465/6417/16-ц
2/465/668/18
судового засідання
"01" лютого 2018 р. Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Кузь В.Я.
при секретарі Янковській С.Ю.
В ході чергового судового засідання з розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування завданої моральної шкоди,
Дана справа перебуває на розгляді суду відповідно до ухвали суду від 30 листопада 2016 року, відповідачем не оскаржувалася і набрала законної сили, що і є підставою розгляду даної справи. Підстави рішення викладені в ухвалі суду ( ас.19) , Згідно вказаної ухвали справа призначена до судового розгляду на 26 січня 2017 року.
16 березня 2017 року відповідачем подано клопотання про зупинення провадження, яке судом розглянуто. Прийняте судом рішення про відмову у його задоволенні мотивовано підставами викладеними в ухвалі ( ас25 -27, 47 - 48). В судове засідання яке було призначено судом на 23 березня 2017 року відповідач не прибула, причини неявки суду не повідомила, у зв'язку з чим, розгляд справи перенесено на 03 травня 2017 року.
Чергове судове засідання перенесено за клопотанням відповідача, і таке рішення прийнято судом з метою забезпечення їй права на правову допомогу. Розгляд справи призначено на 18 травня 2017 року. В даному судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 подала чергове клопотання про перенесення розгляду справи з підстав відсутності її адвоката, а після судового засідання через канцелярію суду відповідач подала підготовлену у друкованому вигляді, на семи аркушах «Публічну заяву про відвід судді Кузь В.Я. ( ас56, 58 -60, 80 -86), що вказує на завчасну її заготовку.
Дана заява залишилась нерозглянутою, оскільки чергове засідання було призначено на 16 червня 2017 року, проте не відбулося з підстав перебування головуючого на листку непрацездатності, яке тривало до 23 січня 2018 року.
05 вересня 2017 року, тобто під час перебування судді на листку непрацездатності, відповідач ОСОБА_2 подала чергову «Публічну заяву про відвід судді Кузь В.Я.», яку адресувала Генеральному прокурору Луценку Ю.В., Голові Вищої ради правосуддя ОСОБА_3, Голові Комітету ВРУ з питань правосуддя ОСОБА_4 Головним редакторам мас - медіа для оприлюднення ( ас 110 - 116).
В судовому засіданні від 01 лютого 2018 року відповідач ОСОБА_2 подала чергову заяву про відвід судді, яку оголосила в судовому засіданні та підстави для відводу, як на думку заявника, викладені у заяві, що долучена до матеріалів справи. Одночасно через канцелярію суду відповідач продала заяву про поновлення строків на подачу зустрічного позову , текст зустрічного позову, клопотання від звільнення від сплати судового збору , заперечення на позовну заяву та клопотання № 2 про незрозумілі для суду вимоги. Які судом не розглядалися у зв'язку за наявністю заяв про відвід головуючому.
Представник відповідача в судовому засіданні заявив, що у нього не має таких даних на які покликається його довіритель, щодо вирішення питання про відвід, покладається на суд. Аналогічну думку висловили і позивач та його представник.
Вирішуючи питання відводу з підстав викладених у клопотаннях від 18 травня 2017 року (ас. 80 - 86), клопотання від 05 вересня 2017 року (ас. 110 -116) та заяву від 01 лютого 2018 року, суд відповідно до вимог ст.. 39 ЦПК України, вважає такі заяви, що подані у виняткових випадках, зважаючи на наявність нерозглянутих скарг на які є покликання вище та, як на думку заявника, так звану цивільну справу за її позовом до судді Кузя В.Я., яких раніше, тобто на час початку розгляду справи, не існувало.
Під час розгляду заяв ОСОБА_2. про відвід судді, приходжу до висновку про відсутність таких підстав, однак враховуючи вимоги ч. 3 ст. 40 ЦПК України, у такому випадку рішення повинно прийматися суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, а провадження у справі зупиняється.
Проте, в ході вивчення питань наявності підстав для відводу судді, приходжу до висновку про доцільність заяви про самовідвід, у зв'язку з чим заявляю самовідвід у розгляді даної справи.
Приймаючи дане рішення зважаю на вимоги п.5 ч. 1 ст..36 ЦПК України, згідно якої, суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Зважаючи на твердження та поведінку відповідача ОСОБА_2 яка явно спрямована на провокування складу суду, і не тільки головуючого судді Кузя В.Я. , наявність невирішених скарг касаційного провадження щодо оскарження заявником ухвали апеляційного суду в частині правильності відмови від відкриття провадження за її позовом, а також в силу вимог ч. 1 ст. 39 ЦПК України, визнаю сатисфакцією, що дана обставина є саме тими іншими обставинами, які у подальшому викликатимуть сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
При цьому, відхиляю будь - які твердження сторони щодо упередженості чи необ'єктивності судді у розгляді даної справи, будь - якої зацікавленості, як це відображено у скаргах та заявах про відвід судді, оскільки такі спростовуються носіями технічного запису судових засідань та іншими учасниками процесу.
Приймаючи рішення щодо задоволення заяви про самовідвід, зважаю також, що відповідно до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи у тому випадку коли, у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
У розглядуваному випадку, звинувачення судді, які хоч і не є вмотивовані, проте за своєю природою так чи інакше, породжують сумнів.
Беззаперечно погоджуюся із тими судовими рішеннями Європейського суду на які покликається заявник та приймаю до уваги при прийнятті даного рішення.
Зважаю, що аналогічні висновки містяться в Рішеннях Європейського Суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі «Білуга проти України та Рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії» де зазначається, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь - який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
Недотримання судом зазначених положень означає в принципі порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що ратифікована Україною, і такі обставини знайшли своє підтвердження в ряді рішень Європейського Суду з прав людини, та самі по собі є обов'язкові для врахування судами України.
Відповідно до ст. ст. 3,10- ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється, а процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
При цьому враховую також практику Європейського Суду з прав людини, що знайшла своє висвітлення у справі Golder v. United Kingdom від 21.02.1975 року, згідно якої, право на суд не є абсолютним, то воно може бути обмеженим особливо щодо умов прийнятності скарг, у тому числі й на дії судді, що відповідають вимогам процесуального законодавства, проте, не подобаються стороні. Правила застосування головуючим процесуальних норм, що забезпечують порядок в ході судового процесу і послідовність здійснення своїх прав сторонами, хоч і не подобається стороні, проте, безумовно мають на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи, повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані та розуміти, що їх право закінчується там, де починається право іншої сторони, а тим більше там, де починається обов'язок та право головуючого у процесі.
Зважаючи на вищенаведені положення закону та встановлені обставини, приходжу висновку, що з метою уникнення будь - яких сумнівів у заявника та інших учасників і сторін адміністративного процесу щодо неупередженості судді Кузя В.Я. у розгляді даної справи, заявляю самовідвід.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3 , 10, 36, 39 , 40,258, 260 ЦПК України, -
Заяву про самовідвід судді Кузя В.Я. у цивільній справі позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування завданої моральної шкоди, задоволити.
Матеріали справи передати до загальної канцелярії Франківського районного суду м. Львова на автоматизований розподіл для повторного визначення судді у порядку, передбаченому ст.. 33 ЦПК України.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Кузь