Справа № 826/10290/16 Суддя (судді) першої інстанції: Мазур А.С.
01 лютого 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Василенка Я.М., Федотова І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «КБ «Хрещатик» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного банку «КБ «Хрещатик», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа ОСОБА_3 про визнання протиправною бездіяльності та дій, зобов'язання вчинити дії,-
Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного банку «КБ «Хрещатик» (далі - Уповноважена особа Фонду) щодо проведення операції з безготівкового перерахунку (повернення) грошових коштів ОСОБА_2 в сумі 200 000,00 грн. з карткового рахунку НОМЕР_1 ПАТ «КБ «Хрещатик» на рахунок НОМЕР_2, належного ОСОБА_3, у ПАТ «КБ «Хрещатик»;
- визнати правомірним безготівковий переказ грошових коштів 04.04.2016 в сумі 200 000,00 грн. ОСОБА_3 з рахунку НОМЕР_2 (ПАТ «КБ «Хрещатик»), згідно з договором позики від 28.03.201, на рахунок НОМЕР_1 (ПАТ «КБ «Хрещатик») ОСОБА_2, згідно з меморіальним ордером №3906 від 04.04.2016;
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду провести операцію з безготівкового перерахування (переказу) грошових коштів в сумі 200 000,00 грн. з рахунку НОМЕР_2 ОСОБА_3 у ПАТ «КБ «Хрещатик» на рахунок НОМЕР_1 ОСОБА_2 в ПАТ «КБ «Хрещатик», відповідно до меморіального ордеру №3906 від 04.04.2016;
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду щодо невключення ОСОБА_2 до переліку вкладників ПАТ «КБ «Хрещатик», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором №1F0083/11104992201 про відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи з видачею платіжної карти від 03.04.2016;
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду включити ОСОБА_2 до переліку вкладників ПАТ «КБ «Хрещатик», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором №1F0083/11104992201 про відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи з видачею платіжної карти від 03.04.2016;
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «КБ «Хрещатик», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором №1F0083/11104992201 про відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи з видачею платіжної карти від 03.04.2016;
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_2 до Загального реєстру вкладників ПАТ «КБ «Хрещатик», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 жовтня 2017 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невключення ОСОБА_2 до переліку вкладників ПАТ «КБ «Хрещатик», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик» ОСОБА_4 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «КБ «Хрещатик» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції в частині про задоволення позову, Уповноважена особа Фонду подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та постановити нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.
Фондом гарантування вкладів фізичних осіб подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить задовольнити апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам щодо законності та обґрунтованості.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_2 та ПАТ «КБ «Хрещатик» укладено договір №1F0083/ про відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи з видачею платіжної карти від 03.04.2016, згідно з умовами якого банк відкриває поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватись з використанням платіжних засобів клієнту (далі - «рахунок») НОМЕР_3 в українських гривнях для проведення розрахунків з використанням платіжної картки.
У той же час, між ОСОБА_2 (позичальник) та ОСОБА_3 (позикодавець) укладено договір позики від 28.03.2016, у відповідності до якого позикодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі, що обумовлені цим договором, а останній зобов'язується повернути таку саму суму грошових коштів у визначений цим договором термін. Розмір позики за даним договором становить 200 000,00 грн.
Згідно з наявною у матеріалах справи копією меморіального ордера від 04.04.2016 №3906 (з відміткою банку про проведення 04.04.2016), з карткового рахунку ОСОБА_3 НОМЕР_2 для подальшого зарахування на картковий рахунок ОСОБА_2 НОМЕР_4, згідно із заявою ОСОБА_3 від 04.04.2016 №3906, було перераховано грошові кошти у розмірі 200 000,00 грн.
З наявної у матеріалах справи копії виписки по рахунку НОМЕР_4 станом з 01.04.2016 по 23.05.2016 вбачається, що 04.04.2016 вказаний рахунок поповнено з філіалу банку на суму 200 000,00 грн., а залишок, відповідно, складає 200 000,00 грн.
Постановою Правління Національного банку України «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних» від 05 квітня 2016 року №234 ПАТ «КБ «Хрещатик» віднесено до категорії неплатоспроможних.
05 квітня 2016 року виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень тимчасового адміністратора» №463, на підставі якого розпочато процедуру виведення ПАТ «КБ «Хрещатик» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на 1 місяць з 05 квітня 2016 року по 04 травня 2016 року включно та призначено уповноважену особу Фонду - ОСОБА_4, та делеговано йому всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «КБ «Хрещатик», визначені законом, зокрема, ст.ст. 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року №4452-VI (надалі - Закон №4452-VI).
Рішенням Правління Національного банку України від 02 червня 2016 року №46-ш вирішено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ «КБ «Хрещатик».
Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 03 червня 2016 року №9/3 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик» з 06 червня 2016 року по 05 червня 2018 року та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «КБ «Хрещатик», визначені законом, зокрема, ст.ст.37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону №4452-VI, в тому числі з підписанням всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному спеціалісту з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження тимчасової адміністрації та ліквідацію департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_4 строком на 2 роки з 06 червня 2016 року по 05червня 2018 року включно.
