у.н. 415/6394/17
н.п. 2/415/292/18
24.01.18 р.
Лисичанський міський суд Луганської області в складі:
головуючого судді Фастовця В.М.,
при секретарі судового засідання Гавриленко В.В.,
з участю представників
позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Лисичанську цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Донбаського Державного Технічного Університету про визнання незаконними дій ректора щодо видання наказу про проведення конференції трудового колективу, визнання незаконним і скасування цього наказу та рішень конференції трудового колективу, 3-ті особи - ОСОБА_7, ОСОБА_8, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому після конкретизації позовних вимог (а.с.65) просив визнати незаконними дії ректора Донбаського Державного Технічного Університету (далі - ОСОБА_2) ОСОБА_6 щодо видання наказу про проведення конференції трудового колективу №38 від 30.08.2017 р.; визнати незаконним та скасувати наказ №38 від 30.08.2017 р. «Про проведення конференції трудового колективу»; визнати незаконним рішення, що були прийняті під час проведення конференції трудового колективу 06.09.2017 р., а саме: перегляду кількісного складу вченої ради установи Донбаського Державного Технічного Університету, затвердження виборних представників з числа працівників університету до складу вченої ради установи Донбаського Державного Технічного Університету, зміни структури університету.
Позов мотивував порушенням під час організації підготовки до проведення конференції, а саме самостійним прийняттям ректором ОСОБА_2 наказу про проведення конференції, хоча вона, як позачергова, повинна призначатися в іншому порядку, та самостійним визначенням ректором квоти делегатів на ній; коротким терміном призначення конференції, недостатнім для відбору делегатів від студентів на конференцію.
Представник позивача ОСОБА_1 та позивач ОСОБА_5 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали пояснення аналогічні викладеному у позові.
Відповідач ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення на позовну заяву, з яких вбачається, що відповідно до вимог ч.2 ст. 39 ЗУ «Про вищу освіту» порядок скликання і прийняття рішень вищого колегіального органу громадського самоврядування визначається статутом вищої освіти. Так, п. 7.2 Статуту ОСОБА_2 передбачено, що організацію підготовки і проведення конференції здійснюють керівництво ОСОБА_2 та профспілковий комітет, як представник трудового колективу. Тобто, підставою для підписання наказу №38 від 30.08.2017 р. стало рішення об'єднаного засідання ректорату та профспілкового комітету ОСОБА_2. Крім того, ЗУ «Про вищу освіту» та Статут ОСОБА_2 не містить поняття «Позачергова конференція», а також у зазначених документах відсутня норма, що так звана «Позачергова конференція» скликається на вимогу наглядової ради, вченої ради або на вимогу 1/3 штатних працівників. Ст. 36 ЗУ «Про вищу освіту» містить вичерпний перелік повноважень вченої ради університету. Позивач свідомо оперує недостовірною інформацією, чим намагається ввести в оману суд. За період роботи ОСОБА_2 в м. Лисичанську в статусі переміщеного ВНЗ, конференції трудового колективу проводились неодноразово, коли виникла потреба прийняття рішень, що становили компетенцію вищого колегіального органу громадського самоврядування. Тобто, ректор видав наказ №38 від 30.08.2017 р. у межах своїх обов'язків та повноважень, виконуючи рішення засідання ректорату та профспілкового комітету. 3-тя особа ОСОБА_7 стверджує, що порушено порядок обрання делегатів виборних представників з числа студентів та порушено права студентів. Це твердження не відповідає дійсності. Відповідно до вимог ч.7 ст. 40 ЗУ «Про вищу освіту» вищим органом студентського самоврядування є загальні збори (конференція) студентів (курсантів), які ухвалюють положення про студентське самоврядування закладу вищої освіти, визначають структуру, повноваження та порядок проведення прямих таємних виборів представницьких та виконавчих органів студентського самоврядування; заслуховують звіти представницьких, виконавчих і контрольно-ревізійних органів студентського самоврядування, дають