Постанова від 24.01.2018 по справі 766/12153/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 р.м.ОдесаСправа № 766/12153/17

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Гаврилов Д.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Крусяна А.В.,

Романішина В.Л.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Херсонського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 28 вересня 2017р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Херсонського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2017р. ОСОБА_2 звернувся в суд із адміністративним позовом до Херсонського ОУПФ України Херсонської області, в якому просивзобов'язати УПФ перерахувати йому пенсію за віком з 12.04.2013р. із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2010-2012р., відповідно до ст.40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачувати її в подальшому у розмірі обрахованому із застосуванням цієї норми.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, щоіз 25.10.1997р. він отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

У квітні 2013р.він звернувся до УПФ України у м.Херсоні із заявою про призначення йому пенсії за віком, відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Йому було призначено та нараховано пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007р. з посиланням на норми п.3 ст.45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Вважаючи незаконним дії УПФ стосовно застосування вищевказаної норми при обрахунку йому пенсії, у травні 2017р. ОСОБА_2 звернувся до УПФ із заявою про перерахунок пенсії із застосуванням приписів ст.40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак, листом-відповіддю УПФ за №114/К-1 від 5.07.2017р. йому було відмовлено у здійсненні такого перерахунку.

Позивач вважаючи вказане рішення УПФ незаконним та таким, що порушує його права, звернувся в суд із відповідним позовом.

Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 28 вересня 2017р. адміністративний позов задоволено частково.

Зобов'язано Херсонське ОУПФ України Херсонської області перерахувати ОСОБА_2 пенсію за віком з 1.06.2017р. із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за три роки, що передували року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2010-2012р., відповідно до ст.40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачувати її в подальшому у розмірі обрахованому із застосуванням цієї статті.

Відмовлено в задоволенні іншої частини позовних вимог.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір в сумі 640грн..

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм права.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті та відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно дост.316КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що у ОСОБА_2 наявні усі законні права на перерахунок призначеної пенсії із застосуванням заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за три роки, що передували року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2010-2012р..

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судовою колегією встановлено та підтверджено матеріалами справи, щоз 25.10.1997р. ОСОБА_2 перебував на обліку в ГУПФ України в Херсонській області та отримував пенсію за вислугу років, призначену йому у відповідності до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9.04.1992р..

Починаючи з ОСОБА_3 за своїм вибором отримує пенсію за віком, у відповідності до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9.07.2003р..

У травні ОСОБА_4 звернувся до Херсонського ОУПФ України Херсонської області із заявою про перерахунок пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за три роки, що передували року його зверненню за призначенням пенсії, тобто за 2010-2012р., у відповідності до ст.40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.8).

Однак, своєю відповіддю Херсонське ОУПФ України Херсонської області повідомлено позивача про відсутність підстав для обчислення розміру пенсії із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, оскільки пенсія за вислугу років була призначена позивачу відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осі», а тому при розрахунку пенсії за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосований показник середньої заробітної плати (доходу) за 2007р..

Вважаючи дії УПФ протиправними та незаконними позивач звернувся в суд із відповідним позовом.

Перевіряючи правомірність дійХерсонського ОУПФ України Херсонської області,які позивач просить визнати протиправними, судова колегія виходить з наступного.

Приписами ст.1 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали інвалідами за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.

Члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

У відповідності до ст.1-1 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

За правилами ст.7 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

Частиною 1 ст.9 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Приписами ч.3ст.45 вказаного Закону встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена ч.2 ст.40 цього Закону для призначення пенсії.

Аналізуючи вищенаведені норми, апеляційний суд зазначає, що ч.3 ст.45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом.

Так, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи під час розгляду в апеляційному суді, ОСОБА_2 було призначено пенсію у відповідності до норм ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»він звернувся вперше. За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що посилання УПФ в апеляційній скарзі на необхідність застосування ч.3 ст.45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є безпідставним.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги те, що пенсію за віком ОСОБА_2 призначено в 2013р., апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що у позивача виникло право на призначення пенсії із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за три роки, що передували року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2010-2012р..

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що вищевказаний висновок відповідає правовій позиції ВСУ, висловленій в постанові по справі за №21-612а14 від 31.03.2015р..

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,316,322,325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Херсонського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 28 вересня 2017р. - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: А.В. Крусян

В.Л. Романішин

Попередній документ
71938345
Наступний документ
71938347
Інформація про рішення:
№ рішення: 71938346
№ справи: 766/12153/17
Дата рішення: 24.01.2018
Дата публікації: 05.02.2018
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звіл