Суддя-доповідач: Епель О.В.
02 лютого 2018 року Справа № 826/11208/17
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Епель О.В., суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві до публічного акціонерного товариства «КиївЗНДІЕП» про стягнення заборгованості,
Головне управління Державної фіскальної служби України у м. Києві звернулося до суду з адміністративним позовом до публічного акціонерного товариства «КиївЗНДІЕП» про стягнення заборгованості в сумі 798 307,35 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 листопада 2017 року адміністративний позов було задоволено частково, а саме: стягнуто з ПАТ «КиївЗНДІЕП» податковий борг по земельному податку з юридичних осіб в сумі 589 510,19 коп.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а також клопотання про звільнення від сплати судового збору
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2018 року апелянту було відмовлено в задоволенні його клопотання про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху через несплату судового збору і надано апелянту строк для усунення її недоліків тривалістю десять днів з дня отримання копії даної ухвали, протягом якого він мав право звернутися до Київського апеляційного адміністративного суду із заявою про усунення недоліків та приведення апеляційної скарги у відповідність до вимог адміністративного процесуального законодавства.
Копію вказаної ухвали апелянтом було отримано 18.01.2018 р. /Т.1 а.с.136/, тобто останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги слід вважати 29.01.2018 р. (останній день десятиденного строку - 28.01.2018 р. припадає на вихідний день - неділю, а тому останнім днем на усунення недоліків є перший за ним робочий день - 29.01.2018 р.).
Станом на 02.02.2018 р. зазначені в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2018 року недоліки апеляційної скарги не усунуті, а саме: доказів сплати судового збору та/або доказів, підтверджуючих наявність у апелянта права на звільнення від його сплати, відповідно до вимог адміністративного процесуального законодавства та/або Закону України «Про судовий збір» суду не надано.
Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Водночас, відповідно до п. 1 ч. 4 с. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
При цьому, колегія суддів враховує висновок Європейського суду з прав людини, викладений в рішенні від 18.10.2005 р. у справі «МШ «Голуб» проти України», відповідно до якого, право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.
У свою чергу, згідно зі ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
29.01.2018 р. апелянтом подано клопотання про відстрочення йому сплати судового збору, в якому він зазначає, що не має можливості сплатити судовий збір.
Зазначене клопотання надійшло до Київського апеляційного адміністративного суду 31.01.2018 р.
Перевіривши зазначене клопотання колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.
Разом з тим, слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами.
Тож, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Водночас, доводи заявника щодо необхідності відстрочити йому сплату судового збору через неспроможність його сплатити не підтверджуються жодними належними і допустимими, у розумінні ст. 73, 74 КАС України, доказами, а отже, не є достатньою і необхідною правовою підставою для відстрочення йому сплати судового збору або для звільнення від його сплати, у відповідності до ч. 1 ст. 133 КАС України, тому його клопотання задоволенню не підлягає.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2018 року про залишення апеляційної скарги ГУ ДФС у м. Києві без руху було чітко визначено спосіб усунення її недолків, а саме: шляхом сплати судового збору або надання доказів, підтверджуючих наявність правових підстав для відстрочення/розстрочення апелянту сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення від його сплати.
Однак, як встановлено вище, апелянтом таких доказів не надано.
Разом з тим, до вказаного клопотання апелянтом додано копію ухвали про відстрочення йому сплати судового збору в іншій справі у грудні 2017 року, але це не є доказом відсутності в нього фінансової спроможності сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції саме у цій справі і станом на січень 2018 року.
Таким чином, у задоволенні вищевказаного клопотання ГУ ДФС у м. Києві слід відмовити та, враховуючи, що апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ГУ ДФС у м. Києві не відкривалось, недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом у строк, встановлений судом, усунуті не були, то колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись ст. ст. 133, 169, 298, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суд,
У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві до публічного акціонерного товариства «КиївЗНДІЕП» про стягнення заборгованості - повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач
Судді: