Головуючий І інстанції: Нечипоренко І.М.
31 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 619/3414/17
Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Яковенка М.М.
суддів: Лях О.П., Старосуда М.І.
секретарі судового засідання: Жданюк А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дергачівського районного суду Харківської області від 10 листопада 2017 року по справі № 619/3414/17 за позовом ОСОБА_1 до інспектора ГРПП Дергачівського ВП Харківської області капітана поліції Старостіна Максима Олександровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову серії БР №796490 про накладення адміністративного стягнення за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425,00грн. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 15.10.2017 року, винесену інспектором РГПП Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області капітаном поліції Старостіним М.О.
Постановою Дергачівського районного суду Харківської області від 10 листопада 2017 року відмовлено в задоволенні позову.
Позивач, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, прийнятого з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі. Апелянт наголошує на тому, що його права йому не роз'яснювались, він вимагав складання протоколу про адміністративне правопорушення надання часу для ознайомлення з матеріалами справи та отримання правової допомоги, однак, йому було відмовлено та одразу винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, хоча вважає, що такі дії повинні бути кваліфіковані за ст.125 КУпАП, як інші порушення правил дорожнього руху. Також вказує на те, що наданий суду відеозапис правопорушення не можна вважати допустимим, як такий що одержаний з порушенням порядку, встановленого законом, а також в самій постанові відсутнє посилання на цей відеозапис, як на доказ, що є порушенням ст..283 КУпАП.
З урахуванням приписів ч.4 ст.229, ч.2 ст.313 КАС України, розгляд справи здійснюється за відсутності сторін, які були повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в зв'язку з чим, колегія суддів вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.
Колегія суддів зазначає, в перше призначене 17.01.2018 р. судове засідання сторона відповідача не з'явилась. Від відповідача надійшла заява про перенесення розгляду справи в зв'язку із захворюванням. Судом апеляційної інстанції відповідно до ч.2 ст.236 КАС України було зупинене провадження у справі до 31.01.2018 р. 14-30 год. В той же, у призначений до повторного розгляду справи, не зважаючи на належне повідомлення, ні позивач ні його представник в судове знову не з'явились. Як вбачається з наданого раніше до клопотання позивач перебував на амбулаторному лікуванні з 12.01.2018 р. До повторного засідання будь-яких документів медичного характеру щодо неможливості прибути в судове засідання не надано. Колегія суддів, з огляду на надані до суду сторонами доказів, враховуючи, що явка сторін обов'язковою не визнавалась, вважає за можливе здійснити розгляд та вирішення справи без сторін за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів здійснюючи апеляційний перегляд з урахуванням приписів ч.3 ст.3, 268, 271, 272, 286 КАС України, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, що 15.10.2017 інспектором ГРПП Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області Старостіним М.О. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР №796490 про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00грн.
Згідно постанови 15.10.2017 о 15год.50хв. ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом ВАЗ-2109 номерний знак НОМЕР_1 та рухаючись на міжміській дорозі зі сторони а/ш Харків-Щербаківка в напрямок смт. Козача Лопань поза населеним пунктом не ввімкнув ближнє світло фар, чим порушив вимоги п.9.8 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням приписів п.9.8, п.п. «а» п.19.1 розділу 19 ПДР України, положень ч.2 ст.122, 222, 251, 258 280 КУпАП, враховуючи законодавчо встановлену відсутність складання протоколу про адмінправопорушення, доведеність з боку відповідача відеозаписом факту вчинення цього порушення, відсутні підстави для скасування постанови. Інші доводи позивача щодо неможливості надати письмові пояснення та скористатись правовою допомогою не прийняті судом першої інстанції до уваги, оскільки позивачу були роз'яснені його права, він не скористався можливістю надати письмові пояснення та додати їх до справи або зазначити у постанові про свою незгоду.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції у повному обсязі виходячи з наступного.
В даному випадку колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правильної кваліфікації визначеного відповідачем, за порушення п.9.8 ПДР України (з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар) за ч.2 ст.122 КУпАП (порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами), та відсутності правових підстав та законодавчо встановленого обов'язку щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до положень ст..258 КУпАП. В даному випадку доводи апелянта щодо необхідності кваліфікувати як порушення п.9.8 ПДР України за ст..125 КУпАП, є безпідставними.
З огляду на положення ст.258 КУпАП, колегія суддів зазначає, що в даному випадку при вчиненні адмінправопорушення пов'язаного з безпекою руху передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, чітко визначена правова можливість для інспектора патрульної поліції винесення постанови на місці вчинення цього порушення.
