31 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 636/3123/17
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Лях О.П.
суддів: Яковенка М.М. , Старосуда М.І.
при секретарі судового засідання Жданюк А.О.,
за участю представника відповідача Козачка А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області на постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 20.11.2017р. (головуючий суддя І інстанції Оболєнська С.А., м.Чугуїв Харківської області, повний текст складено 20.11.2017 року) по справі № 636/3123/17 за позовом ОСОБА_2 до Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Чугуївського міського суду Харківської області з адміністративним позовом до Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (далі - відповідач, Чугуївське ОУПФУ), в якому просив (а.с.3-6):
- визнати незаконними дії Чугуївського ОУПФУ щодо відмови йому з 01.08.2017 року в призначенні пенсії за віком згідно ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - із застосуванням показників середньої заробітної плати на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2016 рік в розмірі 3764,40 грн.;
- скасувати рішення Чугуївського ОУПФУ про відмову в призначенні пенсії за віком згідно ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 10.08.2017 року №7979-02/23;
- зобов'язати Чугуївське ОУПФУ провести з 01 серпня 2017 року призначення та виплату йому пенсії за віком, із застосуванням середньої заробітної плати для призначення пенсії за три календарні роки за 2014-2016 роки (3764 грн. 40 коп.), що передують року звернення за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позовні вимоги обгрунтовані протиправністю дій та рішення відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за віком згідно ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 10.08.2017 року №7979-02/23;
Постановою Чугуївського міського суду Харківської області від 20.11.2017р. по справі № 636/3123/17 задоволено позов ОСОБА_2 (а.с.54-56)
Вважаючи вказану постанову незаконною та необґрунтованою, а також такою, що винесена судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову (а.с.59-60).
Під час апеляційного розгляду представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін як законне та обгрунтоване.
Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ст.308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримував пенсію за вислугу років у відповідності до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". (а.с.16-17)
1 серпня 2017 року позивач вперше звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показників середньої заробітної плати на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2016 рік в розмірі 3764 грн. 40 коп., оскільки набув право на отримання пенсії згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку із наявністю необхідного стажу для призначення пенсії за віком та досягненням 04 серпня 2016 року пенсійного віку - 60 років. (а.с.7-8, 21-24)
Рішенням Чугуївського ОУПФУ від 10.08.2017 року №7979-02/23 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії, так як отримуючи пенсію як особа, звільнена з військової служби, він вже скористався своїм правом на вибір державної пенсії, а тому подана заява є заявою про переведення з одного виду пенсії на інший, у зв'язку з чим необхідно застосувати до спірних правовідносин норму частини третьої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а не норму частини другої статті 40 цього Закону. Тобто заява, із якою він звернувся до Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, стосується не призначення пенсії, а переведення на інший вид пенсії, тому правомірно застосування показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії, що регламентується статтею 45 Закону № 1058-1V, та при її розрахунку застосовувати показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2007 рік в розмірі 1197 грн. 91 коп. (а.с.9-15)
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що призначення пенсії за віком позивачу із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік є неправомірним, оскільки позивачу призначено пенсію за віком, а не переведено з одного виду пенсії на інший, а тому при обчисленні пенсії за віком необхідно застосовувати показник заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за три календарних роки, які передують року призначення пенсії, тобто за 2014 р., 2015 р., 2016 р.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону № 1058-ІV та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Статтею 1 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років. Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали інвалідами за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.
Згідно зі статтею 7 Закону № 2262-XII військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором; у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону № 2262-XII та Закону № 1058-IV, призначається одна пенсія за її вибором; при цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону № 2262-XII, і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону № 1058-ІV, яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.
У частині першій статті 9 Закону № 1058-ІV передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За правилами частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.
Водночас позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ, котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії. Зокрема, при призначенні пенсії за вислугу років показник середньої заробітної плати (доходу) при її розрахунку не застосовується в силу вимог зазначеного Закону, адже основою доходу у цьому разі є грошове забезпечення.
Крім того, після звільнення з органів податкової міліції в 2004 році позивач продовжує працювати та сплачує у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що оскільки про призначення пенсії зв віком позивач звернувся вперше, то в спірних правовідносинах підлягає застосуванню саме частина 2 статті 40 Закону України України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.
При цьому суд першої інстанції правильно послався на правову позицію в даній категорії справ Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 31.03.2015 року та від 02.12.2015 року (справи №№21-612а14, 21-4123а15 відповідно).
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із ч.ч.1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевказане та керуючись ст.ст.2, 229, 241, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області - залишити без задоволення.
Постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 20.11.2017р. по справі № 636/3123/17 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено 02 лютого 2018 року.
Головуючий суддя (підпис)О.П. Лях
Судді(підпис) (підпис) М.М. Яковенко М.І. Старосуд