їм відповідну оцінку; затверджують процедуру використання майна та коштів органів студентського самоврядування, підтримки студентських ініціатив на конкурсних засадах; затверджують річний кошторис витрат (бюджет) органів студентського самоврядування, вносять до нього зміни та доповнення, заслуховують звіт про його виконання; обирають контрольно-ревізійну комісію з числа студентів (курсантів) для здійснення поточного контролю за станом використання майна та виконання бюджету органів студентського самоврядування. Аналогічні норми щодо повноважень органів студентського самоврядування закріплено в п. 7.4 Статуту ОСОБА_2. Крім того, Положення про студентське самоврядування у ОСОБА_2 визначає засади функціонування саме органів студентського самоврядування, а не засади діяльності адміністрації та профспілки університету. Статтею 40 ЗУ «Про вищу освіту» визначено права студентів, які були забезпечені при організації роботи конференції трудового колективу ОСОБА_2, п. 7.2 Статуту ОСОБА_2 визначає, що організацію підготовки і проведення конференції здійснюють керівництво ОСОБА_2 та профспілковій комітет, як представник трудового колективу. В університеті діє об'єднана профспілкова організація представників та студентів, що керується в своїй діяльності Законами України, Статутом ОСОБА_2, Статутом профспілкової організації ОСОБА_2, колективним договором. Таким чином, законне право представляти студентів університету в роботі конференції трудового колективу мали всі студенти та громадські організації - а саме, профспілка, рада студентського самоврядування, окремі студенти тощо. До складу делегатів конференції увійшли науково-педагогічні працівники, студенти та представники структурних підрозділів ОСОБА_2. Згідно з листом реєстрації участь у роботі конференції прийняло 55 осіб. Видаючи наказ №38 від 30.08.2017 р. ректор діяв у межах своїх повноважень згідно з вимогами ст. 34 ЗУ «Про вищу освіту»
Представники відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, суду дали пояснення, аналогічні викладеному у запереченнях проти позову відповідачем ОСОБА_6
3-і особи ОСОБА_7 і ОСОБА_8 вважають позов таким, що підлягає задоволенню з наведених у ньому підстав.
Суд, вислухавши пояснення позивача і 3-х осіб, представників сторін, показання свідка, дослідивши письмові та електронні докази, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.49 ч.3 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Згідно зі ст.175 ч.3 п.5 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
З аналізу зазначених положень ЦПК вбачається, що підстави позову, тобто ті життєві обставини, на які посилається позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, повинні бути викладені у письмовому вигляді.
Тому суд, вирішуючи справу по суті, виходить тільки з тих підстав позову, на які позивач послався у позовній заяві (а.с.2-3).
У судовому засіданні встановлено, що на підставі рішення від 28 серпня 2017 р. розширеного засідання профспілкового комітету та адміністрації Донбаського державного технічного університету (а.с.44-49) наказом 30 серпня 2017 р. ректором ОСОБА_2 - ОСОБА_6 було видано наказ №38 «Про проведення конференції трудового колективу 06.09.2017 року» із затвердженим порядком денним з трьох питань (а.с.11-12):
1.Перегляд кількісного складу вченої ради ОСОБА_2.
2.Затвердження виборних представників з числа працівників університету до складу вченої ради ОСОБА_2.
3. Зміни щодо структури університету (наказ №33 від 25.07.2017 р.)
06 вересня 2017 р. вказана конференція була проведена з прийняттям рішень за питаннями затвердженого порядку денного.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходить з наступного.
I. Згідно зі ст.39 ч.1-5 Закону України «Про вищу освіту» (далі ОСОБА_9)
1. Вищим колегіальним органом громадського самоврядування вищого навчального закладу є загальні збори (конференція) трудового колективу, включаючи виборних представників з числа студентів (курсантів).
2. Порядок скликання і прийняття рішень вищого колегіального органу громадського самоврядування визначається статутом вищого навчального закладу.
