31 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/5771/17
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Перцової Т.С.
суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.
за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.,
представників сторін : позивача - Щербатюк Ю.О., відповідача - Межирицького А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2017 р. (10:41 год., повний текст складено 01.12.2017 р.), суддя Бідонько А.В., м. Харків, по справі № 820/5771/17
за поданням Головного управління ДФС у Харківській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ліля"
про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна,
Головне управління ДФС у Харківській області (далі по тексту - ГУ ДФС у Харківській області, позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ліля" (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ліля" (код ЄДРПОУ: 21212657) застосованого на підставі рішення начальника Головного управління ДФС у Харківській області від 29.11.2017 року №26106/10/20-40-14-14-16.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2017 року по справі № 820/5771/17 у задоволенні подання Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ліля" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна - відмовлено.
Позивач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2017 року по справі № 820/5771/17 скасувати, прийняти нову постанову про задоволення подання.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги пояснив, що рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна ТОВ фірми «Ліля» було прийнято на підставі пп.94.2.3, пп.94.2.8 п.94.2, п.94.6 ст.94 Податкового кодексу України, у зв'язку з відмовою платника податків від проведення документальної позапланової виїзної перевірки. А саме, головний бухгалтер підприємства відмовилась надати документи на перевірку на запити податкового органу від 23.11.2017 р. та 24.11.2017 р., що зафіксовано актами про ненадання документів від 23.11.2017 року № 4620/20-40-14-14-09, від 24.11.2017 №4665/20-40-14-14-09/21212657, від 27.11.2017 №4729/20-40-14-14-09/21212657, від 28.11.2017 № 4757/20-40-14-14-09/21212657. З урахуванням приписів п.81.2 ст.81 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) посадовими особами контролюючого органу був складений акт від 28.11.2017 року № 4776/20-40-19-14-09, в якому зафіксовано відмову ТОВ фірма "Ліля" від проведення документальної перевірки через ненадання документів. З огляду на викладене, стверджує про наявність підстав для задоволення подання про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, передбачених п.94.10 ст.94 ПК України.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2017 року по справі № 820/5771/17 скасувати, прийняти нову постанову про задоволення подання.
Представник відповідача в надісланому до суду письмовому відзиві та у судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін. Вказав, що посадові особи ГУ ДФС у Харківській області були допущені відповідачем до проведення перевірки, при виході за адресою підприємства 23.11.2017 р. головному бухгалтеру ТОВ фірми «Ліля» вручено під розписку копію наказу від 22.11.2017 р. № 6988 та ознайомлено з направленнями на перевірку, а також вручено запит від 23.11.2017 р. про надання документів для проведення перевірки. Головним бухгалтером ТОВ фірми «Ліля» надано пояснення перевіряючим, у т.ч. щодо причин ненадання первинних документів. Таким чином, факт відмови платника податків від проведення перевірки та від допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки не знайшов свого підтвердження. Зазначив, що наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки № 6988 від 22.11.2017 р. був реалізований контролюючим органом шляхом проведення перевірки, складання акту перевірки та прийняття на його підставі податкових повідомлень-рішень, що спростовує факт недопуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки та підтверджує відсутність правових підстав для застосування адміністративного арешту активів на підставі пп.94.2.3 п.94.2 ст.94 ПК України.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що наказом ГУ ДФС у Харківській області від 22.11.2017 року № 6988 призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ фірма "Ліля" (а.с.13).
На проведення перевірки посадовим особам контролюючого органу заступником начальника ГУ ДФС у Харківській області видано направлення від 22.11.2017 року № 10173, 10174 (а.с.14-15).
При виході за адресою підприємства 23.11.2017 року головному бухгалтеру ТОВ фірма "Ліля" ОСОБА_3 вручено під розписку копію наказу від 22.11.2017 року № 6988 та ознайомлено з направленнями на перевірку, а також вручено запит від 23.11.2017 року про надання документів для проведення перевірки (а.с.16-17).
Головний бухгалтер повідомила перевіряючих, що директор підприємства перебуває у відпустці та усі документи щодо бухгалтерського обліку знаходяться у нього у закритому кабінеті. Також повідомила, що виконуючого обов'язки директора на час відпустки директора не призначено. Надала письмові пояснення про неможливість надати документи у зв'язку з відсутністю доступу до них.
Зі змісту матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 надано завірену копію наказу від 20.11.2017 року № 8-к щодо надання директору товариства ОСОБА_4 відпустки з 20.11.2017 року по 10.12.2017 року.
У зв'язку із ненаданням 23.11.2017 року ТОВ фірма "Ліля" документів для проведення перевірки контролюючим органом складено акт від 23.11.2017 року № 4620/20-40-14-14-09 (а.с.24-25).
24.11.2017 р., 27.11.2017 р. та 28.11.2017 р. вручено ОСОБА_3 запити про надання документів, на які останньої надано пояснення про неможливість надати документи з огляду на відсутність доступу до них, оскільки витребувані документи перебувають у службовому кабінеті директора підприємства, який перебуває у відпустці.
При отриманні запиту про надання документів від 24.11.2017 року головним бухгалтером ТОВ фірма "Ліля" надано письмові пояснення про можливість отримати витребувані документи у БТІ.
У зв'язку із ненаданням ТОВ фірма "Ліля" документів 24.11.2017 року, 27.11.2017 року та 28.11.2017 року перевіряючими складено акти про ненадання документів для проведення перевірки від 24.11.2017 р. №4665/20-40-14-14-09/21212657, від 27.11.2017 р. №4729/20-40-14-14-09/21212657, від 28.11.2017 р. № 4757/20-40-14-14-09/21212657 (а.с.26-31).
