Справа № 802/1465/17-а
Головуючий у 1-й інстанції: Альчук А.П.
Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.
30 січня 2018 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Білої Л.М. Граб Л.С. ,
секретар судового засідання: Аніщенко А.О.,
за участю:
представника позивача: ОСОБА_2
представника відповідача: Довбенко Марії Павлівни
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ліквідаційна комісія УМВС України у Вінницькій області про зобов'язання вчинити дії,
В серпні 2017 року позивач звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ліквідаційна комісія УМВС України у Вінницькій області про зобов'язання вчинити дії.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з даною постановою суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача щодо задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу начальника УМВС України у Вінницькій області №164 о/с від 06.11.2015 р. старшого лейтенанта міліції ОСОБА_4 згідно з п.10 та п.11 розділу XI Закону України "Про Національну поліцію" та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено у запас Збройних Сил за пп. "г" п.64 (через скорочення штатів).
Не погоджуючись з наказом про звільнення, позивач оскаржила його в судовому порядку та просила поновити її на вищезазначеній посаді.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 13.01.2016 року у справі № 802/4079/15-а в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.12.2016 року постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13 січня 2016 року скасовано. Адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області № 164 о/с від 06.11.2015 "По особовому складу" в частині звільнення старшого лейтенанта міліції ОСОБА_4 у запас Збройних сил за п. 64 "г" Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, з посади старшого інспектора з режиму секретності Ладижинського міського відділу УМВС України у Вінницькій області. Поновлено ОСОБА_4 на посаді старшого інспектора з режиму секретності Ладижинського міського відділу УМВС України у Вінницькій області, з 07 листопада 2015 року.
Наказом голови ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області № 1о/с від 20.04.2017 року ОСОБА_4 поновлено на посаді старшого інспектора з режиму секретності Ладижинського міського відділу УМВС України у Вінницькій області з 07.11.2015 року із внесенням відповідних відомостей до трудової книжки.
19.06.2017 року позивачем подано заяву до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про прийняття на службу до поліції та призначення на вакантну посаду офіцерського складу в межах штатного розпису Ладижинського відділення поліції Бершадського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області.
03.08.2017 року на адресу позивача надійшов лист ГУНП у Вінницькій області № А-476/06/12-2017 від 26.07.2017 року, яким їй відмовлено у прийнятті на службу до Національної поліції та рекомендовано пройти конкурсний відбір кандидатів на зайняття посад поліцейських.
Вважаючи дії відповідача протиправними позивач звернулась до суду за захистом своїх порушених прав.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходи в того, що згідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України " Про національну поліцію" діє певна процедура прийняття до лав Національної поліції.Так, до 07.11.2015 року особи які виявили бажання проходити службу в поліції зобов'язані були надати добровільну згоду на прийняття до лав Національної поліції. При цьому, вказаним Законом не передбачено можливості для продовження строку для добровільного прийняття на службу до поліції.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
02.07.2015 року прийнято Закон України "Про Національну поліцію", який офіційно опублікований 06.08.2015 року у газеті "Голос України" № 141-142.
Пунктом 1 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" передбачено, що цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування. Отже, 07.11.2015 року Закон України "Про Національну поліцію" набув чинності (далі - Закон).
Відповідно до п. 8 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.
Згідно п. 9 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.
Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Перебування працівників міліції на лікарняному чи у відпустці не є перешкодою для їх звільнення зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до "Прикінцевих та перехідних положень" цього Закону (п. п. 10, 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону).
Таким чином, працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним Законом України "Про Національну поліцію", до 07.11.2015 року зобов'язані були надати добровільну згоду на прийняття до лав Національної поліції. При цьому, вказаним Законом не передбачено можливості для продовження строку для добровільного прийняття на службу до поліції.