Відповідно до ч. 2 ст.258 КУпАП - протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Таке правове регулювання, здійснене внаслідок змін, що відбулися у законодавстві пов'язаного з реформуванням системи правоохоронних органів. Тобто, законодавство зазнало таких змін, якими наділило інспекторів поліції, що здійснюють контроль за дотриманням правил дорожнього руху його учасниками, повноваженнями на не складання протоколу, та винесення постанови на місці вчинення правопорушення, при чому в даному випадку винесення постанови такою уповноваженою особою за місцем обліку транспортного засобу або за місцем проживання порушника, чи за місцем скоєння правопорушення нівельовано. До внесення змін, така можливість була передбачена коли по факту скоєння правопорушення складались протоколи та відбувався збір доказової бази такого порушення.
Рішення КС України від 26.05.2015 року по справі №5-рп/2015, на яке посилається апелянт, в якому наданні висновки стосовно того, що положення частини першої статті 276 КУпАП яке передбачає, що "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення "за місцем його вчинення" визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення, в даному випадку не відноситься до ст..258 КУпАП та її не тлумачить з урахуванням змін, що відбулися в Кодексі після прийняття такого рішення.
В той же час, щодо інших висновків суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися.
Так, відповідно до ст.283 КУпАП - розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган, посадова особа виносить постанову по справі.
Відповідно до частини 2 цієї статті, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:
дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);
технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис;
розмір штрафу та порядок його сплати;
правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;
відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Такими чином, постанова у справі про адмінправопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху має певні особливості щодо наведення у ній обов'язкових даних, що є таким чином додатком до матеріалів справи про адмінправопрушення.
Частина 3 статті 258 КУпАП вказує на те, що працівник патрульної поліції повинен дотримуватись вимог ст. 283 КУпАП, яка зазначає, що постанова виноситься тільки за результатами розгляду справи.
Частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Колегія суддів, з огляду на наявні у справі матеріали справи, вважає, що стороною відповідача не надано належних та допустимих доказів та перед судом не доведено, що розгляд справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності проводився з дотримання норм передбачених ст. 268, 280 КУПАП, а саме взагалі не надано доказів роз'яснення прав та обов'язків такій особі, дотримання з боку Відповідача-інспектора принципу права на захист для позивача, відібрання пояснень у останнього, з'ясування чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність та фіксування такого в постанові про притягнення. Такого не вбачається також і з самого змісту постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі від 15.10.2017 року.
Такі невідповідності з боку відповідача, вказують на порушення прав позивача, що вказують на протиправність дій, яка не може створювати та не породжує законних юридичних наслідків у вигляді прийняття оскаржуваної постанови.
Тобто, в судовому засіданні не спростовані належними доказами доводи позивача стосовно не роз'яснення йому його прав, надання можливості надати письмові пояснення та скористатись юридичною допомогою.
В той же час, такі доводи апелянта, додатково також підтверджуються його заявами до начальника ГУЦНП України в Харківській області, Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області стосовно звернень 15.10.2017 року за телефоном служби « 102» щодо неправомірних дій відповідача, та відсутності відповідей та прийнятих рішень за цими зверненнями.
Крім того, колегія суддів погоджується з доводами апелянта стосовно того, що наданий суду відеозапис правопорушення не можна вважати допустимим доказом.
Відповідно до ст..251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, в постанові про накладання адмін..стягнення від 15.10.2017 року взагалі відсутнє посилання на цей відеозапис, як на доказ, що є прямим порушенням вимог ст..283 КУпАП. У випадку фіксації правопорушення технічним засобом, яким здійснено фото або відеозапис, посилання на нього та фіксація таких даних в постанові є обов'язком посадової особи, що розглядала та складала цю постанову.
В даному випадку наведені вище порушення, вказують на протиправність прийнятої постанови. З огляду на зазначене, колегія суддів, з урахуванням фактичних обставин справи не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для скасування постанови.
Недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленим, надання неналежної правової оцінки фактичним обставинам справи, привело суд першої інстанції до неправильного вирішення справи та помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог. Доводи апеляційної скарги, що враховані судом апеляційної інстанції, колегія суддів вважає обґрунтованими.
Враховуючи наведене, колегія суддів, з урахуванням приписів ст.317 КАС України дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду першої інстанції із прийняттям нової постанови про задоволення позову з наведених вище судом апеляційної інстанції підстав.
Керуючись ст. ст. 23, 31, 33, 90, 268, 271, 272, 286, 292, 308, 310, 313, 315, 317, 321, 322, 325, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Дергачівського районного суду Харківської області від 10 листопада 2017 року по справі № 619/3414/17 - скасувати та ухвалити нову.
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову серії БР №796490 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 (місце реєстрації АДРЕСА_1, паспорт громадянина України НОМЕР_2) за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425, 00 грн. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 15.10.2017 року, винесену інспектором РГПП Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області капітаном поліції Старостіним Максимом Олександровичем, та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справи визначеної статтею 286 КАС України, відповідно до ст..272 цього Кодексу набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.
Головуючий суддя (підпис)М.М. Яковенко
Судді(підпис) (підпис) М.І. Старосуд О.П. Лях