27.11.2017 року головному бухгалтеру ТОВ фірма "Ліля" ОСОБА_3 вручено запит Головного управління ДФС у Харківській області від 27.11.2017 щодо забезпечення доступу до обстеження приміщень та організації проведення 28.11.2017 року інвентаризації основних засобів (нерухомого майна) у присутності заступника начальника відділу якості аудиту управління аудиту ГУ ДФС у Харківській області Неонета К.В. та головного державного ревізора-інспектора відділу якості аудиту управління аудиту ГУ ДФС у Харківській області Степаненко Л.А. (а.с.32).
При виході за податковою адресою ТОВ фірма "Ліля" 28.11.2017 року посадовим особам ГУ ДФС у Харківській області головним бухгалтером ОСОБА_3 відмовлено у проведенні інвентаризації, у зв'язку з чим складено акт відмови від проведення інвентаризації основних засобів (а.с.33).
Посадовими особами контролюючого органу був складений акт від 28.11.2017 року № 4776/20-40-19-14-09, в якому зафіксовано відмову ТОВ фірма "Ліля" від проведення документальної перевірки через ненадання документів (а.с.10-12).
29.11.2017 року начальником ГУ ДФС у Харківській області прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна ТОВ фірми «Ліля» (а.с.35).
З посиланням на пп.94.2.3 п.94.2, п.94.6 ст.94 ПК України, ст.183-7 Кодексу адміністративного судочинства України ГУ ДФС у Харківській області звернулось до суду з даним поданням про підтвердження обґрунтованості застосування умовного адміністративного арешту майна ТОВ фірми «Ліля».
Відмовляючи в задоволенні подання, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, звертаючись до суду, не подав належних та допустимих доказів обґрунтованості адміністративного арешту майна ТОВ фірми «Ліля».
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право контролюючих органів, до яких належить заявник, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України).
Згідно з пп.19-1.1.1. п.19-1.1 ст. 19-1 ПК контролюючі органи виконують такі функції, як,зокрема, адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.
Статтею 75 Податкового Кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Статтею 78 ПК України визначено підстави, з яких може бути призначено позапланову документальну перевірку, та передбачено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (п.78.5 ст.78 ПК України).
За приписами п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
При цьому, єдиною підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної перевірки законодавець визначив непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням встановлених вимог.
Предметом даного подання є підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна відповідача.
Виключний перелік підстав для застосування адміністративного арешту майна платника податків встановлений пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.
У відповідності до п. 94.1, пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Арешт майна може бути застосовано, зокрема, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Згідно з п.94.6 ст.94 ПК України керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.
Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом (п.94.10 ст.94 ПК України).
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції , що платником податків посадові особи контролюючого органу були допущені до проведення планової документальної перевірки, оскільки головним бухгалтером було отримано копію наказу на проведення перевірки № 6988 від 22.11.2017 р. та поставлено підпис у направленнях на перевірку, проте первинні документи, на підставі яких така перевірка повинна проводитись та які витребувані у платника податків письмовими запитами, отриманими відповідачем, не надані у зв'язку з відсутністю у головного бухгалтера доступу до них.
У зв'язку з викладеними обставинами начальником ГУ ДФС у Харківській області 29.11.2017 р. прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна, яке мотивовано тим, що відповідачем відмовлено у наданні документів на перевірку на запити контролюючого органу та відмовлено у проведенні інвентаризації основним засобів у присутності фахівців податкового органу.
Разом з тим, у контексті спірних відносин доведенню підлягає саме відмова платника податків від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, в даному випадку не мала місця відмова платника податків від проведення документальної перевірки та від допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки.
Так, головним бухгалтером відповідача було допущено фахівців ГУ ДФС у Харківській області до проведення перевірки, однак, надано пояснення про відсутність можливості надати запитувані перевіряючими документи.
При цьому, положеннями ст.44 ПК України передбачено право платника податків в окремих випадках надати документи після початку перевірки та навіть після її завершення.
Так, згідно з п.44.6 ст.44 ПК України якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Як встановлено пунктом 44.7 ст.44 ПК України у разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.
У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.
Також слід відмітити, що ненадання платником податків в ході перевірки первинних документів обумовлюють інші наслідки для платника податків, ніж застосування арешту його майна.
Так, правові наслідки ненадання на вимогу контролюючого органу первинних документів встановлені пунктом 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, відповідно до якого у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис (п.85.6 ст.85 ПК України).
Таким чином, відсутність первинних документів відображається контролюючим органом в акті за результатами проведеної перевірки та має наслідком настання юридичної відповідальності платника податків саме за відсутність таких документів.
Матеріалами справи підтверджено, що ненадання документів до перевірки у даному випадку не перешкодило проведенню останньої.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що на підставі наказу начальника ГУ ДФС у Харківській області № 6988 від 22.11.2017 р. було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ фірми «Ліля» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2016 р., за результатами перевірки складено акт № 23608/20-40-14-14-09/21212657 (а.с.90-103) та прийнято податкові повідомлення-рішення від 28.12.2017 р. № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 (а.с.104-106).
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що факт недопуску посадових осіб ГУ ДФС у Харківській області до проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ фірми «Ліля» не знайшов свого підтвердження.
У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України (в редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, звертаючись до суду, суб'єкт владних повноважень не подав належних та допустимих доказів обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податку.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення подання Головного управління ДФС у Харківській області до ТОВ фірми "Ліля" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 272, 283, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2017 по справі № 820/5771/17 залишити без змін
Постанова набирає законної сили з дати її проголошення та не може бути оскаржена в силу приписів ч.3 ст.272 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)Т.С. Перцова
Судді(підпис) (підпис) С.В. Дюкарєва С.П. Жигилій