Уповноваженою особою Фонду на адресу позивача направлено повідомлення від 24.05.2016 про нікчемність правочину, а саме операції безготівкового перерахування грошових коштів 04.04.2016 з рахунку ОСОБА_3 на картковий рахунок позивача у сумі 200000,00 грн. на підставі ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Вважаючи своє право на отримання відшкодування коштів за договором вкладу за рахунок Фонду порушеним, позивач звернулася з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем безпідставно не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, оскільки відсутні підстави вважати договір банківського рахунка та транзакцію по перерахуванню коштів нікчемними.
Перевіряючи наведений висновок суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з невключенням позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, через визнання операції безготівкового перерахування грошових коштів 04.04.2016 з рахунку ОСОБА_3 на картковий рахунок позивача нікчемною.
Відповідно до частини 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року N 4452-VI (далі - Закон N 4452-VI) фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Згідно з частинами 1 та 2 ст. 27 цього Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Згідно з ч. 5 ст. 27 Закону N 4452-VI протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
За змістом пункту 4 ч. 2 ст. 37 названого Закону Уповноваженій особі, серед іншого, надано право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Відповідно до ч. 2 та п.1 ч. 4 Закону N 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
З матеріалів справи вбачається, що позивача не включено до переліку вкладників у зв'язку із визнанням нікчемною операції по перерахуванню коштів на рахунок позивача на підставі пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Такий висновок пояснюється тим, що кошти на вкладний рахунок позивача надійшли внаслідок так званого «дроблення» вкладу інших клієнтів банку з метою отримання останніми відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в період дії постанови НБУ № 231/БТ від 04.04.2016 «Про віднесення ПАТ «КБ «Хрещатик» до категорії проблемних».
Перевіряючи наявність підстав для такого висновку, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними (банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку).
При визнанні транзакції нікчемною Уповноважена особа Фонду посилається на «дроблення» вкладу іншої особи.
Мотивація Уповноваженої особи Фонду щодо надання переваг може мати сенс лише стосовно «дроблення» свого вкладу іншою особою та не підтверджує наявність підстав для висновку про отримання переваг саме позивачем.
При цьому, відповідачем не зазначено, які конкретно переваги надано саме позивачу при укладанні такого договору, як і не надано доказів надання цих переваг.
Виконуючи операції з перерахунку коштів, щодо яких не існувало ніяких обмежень, банк по суті здійснював діяльність з розрахунково-касового обслуговування поточного рахунку клієнта і не брав на себе зобов'язань, які могли б спричинити його неплатоспроможність або унеможливити виконання грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково.
Стосовно посилання відповідача на ту обставину, що 04.04.2016 НБУ було прийнято постанову № 231/БТ від 04.04.2016 «Про віднесення ПАТ «КБ «Хрещатик» до категорії проблемних», якою з дня прийняття для Банку встановлено обмеження, в тому числі, заборонено проведення будь-яких операцій за договорами, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, колегія суддів зазначає наступне.
Зарахування коштів було здійснене 04.04.2016, тобто в день прийняття вказаної постанови.
Статтею 75 Закону України «Про банки та банківську діяльність» передбачено обов'язок Національного банку України прийняти рішення про віднесення банку до категорії проблемних відповідно критеріїв, визначених в ньому.
Проблемний банк у строк до 180 днів зобов'язаний привести свою діяльність у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України.
Рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею.
Національний банк України має право заборонити проблемному банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від проблемного банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок.
Законодавчими актами не встановлено заборони банку після визнання його проблемним укладати договори, відкривати поточні рахунки та зараховувати на рахунок кошти.
Крім того, рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею. Отже, позивач не міг знати про віднесення Банку до категорії проблемних.
Колегія суддів зазначає, що існування вказаної постанови, яка є банківською таємницею, не є підставою для визнання договору транзакції нікчемною на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону 4452-VI, оскільки визначальним при вирішенні справи є недоведеність відповідачем у порядку ч. 2 ст. 71 КАС України факту неналежності внесених коштів позивачу та надання при укладенні договору переваг кредиторам банку.
Крім цього, у п. 18 постанови Пленуму від 06.11.2009 р. N 9 Верховний Суд України звернув увагу, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК України:1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
В матеріалах справи відсутні вироки чи інші рішення, які б встановлювали певні факти по кримінальному провадження в межах спірних правовідносин.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що в Уповноваженої особи були відсутні підстави для визнання транзакції нікчемною та застосування наслідків нікчемності та приходить до висновку, що дії Уповноваженої особи Фонду щодо невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за вкладами за рахунок Фонду, є протиправними.
З огляду на зазначене, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зобов'язана надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача, стосовно якого необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Обов'язок подання додаткової інформації передбачено п. 6 розділу 3 Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами затверджено рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 N 14.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову.
В частині про відмову у задоволенні позову рішення суду першої інстанції учасниками справи не оскаржується та згідно з положеннями ч. 1 ст. 308 КАС України судом апеляційної інстанції не переглядається.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувану постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін.
Керуючись статтями ст.ст. 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «КБ «Хрещатик» залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 жовтня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді Я.М. Василенко
І.В. Федотов
Повний текст постанови виготовлено 01.02.2018