Справа №: 398/3328/16-к
провадження №: 1-кп/398/200/18
Іменем України
"02" лютого 2018 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі прокурора ОСОБА_2 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , секретаря ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрія кримінальне провадження № 12015120070002356 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Лікарівка, Олександрійського району, Кіровоградської області, жителя АДРЕСА_1 , який зареєстрований в АДРЕСА_2 , громадянина України, не працюючого, не одруженого, з порофесійно-технічною освітою, військовозобов'язаного, раніше судимого :
1.04.01.1996 року Каменським районним судом Черкаської області за ч.1 ст. 140 КК України до 1 року позбавлення волі з відстрочкою виконання покарання на 1 рік;
2.11.04.1996 року Олександрійським районним судом Кіровоградської області за ст. 86-1 на підставі ст.ст. 43,44 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;
3.28.08.2000 року Олександрійським міським судом Кіровоградської області за ч.3 ст. 81 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна ;
4.28 березня 2006 року Апеляційним судом Кіровоградської області за ч.3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі;
5.31.05.2010 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;
6.30.09.2013 року Виноградівським районним судом Закарпатської області за ч.2 ст. 185 КК України на підставі ст.ст. 71, 72 КК України до 9 місяців 1 дня обмеження волі. Звільнився 22.08.2014 року по відбуттю строку покарання
за ч.2 ст. 186 КК України,
01 серпня 2015 року близько 17.00 години ОСОБА_3 , перебуваючи біля будинку № 30 по вул. Кременчуцькій в м. Олександрія, Кіровоградської області, діючи повторно, умисно з корисливих спонукань, маючи на меті незаконне заволодіння чужим майном , підійшов до ОСОБА_6 , яка стояла біля вказаного будинку і спілкувалася зі своїм знайомим, та правою рукою шляхом ривку відкрито викрав з рук потерпілої сумку із шкірозамінника фірми «Ейвон», вартістю 288 грн, в якій знаходився гаманець із шкірозамінника фірми «Ейвон», вартістю 60 грн 80 коп з грошовими коштами в сумі 300 грн, а також мобільний телефон марки «Леново А 369 І», вартістю 1360 грн. З викраденим майном з місця пригоди зник та розпорядився ним на власний розсуд, завдавши ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 2008 грн 80 коп.
Отже, ОСОБА_3 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж) , вчинений повторно, тобто злочин передбачений ч.2 ст. 186 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю та показав, що дійсно 01 серпня 2015 року близько 17.00 години він перебуваючи біля будинку № 30 по вул. Кременчуцькій в м. Олександрія, Кіровоградської області, побачив чоловіка та жінку, які сварились між собою і він вирішив їх примирити. Підійшовши до потерпілої він побачив у її раках сумку та в нього виник умисел на її викрадення. В зв'язку з чим він правою рукою шляхом ривку викрав з рук потерпілої сумку в якій був гаманець з грошовими коштами, а також мобільний телефон та втік з місця пригоди. В подальшому сумку та гаманець він викинув, грошові кошти витратив на власний розсуд, а телефон продав за 400 грн. У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати, вказавши на те, що повністю відшкодував потерілій завдані збитки та попросив у неї вибачення.
Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину , ним не оспорюються фактичні обставини справи і судом встановлено, він правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції , суд визнав можливим та не доцільним, відповідно до положення ч.3 ст.349 КПК України, дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Призначаючи ОСОБА_3 покарання суд враховує, що злочин передбачений ч.2 ст. 186 КК України віднесено законом до тяжких злочинів. Обвинувачений за місцем проживання характеризується посередньо, за місцем попереднього ув'язнення - позитивно , до кримінальної відповідальності притягується не вперше , покарання за попереднім вироком відбув , не працює, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває , тому покарання у виді позбавлення волі для нього є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Обставинами, які пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
При призначенні покарання у виді позбавлення волі, враховуючи особу обвинуваченого, який щиро розкаявся, позицію потерпілої (а.с.32) та прокурора, які не наполягали на суворій мірі покарання, суд дійшов до висновку про те, що його виправлення можливе без відбування покарання.
По справі потерпілою цивільний позов не заявлявся.
Питання по речовим доказам суд вирішує відповідно вимог ст. 100 КПК України.
Судові витрати у справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 124, 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні злочину та призначити покарання за ч. 2 ст. 186 КК України - у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з іспитовим строком на 3 ( три) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 : періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази : коробку до мобільного телефону «Леново А 369 І» та чек на придбання телефону, які були передані на зберігання потерпілій ОСОБА_6 - залишити останній ; жіночу сумку фірми «Ейвон» та ручку від сумки білого кольору, які були передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Олександрійського МВ УМВС України в Кіровоградській області - знищити.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1