3. У вищому колегіальному органі громадського самоврядування повинні бути представлені всі категорії учасників освітнього процесу вищого навчального закладу. При цьому не менш як 75 відсотків складу делегатів (членів) виборного органу повинні становити наукові, науково-педагогічні та педагогічні працівники вищого навчального закладу, які працюють у цьому закладі на постійній основі, і не менш як 15 відсотків - виборні представники з числа студентів (курсантів), які обираються студентами (курсантами) шляхом прямих таємних виборів.
4. Вищий колегіальний орган громадського самоврядування скликається не рідше одного разу на рік.
5. Вищий колегіальний орган громадського самоврядування:
1) погоджує за поданням вченої ради вищого навчального закладу статут вищого навчального закладу чи зміни (доповнення) до нього;
2) заслуховує щороку звіт керівника вищого навчального закладу та оцінює його діяльність;
3) обирає комісію з трудових спорів відповідно до законодавства про працю;
4) розглядає за обґрунтованим поданням наглядової або вченої ради вищого навчального закладу питання про дострокове припинення повноважень керівника вищого навчального закладу;
5) затверджує правила внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу і колективний договір;
6) розглядає інші питання діяльності вищого навчального закладу.
Відповідно до п.7.2 Статуту ОСОБА_2 (а.с.145) організацію підготовки і проведення конференції трудового колективу здійснюють керівництво ОСОБА_2 та профспілковий комітет. Конференція скликається не рідше ніж раз на рік і вважається правомочною, якщо на ній були присутні дві третини від загальної кількості обраних делегатів. Рішення на конференції приймаються простою більшістю голосів.
ОСОБА_9, ні Статут не містять поняття чергової чи позачергової конференції трудового колективу, як не містять і особливості порядку скликання і проведення конференції в залежності від будь-яких чинників (зокрема, кількості проведених конференцій за певний період).
Також, ні ОСОБА_9, ні Статут не забороняють визначати кількісний склад делегатів на таку конференцію, включення до цього складу певних осіб за посадою, неможливість обрання делегатів від певного підрозділу (факультету, кафедри тощо), якщо включені за посадою особи є працівниками таких підрозділів тощо.
Сама кількість делегатів визначена не відповідачем - ректором ОСОБА_2, одноособово, а на розширеному засіданні профспілкового комітету та адміністрації ОСОБА_2 (а.с.44-49). При цьому передбачена Законом і Статутом пропорція делегатів стосується пропорції саме серед визначеної тим чи іншим шляхом кількості делегатів, а не серед всіх фактично наявних чи передбачених за штатом членів колективу (викладачів, співробітників учбово-допоміжного складу, студентів тощо).
Тому суд вважає такими, що не доведені у судовому засіданні, посилання позивача на порушення з боку відповідача ОСОБА_6 під час призначення проведення конференції трудового колективу, які тягнули б за собою визнання незаконними дій щодо прийняття наказу №38, визнання незаконним і скасування цього наказу та, як наслідок, незаконність прийнятих на цій конференції рішень.
II. Відповідно до ст. 40 ч.1-3, ч.4 абз.1, ч.5 п.п.1,2, 4-6, ч.8 ЗУ «Про вищу освіту» ввищих навчальних закладах та їх структурних підрозділах діє студентське самоврядування, яке є невід'ємною частиною громадського самоврядування відповідних навчальних закладів. Студентське самоврядування - це право і можливість студентів (курсантів, крім курсантів-військовослужбовців) вирішувати питання навчання і побуту, захисту прав та інтересів студентів, а також брати участь в управлінні вищим навчальним закладом.
Студентське самоврядування об'єднує всіх студентів (курсантів, крім курсантів-військовослужбовців) відповідного вищого навчального закладу. Усі студенти (курсанти), які навчаються у вищому навчальному закладі, мають рівні права та можуть обиратися та бути обраними в робочі, дорадчі, виборні та інші органи студентського самоврядування.
