31 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 646/8204/17
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Кононенко З.О.
суддів: Калиновського В.А. , Калитки О. М.
за участю секретаря судового засідання Цибуковська А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 30.11.2017, суддя Теслікова І.І., вул. Українська, 15, м. Харків, Харківська, 61010, повний текст складено 30.11.17 по справі № 646/8204/17
за позовом ОСОБА_1
про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, серії ЕАА №204005 від 07.11.2017 року
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Червонозаводського районного суду м. Харкова із адміністративним позовом до про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, серії ЕАА № 204005 від 07.11.2017 року.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 30.11.2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, серії ЕАА № 204005 від 07.11.2017 року - залишено без розгляду.
Приймаючи рішення про залишення без розгляду позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду, встановлений ст.298 КУпАП, при цьому причини пропуску строку, наведені позивачем та його представником, не можуть вважатися поважними.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.
Як встановлено частиною 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент винесення ухвали судом першої інстанції), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.3 ст.99 КАС України).
Таким чином, для вирішення питання про правильність застосування судом першої інстанції строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.
Статтею 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що поважними причинами пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Матеріалами справи підтверджено, що Інспектором УПП у м. Харків Суховим Д.П. 07.11.2017 року винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАА № 204005 від 07.11.2017 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 122 КУпАП.
08.11.2017 року позивач оскаржив постанову серії ЕАА № 204005 від 07.11.2017 року до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у м. Харків.
17.11.2017 року Департаментом патрульної поліції Управління патрульної поліції у м. Харків позивачу відмовлено у задоволенні скарги. (а.с. 8)
27.11.2017 року позивач звернувся до Червонозаводського районного суду м. Харкова з вищезазначеним адміністративним позовом, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції (а.с. 1).
Таким чином, ОСОБА_1 звернувся до суду, в межах строку, встановленого статтею 289 КУпАП.
Зі змісту наведених норм слідує, що суд самостійно повинен перевірити чи пропущено позивачем встановлений строк звернення до суду, якщо так, то чи є в матеріалах адміністративного позову докази поважності причин його пропуску.
При цьому, згідно правової позиції Європейського суду з прав людини, який в своїх рішеннях неодноразово зазначав що строк звернення до суду закріплений в нормах національного законодавства не є абсолютним.
Так, з Рішення Європейського Суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини" слідує, що правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
У справі Delcourt v. Belgium Європейський Суд з прав людини зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".
Водночас у справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Відтак, правило про пропуск строку звернення до суду не має абсолютного характеру і не повинно застосовуватися автоматично, тобто навіть у разі пропуску строку звернення до суду без відповідних додаткових обґрунтувань суд не може його застосувати.
Крім того, застосування правила пропуску строку звернення до суду залежить від обставин справи. Під цим слід розуміти вагомість права, про захист якого особа звернулася до суду.
Правила строку звернення до суду закріплені в нормах КАС України є свого роду "фільтром", який сприяє формуванню законного і справедливого правосуддя, унеможливлюючи зловживання правом на звернення та стабілізуючи суспільні відносини. Однак неправильно застосовувати його, як перешкоду в зверненні до суду для захисту порушених прав та інтересів особи, не дозволяється.
Згідно до ч. 1 ст. 102 КАС України (в редакції, яка діяла на час винесення оскаржуваної ухвали) пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
З урахуванням вищенаведеного, враховуючи те, що позивач скористався можливістю досудового вирішення спору, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивач звернулась до суду з даним позовом в межах строку, передбаченого ч. 4 ст. 99 КАС України (в редакції, яка діяла на час винесення оскаржуваної ухвали).
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інсанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та передчасно дійшов висновку про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з адміністративним позовом та про відсутність поважних на те підстав.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Червонозаводського районного суду м. Харкова від 30.11.2017 року по справі № 646/8204/17 прийнята з неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а отже підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ст. 243, 250, 310, п. 3 ч. 1 ст. 320, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 30.11.2017 по справі № 646/8204/17 скасувати.
Направити адміністративну справу № 646/8204/17 за позовом ОСОБА_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, серії ЕАА №204005 від 07.11.2017 року до суду першої інстанції на продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко
Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.М. Калитка
Повний текст постанови складено 02.02.2018.