Справа №521/12691/17
Провадження №2/521/4683/17
13 грудня 2017 року місто Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді - Плавича І.В.,
при секретарі - Дукіній Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Міністерства оборони України, Військової академії (м. Одеса) до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, -
В провадженні суду знаходиться на розгляді цивільна справа за позовом Міністерства оборони України, Військової академії (м. Одеса) до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладі.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги та підстави звернення до суду, сторона позивачів посилалась на ті обставини, що ОСОБА_1 проходив навчання у Військовій академії (м. Одеса), у зв'язку з чим особу було включено до усіх видів забезпечення.
Однак в лютому 2016 року ОСОБА_1 було відраховано зі списків академії у зв'язку із достроковим розірванням контракту через небажання особи продовжувати навчання.
Виходячи з викладеного, сторона позивачів звернулась з даним позовом в суд, заявляючи вимоги про стягнення з ОСОБА_1 суми витрат, пов'язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладі в загальному розмірі 10581,93 гривень.
Представник Міністерства оборони України у відкрите судове засідання не з'явилась, але від особи надійшла заява про підтримання заявлених вимог та розгляд справи за відсутності сторони в порядку ст. 158 ЦПК України.
Представник Військової академії (м. Одеса)у відкрите судове засідання не з'явилась, але від особи надійшла заява про підтримання заявлених вимог та розгляд справи за відсутності сторони в порядку ст. 158 ЦПК України.
Відповідач ОСОБА_1 у відкрите судове засідання не з'явився, повідомлявся судом про розгляд цивільної справи, причини неявки суду не відомі.
Відповідно до ст. 224 ч.1 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, у зв'язку з неявкою повідомленого відповідача по даній справі, врахувавши позицію сторони позивача, суд зважав можливим розглядати справу в заочному порядку.
Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, прийнявши до уваги пояснення сторони позивачів, дослідивши письмові докази, надавши правовідносинам, що виникли між сторонами по справі належну правову оцінку, проаналізувавши відповідні арифметичні розрахунки, суд доходить висновку про задоволення заявленого позову - виходячи з наступного.
Під час розгляду справи судом встановлено, що з 29 липня 2016 року ОСОБА_1 наказом т.в.о. начальника Військової академії (м. Одеса) від 29 липня 2015 року №26-ПМ зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання.
Наказом т.в.о. начальника Військової академії (м. Одеса) від 31 серпня 2015 року №199, ОСОБА_1 поставлено на всі види забезпечення за курсантськими нормами.
Наказом т.в.о. начальника Військової академії (м. Одеса) від 04 лютого 2016 року №7-РС, ОСОБА_1 відраховано з числа курсантів у зв'язку з достроковим розірванням контракту через небажання продовжувати навчання.
За період навчання ОСОБА_1 навчальним закладом було понесено витрати на забезпечення особи в загальному розмірі 11631,93 гривень, з яких: грошове забезпечення за період навчання - 10809,75 гривень, харчування за період навчання - 822,18 гривень.
Згідно ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад'юнктів і докторантів. Підготовка громадян України, прийнятих на військову службу за контрактом, може здійснюватися у вищих військових навчальних закладах, навчальних частинах (центрах), військових частинах шляхом навчання на спеціальних курсах підготовки. Порядок та умови направлення, проходження військової служби громадянами України під час такої підготовки визначаються положеннями про проходження військової служби громадянами України. Порядок проведення підготовки громадян України для проходження військової служби на посадах осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу встановлюється Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, спільно з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань. Громадяни України, які в установленому порядку зараховані до вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів для здобуття певних освітніх та освітньо-кваліфікаційних рівнів і не мають звань офіцерського складу, вважаються курсантами, а ті, що мають такі звання, - слухачами. З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Контракт про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського або офіцерського складу після закінчення навчання укладається між громадянином та державою, від імені якої виступає уповноважений орган військового управління Збройних Сил України або іншого військового формування, для потреб якого він проходить підготовку, на строк, передбачений абзацами третім і п'ятим частини другої статті 23 цього Закону. Установлення правових відносин між курсантами, яким не виповнилося 18 років, і державою здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Порядок проходження ними військової служби (навчання) встановлюється положеннями про проходження військової служби громадянами України та іншими нормативно-правовими актами України. Курсанти з числа військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, після зарахування до вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладають новий контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Курсантам, які не мали військового звання до зарахування до вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, присвоюється військове звання рядового складу. За військовослужбовцями та військовозобов'язаними зберігаються військові звання, які вони отримали під час проходження військової служби. Військові звання випускникам вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів присвоюються в порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України. Курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів «е», «є», «ж», «і», «и» частини шостої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Згідно положень ст. 509 ч.ч.1,2 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст. 11 ч.1 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вказує ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 530 ч.1 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Перевіряючи обґрунтованість заявлених вимог суд звернув увагу, що між Військовою академією (м. Одеса) та ОСОБА_1 був погоджений графік добровільного погашення заборгованості з витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі від 04 лютого 2016 року. Однак заборгованість була погашена ОСОБА_1 частково.
Ураховуючи викладене, суд доходить висновку про задоволення заявлених вимог навчального та стягнення з відповідача заявленої грошової суми.
Відповідно до ст. 88 ч.1 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Таким чином суд вважає обґрунтованим стягнути з відповідача на користь Військового інституту телекомунікації та інформатизації суму оплаченого судового збору у розмірі 1600,00 гривень.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57, 60, 79, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 224, 225, 226 ЦПК України, суд,-
Позов Міністерства оборони України, Військової академії (м. Одеса) до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладі - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової академії (м. Одеса) суму витрат, пов'язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладі - в загальному розмірі 10581,93 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової академії (м. Одеса) суму оплаченого судового збору - в розмірі 1600,00 гривень.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ст. 294 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ст. 294 ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.
Головуючий: