31.01.2018
Справа № 497/178/18
Провадження № 1-кс/497/32/18
31.01.2018 року Болградський районний суд у складі суду
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
слідчого - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання СВ Болградського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Ізмаїльської місцевої прокуратури ОСОБА_6 про арешт тимчасово вилученого майна, -
29.01.2018 року слідчий СВ Болградського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Ізмаїльської місцевої прокуратури ОСОБА_6 про арешт тимчасово вилученого майна.
З клопотання вбачається, що в ході розслідування кримінального провадження № №12018160270000054 від 27.01.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 213 ч.1 КК України, було встановлено те, що 27.01.2018 року інспектором Болградського ВП ОСОБА_7 , біля будинку №124 по вул.Маліновскього в с.Кубей, ним був зупинений автомобіль марки «АЗЛК -Москвич» моделі М-214054 д/н/з НОМЕР_1 з причепом марки МЗУ - 90, моделі «Няміга» р/н/з НОМЕР_2 з ломом чорного металу та з електронними вагами, за кермом якого був гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який здійснював з порушенням порядку здійснення незаконного прийому металобрухту в с.Кубей Болградського району.
Дане повідомлення було зареєстроване в ЖЕО № 284 від 27.01.2018 року та було внесено до ЄРДР 27.01.2018 року за № 12018160270000054, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.213 КК України.
В ході розслідування кримінального провадження було встановлено, що мешканець с. Татарбунари ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , 27.01.2018 діючи з умислом направленим на незаконний прийом металобрухту, з корисливих мотивів, в порушення Закону України «Про металобрухт» № 619-ХІV від 05.05.1999, використовуючи автомобіль марки «АЗЛК -Москвич» моделі М-214054 д/н/з НОМЕР_1 , власник якого є ОСОБА_8 , та причіп марки МЗУ - 90, моделі «Няміга» р/н/з НОМЕР_2 , власник якого є ОСОБА_9 , вказані транспортні засоби які фактично перебувають у власності ОСОБА_4 , останній їздив пос.Кубей, Болградського району та закуповував у населення лом чорних металів по ціні 4,50 гривні за 1 кілограм, з метою його подальшої реалізації. Приблизно о 11:00 годині, біля будинку АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 був застигнутий працівниками поліції, які в ході проведення огляду автомобіля марки «АЗЛК -Москвич» моделі М-214054 д/н/з НОМЕР_1 та причіп марки МЗУ - 90 моделі «Няміга» р/н/з НОМЕР_2 , під керуванням якого був останній, виявили та вилучили електронні ваги марки «LivStar», для зважування металобрухту та 156 кілограмів лому чорних металів.
З метою запобігання здійснення злочинної діяльності, а також длязабезпечення збереження вилучених у кримінальному провадженні предметів, які за обставинами кримінального провадження можуть бути визнані речовими доказами, слідчий просить накласти арешт на вищевказане майно.
Слідчий СВ Болградського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_10 в судовому засіданні підтримала клопотання та наполягала на його задоволенні, посилаючись на те, що вказане майно являється знаряддям злочину, та містить у собі обставини підтверджуючі злочинну діяльність.
ОСОБА_4 та його представник адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні клопотання не визнали, свої заперечення мотивують тим, що ОСОБА_4 не є володільцем цього майна, автомобіль належить його братові, а причіп він узяв у сусіда, з метою збору у сілах пір'їв домашніх птахів, а метал він придбав для власних цілей. Окрім цього вони вважають не доведеною слідчим мету застосування арешту майна, так як ті підстави на які посилається слідчий у своєму клопотанні не зазначені у ст.170 КПК України.
Слідчий суддя перевіривши наданні матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, дійшов висновку щодо задоволення клопотання, виходячи з наступного.
У відповідності до вимог ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається за ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. Не допускається арешт майна/коштів банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, а також майна/коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як встановлено судом 27.01.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018160270000054 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч.1 ст.213 КК України. Як вбачається з протоколу огляду від 27.01.2018 року в ході огляду автомобіля марки «АЗЛК -Москвич» моделі М-214054 д/н/з НОМЕР_1 та причіпу марки МЗУ - 90, моделі «Няміга» р/н/з НОМЕР_2 у салоні автомобіля знаходилися електронні ваги марки «LivStar», а у причепі - 156 кілограмів лому чорних металів, тобто є усі підстави вважати автомобіль, причіп та електронні ваги - знаряддям вчинення кримінального правопорушення, а лом чорних металів - об'єктом.
Оцінивши обставини визначені ст.ст. 132,170 КПК України, суд дійшов висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим і підлягає задоволенню, так як вищезазначене майно є знаряддям та об'єктом кримінального правопорушення, та вважає необхідним застосувати захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту вилученого майна.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 132,170-173,395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Болградського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Ізмаїльської місцевої прокуратури ОСОБА_6 про арешт тимчасово вилученого майна - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018160270000054 від 27.01.2018 року, а саме на:
- автомобіль марки «АЗЛК -Москвич» моделі М-214054 д/н/з НОМЕР_1 , зареєстрований на ім'я ОСОБА_8 .
- причіп марки МЗУ - 90, моделі «Няміга» р/н/з НОМЕР_2 , зареєстрований на ім'я ОСОБА_9 .
- електронні ваги марки «LivStar»,
- 156 кілограмів лому чорних металів.
Вказане майно передати на зберігання до Болградського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області, який розташований за адресою Одеська область м. Болград проспект Соборний, 97.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Одеської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено та оголошено 05.02.2018 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1