Студентське самоврядування забезпечує захист прав та інтересів студентів (курсантів) та їх участь в управлінні вищим навчальним закладом. Студентське самоврядування здійснюється студентами (курсантами) безпосередньо і через органи студентського самоврядування, які обираються шляхом прямого таємного голосування студентів (курсантів).
2. У своїй діяльності органи студентського самоврядування керуються законодавством, статутом вищого навчального закладу та положенням про студентське самоврядування вищого навчального закладу.
3. Органи студентського самоврядування діють на принципах:
1) добровільності, колегіальності, відкритості;
2) виборності та звітності органів студентського самоврядування;
3) рівності права студентів (курсантів) на участь у студентському самоврядуванні;
4) незалежності від впливу політичних партій та релігійних організацій (крім вищих духовних навчальних закладів).
4. Студентське самоврядування здійснюється на рівні студентської групи, інституту (факультету), відділення, гуртожитку, вищого навчального закладу. Залежно від контингенту студентів (курсантів), типу та специфіки вищого навчального закладу студентське самоврядування може здійснюватися на рівні курсу, спеціальності, студентського містечка, структурних підрозділів вищого навчального закладу.
5. Органи студентського самоврядування:
1) беруть участь в управлінні вищим навчальним закладом у порядку, встановленому цим Законом та статутом вищого навчального закладу;
2) беруть участь в обговоренні та вирішенні питань удосконалення освітнього процесу, науково-дослідної роботи, призначення стипендій, організації дозвілля, оздоровлення, побуту та харчування;
4) беруть участь у заходах (процесах) щодо забезпечення якості вищої освіти;
5) захищають права та інтереси студентів (курсантів), які навчаються у вищому навчальному закладі;
6) делегують своїх представників до робочих, консультативно-дорадчих органів;
8. Адміністрація вищого навчального закладу не має права втручатися в діяльність органів студентського самоврядування.
Суду не надано доказів того, що учбовий рік у ОСОБА_2 почався пізніше загальновизнаного дня початку занять - 01 вересня 2017 р. Відповідно для проведення виборів делегатів було 3 робочі дні, навіть не враховуючи «учбову» суботу.
З протоколів засідань студентів факультету менеджменту, інженерно-будівельного факультету та факультету автоматизації та електротехнічних систем вбачається, що 04 і 05 вересня 2017 р. на них були обрані 6 з 10-ти передбачених наказом №38 делегатів на конференцію трудового колективу від студентства (а.с.93, 102-107, 118-122).
Суд не приймає до уваги показання свідка ОСОБА_10 щодо призначення делегатів від студентів ОСОБА_2 адміністрацією закладу, оскільки ці покази спростовуються наведеними протоколами зборів.
Та обставина, що на двох факультетах не було обрано делегатів не є достатнім доказом недостатності часу для їх обрання, кількість обраних делегатів складає 3/5 від кількості делегатів від студентства, що свідчить про достатнє представництво цієї категорії на конференції трудового колективу. ОСОБА_9 Законом, ні Статутом не передбачено, що не повне обрання визначеної кількості делегатів від певної категорії осіб тягне за собою будь-які наслідки при вирішенні питання щодо правомірності проведення конференції і прийнятих на ній рішень.
Тому суд вважає, що позивачем не надано достатніх та переконливих доказів порушень під час обрання делегатів від студентства для участі у проведенні конференції трудового колективу 06 вересня 2017 р., і, як наслідок, незаконність прийнятих на цій конференції рішень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10, 12, 206, 263-265ЦПК України, -
У задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Донбаського Державного Технічного Університету про визнання незаконними дій ректора щодо видання наказу про проведення конференції трудового колективу, визнання незаконним і скасування цього наказу та рішень конференції трудового колективу відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд шляхом подання апеляційної скарги у 30-тиденний строк з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 02 лютого 2018 р.
Суддя: