Справа № 826/3144/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач Шурко О.І.
25 січня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,
при секретарі Коцюбі Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Укрсвітлолізинг" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити дії, -
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Укрсвітлолізинг" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправним та скасування розпорядження від 20.09.2016 №2366, зобов'язання вчинити дії.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2017 року позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправним та скасовано повністю розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 20.09.2016 № 2366 "Про застосування заходу впливу до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Укрсвітлолізинг"; в решті позовних вимог відмовлено; присуджено за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (01001, м.Київ, вул. Б.Грінченка, 3, код ЄДРПОУ 38062828) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Укрсвітлолізинг" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, оф. 11/13, код ЄДРПОУ 38519070) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600,00 грн.
Не погоджуючись із зазначеним вище судовим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 21.12.2011 Кабінетом Міністрів України видано постанову № 1394 "Про утворення Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Укрсвітлолізинг".
12.03.2013 відповідачем прийнято рішення № 810 про взяття на облік Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Укрсвітлолізинг", як такого, що має право надавати послуги з фінансового лізингу та видано відповідну довідку від 12.03.2013 ФЛ № 500.
29.08.2016 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг складено акт про правопорушення, вчинені позивачем на ринку фінансових послуг № 568/16/03-ЛК в якому зазначено наступне: "Товариством не надано звітні дані за 2 квартал 2016 року, що свідчить про порушення Товариством вимог чинного законодавства у сфері надання фінансових послуг, а саме: пунктів 2.3, 2.5 розділу 2, пункту 4.1 розділу 4 та пункту 5.2 розділу 5 розділу 5 Порядку надання звітності фінансовими компаніями, довірчими товариствами, а також юридичними особами - суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають визначену законами та нормативно-правовими актами Держфінпослуг або Нацкомфінпослуг можливість надавати послуги з фінансового лізингу, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 27.01.2004 № 27, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.04.2004 за № 431/9030, в частині неподання звітних даних до Нацкомфінпослуг".
20.09.2016 відповідачем видано розпорядження № 2366 "Про застосування заходів впливу до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Укрсвітлолізинг", яким відповідно до пункту 1.5 розділу І, підпункту 7 пункту 2.1, пункту 2.8 розділу II, пункту 3.1 розділу III, пункту 4.18, абзацу другого пункту 4.21 розділу IV Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 20.11.2012 № 2319, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 за № 2112/22424 постановлено виключити з Реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги та анулювати Довідку про взяття на облік юридичної особи Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Укрсвітлолізинг".
В зазначеному розпорядженні вказано наступне: "Товариством не надано звітні дані за 2 квартал 2016 року в паперовій та електронній формах, що свідчить про порушення Товариством вимог чинного законодавства у сфері надання фінансових послуг, а саме: пунктів 2.3, 2.5 розділу 2, пункту 4.1 розділу 4 та пункту 5.2 розділу 5 Порядку надання звітності фінансовими компаніями, довірчими товариствами, а також юридичними особами - суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають визначену законами та нормативно-правовими актами Держфіннослуг або Нацкомфінпослуг можливість надавати послуги з фінансового лізингу, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 27.01.2004 № 27, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.04.2004 за № 431/9030 (далі - Порядок), в частині неподання звітних даних до Нацкомфінпослуг.
Разом з тим, за результатами розгляду раніше застосованих до Товариства заходів впливу, а саме: постанови про накладення штрафу за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, від 21.03.2016 № 123/16/03/01 -ЛК, за неподання звітних даних в паперовій та електронній формах за 3 квартал 2015 року та за 4 квартал 2015 року та постанови про накладення штрафу за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, від 08.07.2016 № 416/16/03/01 -ЛК, за неподання звітних даних в паперовій та електронній формах за 1 квартал 2016 року.".
Позивач, не погоджуючись з розпорядженням від 20.09.2016 № 2366, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся з відповідним позовом до суду.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що положення підпункту 5 пункту 1 розділу ХІХ Положення про Державний реєстр фінансових установ затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, від 28.08.2003 №41 до позивача застосовані не можуть бути.
Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правомірними з огляду на наступне.
Загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг встановлені Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Відповідно до статті 39 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.
Частиною першою статті 40 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" встановлено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може застосовувати такі заходи впливу: зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення та/або вжити заходів для усунення причин, що сприяли вчиненню порушення; вимагати скликання позачергових зборів учасників фінансової установи; накладати штрафи в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону; тимчасово зупиняти або анулювати ліцензію на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг; відсторонювати керівництво від управління фінансовою установою та призначати тимчасову адміністрацію; затверджувати план відновлення фінансової стабільності фінансової установи; виключати відповідно до законодавства учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) з Державного реєстру фінансових установ або реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги; установлювати для небанківських фінансових груп підвищені економічні нормативи, ліміти та обмеження щодо здійснення окремих видів операцій; виносити рішення про заборону недержавним пенсійним фондам - суб'єктам другого рівня системи пенсійного забезпечення укладати нові пенсійні контракти з учасниками накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування у разі порушення вимог, установлених для таких недержавних пенсійних фондів законом та ліцензійними умовами.
Порядок та підстави виключення учасників ринків фінансових послуг, які за своїм статусом не є фінансовими установами, з Реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги та анулювання відповідної Довідки регулюється спеціальним нормативно-правовим актом - Положенням про надання окремих фінансових послуг юридичними особами - суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, затвердженим розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 22.01.2004 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.04.2004 за № 492/9091.
Відповідно до п. 5.6. вказаного Положення анулювання Довідки з одночасним виключенням запису з Реєстру проводиться у разі: припинення юридичною особою надання послуг з фінансового лізингу; державної реєстрації припинення юридичної особи; систематичного (два та більше разів на рік) неповідомлення юридичною особою Нацкомфінпослуг у встановлені цим Положенням строки про зміни в інформації, яка міститься в документах, поданих юридичною особою для внесення змін до Реєстру, та/або установлений перевіркою факт відсутності юридичної особи за місцезнаходженням, зазначеним у Довідці, неповідомлення Нацкомфінпослуг та державного реєстратора у строки, установленні законодавством, про зміну свого місцезнаходження. Перелік підстав для виключення є вичерпним.
Жодних з вище перелічених підстав відносно позивача відповідачем встановлено не було.
Тобто, відповідач прийняв розпорядження від 20.09.2016 № 2366 «Про застосування заходу впливу до публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Укрсвітлолізинг» без належних правових підстав та застосував заходи впливу до позивача не відповідно до закону, чим порушив норми ч. 1 та 2 ст. 39, п. 7 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг».
Посилання відповідача у апеляційній скарзі на пп. 5 п. 1 розділу XIX Положення про Державний реєстр фінансових установ, затверджене розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28.08.2003 № 41, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 11.09.2003 за № 797/8118 є необґрунтованим, оскільки вказана норма регулює підстави для прийняття рішення про виключення саме фінансової установи з Реєстру фінансових установ та анулювання Свідоцтва, а Позивач за своїм статусом не є фінансовою установою.
Також, правова позиція, викладена у рішенні Вищого адміністративного суду України від 28.01.2015 у справі № 2а/2370/8151/11, на яку посилається відповідач у скарзі, не підлягає до застосування до правовідносин, які склалися між позивачем та відповідачем, оскільки стороною у вказаній справі також є фінансова установа.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, та зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують зазначені вище обставини справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
З підстав вище викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2017 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя: Шурко О.І.
Судді: Василенко Я.М.
Степанюк А.Г.
Повний текст постанови виготовлено 31.01.2018.