Матеріали справи свідчать, що у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 протягом трьох місяців з дня опублікування вказаного Закону до УМВС України у Вінницькій області не подано документів щодо її переведення до національної поліції, на підставі наказу начальника УМВС України у Вінницькій області №164 о/с від 06.11.2015 р. позивача звільнено у запас Збройних Сил України за пп. "г" п.64 (через скорочення штатів).
Надаючи правову оцінку доводам апелянта стосовно того, що оскільки постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.12.2016 року у справі № 802/4079/15-а, згідно якої її поновлено на посаді старшого інспектора з режиму секретності Ладижинського міського відділу УМВС України у Вінницькій області, з 07 листопада 2015 року, тому на виконання вказаного судового рішення вона повинна бути прийнята на службу до Національної поліції на підставі заяви від 19.06.2017 року, колегія суддів зазначає наступне.
Так, згідно ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для всіх державних органів і організацій, їх об'єднань, посадових осіб та громадян. При цьому законна сила судового рішення має свої об'єктивні та суб'єктивні межі. Об'єктивні межі полягають у тому, що правова дія судового рішення, що вступило у законну силу, поширюється на встановлені судом факти та правовідносини. Суб'єктивні межі дії законної сили визначають коло осіб, на яких поширюється законна сила.
Об'єктивні межі законної сили, як правило, пов'язують із предметом судового рішення. Законної сили може набрати рішення, прийняте судом, тобто яким вже підтверджена наявність або відсутність правовідносин, про які сперечалися сторони, у результаті чого воно зі спірного стало безперечним. Тому тільки безперечні, підтверджені судом матеріально- правові відносини можуть визначати об'єктивні межі дії законної сили рішення. Отже, об'єктивні межі законної сили обмежують дію судового рішення винятково правовідносинами, наявність або відсутність яких встановлює суд. Тобто, дія судового рішення поширюються лише на ті правовідносини, які були предметом його дослідження.
Постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.12.2016 року у справі № 802/4079/15-а набрала законної сили, а отже є обов'язковою до виконання.
На підставі постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.12.2016 року у справі № 802/4079/15-а ліквідаційною комісією УМВС України у Вінницькій області видано наказ від 20.04.2017, яким скасовано наказ УМВС України у Вінницькій області від 06.11.2015 № 164 о/с та поновлено ОСОБА_4 на посаді старшого інспектора з режиму секретності Ладижинського міського відділу УМВС України у Вінницькій області з 07.11.2015.
Отже, судове рішення у справі № 802/4079/15-а стосується лише поновлення ОСОБА_4 саме на посаді старшого інспектора з режиму секретності Ладижинського міського відділу УМВС України у Вінницькій області з 07.11.2015 та станом на даний час виконано. Водночас спір у справі № 802/4079/15-а не стосувався поновлення та/або прийняття позивача на службу до Національної поліції.
Таким чином, враховуючи те, що постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.12.2016 року відновлено права позивача, шляхом її поновлення на посаді старшого інспектора з режиму секретності Ладижинського міського відділу УМВС України у Вінницькій області з 07.11.2015, виконання вказаної постанови можливо лише в межах справи № 802/4079/15-а, то суд не може зобов'язувати відповідача в порушення процедури, визначеної Законом України "Про Національну поліцію" вчиняти дії на підставі рішення у справі № 802/4079/15-а в інших правовідносинах .
Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи апелянта про те, що під час ліквідації УМВС України у Вінницькій області та створення ГУНП у Вінницькій області вона перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є безпідставними, оскільки вказана обставина не перешкоджала позивачу виявити бажання на проходження служби в Національній поліції і звернутися до відповідача із відповідною заявою, а Законом України "Про Національну поліцію" не передбачено пільг щодо продовження строку для подачі добровільної заяви на прийняття до лав Національної поліції.
З урахуванням зазначених обставин, суд зазначає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення діяв у межах та у спосіб визначений Законом, а тому відсутні підстави для його скасування.
Враховуючи вище викладене колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 01 лютого 2018 року.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Біла Л.М. Граб Л.С.