31 січня 2018 р.м.ОдесаСправа № 489/1002/17
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на постанову Ленінського районного суду м.Миколаєва від 14 червня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження,
27.02.2017 року ОСОБА_2 звернувся з позовом про скасування постанови управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 11.03.2016 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.96-1 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 8 500 грн. та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Позов обґрунтований тим, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки її було винесено з порушенням вимог діючого законодавства, а саме протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача було складено за його відсутності та позивачеві взагалі не було повідомлено про розгляд адміністративної справи відносно нього.
Відповідач заперечував проти позову та надав до суду клопотання про залишення позову без розгляду, посилаючи на відсутність поважних причин для поновлення позивачу строку звернення до суду.
14 червня 2017 року Одеський окружний адміністративний суд ухвалив постанову про часткове задоволення позову. Поновлений строк звернення до суду та скасована постанова управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 11.03.2016 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про відмову у позові в повному обсязі. Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги подане клопотання про залишення позову без розгляду в зв'язка із пропуском строку звернення до суду. Крім того, судом першої інстанції не враховано, що позивач, який здійснював технічний нагляд на об'єкті "капітальний ремонт ІТП житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 допустив порушення вимог законодавства, про що свідчить відсутність його підписів в загальному журналі робіт та в актах на закриття прихованих робіт. Натомість, відповідно до наданої виконавчої документації, фактично технічний нагляд на об'єкті здійснювала не уповноважена особа ОСОБА_3, у якій відсутній кваліфікаційний сертифікат на здійснення технічного нагляду.
В зв'язку із неявкою сторін, які належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно п.2 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Миколаївській області в період з 23.02.2016 р. по 29.02.2016 р. було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з виїздом на місце на об'єкті будівництва "Капітальний ремонт ІТП житлового будинку" за адресою: АДРЕСА_1.
Складеним за результатами перевірки актом встановлено, що інженер технагляду ОСОБА_2 в порушення вимог п.9.8.1 ДБН А.3.1-5:2009, ст. 11 Закону України "Про архітектурну діяльність", п. 5 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 903 від 11.07.2007р., не проводив огляд та оцінку результатів виконаних робіт на об'єкті, про що свідчить відсутність його підписів в загальному журналі робіт та в актах на закриття прихованих робіт, не зупинив виконання робіт до оформлення актів огляду прихованих робіт. Відповідно до наданої виконавчої документації, фактично технічний нагляд на об'єкті здійснювала не уповноважена особа ОСОБА_3, у якій відсутній кваліфікаційний сертифікат на здійснення технічного нагляду.
На підставі зазначеного акту перевірки головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів з питань архітектури та містобудування управління ДАБІ в Миколаївській області 29.02.2016 р. винесено припис № 43, відповідно до якого позивачу необхідно усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом здійснення технічного нагляду на об'єкті будівництва "Капітальний ремонт ІТП житлового будинку" за адресою: АДРЕСА_1, у відповідності до вимог діючого законодавства.
Також на підставі акту перевірки головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів з питань архітектури та містобудування управління ДАБІ в Миколаївській області 29.02.2016р. відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення та виявлено порушення на об'єкті "Капітальний ремонт ІТП житлового будинку" за адресою: АДРЕСА_1, ведення технічного нагляду з порушенням вимог законодавства (невиконання обов'язків, покладених на спеціалістів, які здійснюють технічний нагляд), а саме: не проведення огляду та оцінки результатів виконаних робіт на об'єкті, у тому числі прихованих, що є порушенням п. 9.8.1 ДБН А.3.1-5:2009 "Організація будівельного виробництва", п. 5 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №903 від 11.07.2007 р. та ст. 11 Закону України "Про архітектурну діяльність".
11.03.2016 р. головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів з питань архітектури та містобудування управління ДАБІ в Миколаївській області Марштупою М.М. винесено постанову №36 по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 7 ст. 96-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з порушення відповідачем законодавства та процедури при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно позивача. Крім того, суд вважав поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду.
Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції на підставі наступного.
Відповідно до ч.1 ст.99 КАС України в редакції на час виникнення спірних правовідносин та розгляду справи судом першої інстанції адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Предметом позову по цій справі є оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Згідно ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з зазначеним позовом позивач у позовній заяві просить поновити строк на оскарження постанови №36 від 11.03.2016 року по справі про адміністративне правопорушення, однак судом першої інстанції в порушення КАС України без вирішення цього процесуального питання було відкрито адміністративне провадження та не було надано взагалі будь-якої правової оцінки поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Суд першої інстанції лише після розгляду справи по суті, приймаючи постанову про задоволення позовних вимог зазначив в кінці мотивувальної частини постанови про поновлення пропущеного 10-денного строку позивачем на оскарження постанови №36 від 11.03.2016 року, при цьому судом не було перевірено коли саме позивач дізнався про існування оскаржуваної постанови.
Крім того, суд першої інстанції не прийняв до уваги та взагалі не надав оцінки в рішенні, з яких підстав не було враховано доводи відповідача, зазначені у в клопотанні про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_2 та не надав оцінки доказам, які були надані до цього клопотання.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що суд який вирішує публічно-правовий спір, повинен перевірити коли дізнався позивач про порушення своїх прав, чи не пропущено позивачем встановлений строк звернення до суду, якщо так, то чи є в матеріалах адміністративного позову докази поважності причин його пропуску.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Як вбачається з адміністративного позову, ОСОБА_2 в обґрунтування причин пропуску строку на оскарження постанови №36 від 11.03.2016 року зазначає, що дізнався про винесену на його ім'я постанову 21.02.2017 року, але такі доводи позивача спростовуються матеріалами адміністративної справи.
Так, апеляційним судом встановлено, що за результатами перевірки на об'єкті "Капітальний ремонт ІТП житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 29.02.2016р. були складені акт перевірки, протокол про адміністративне правопорушення та припис № 43.
На виконання ст. ст. 254, 256 КУпАП позивачу письмово у протоколі роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.268 КУпАП та повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення за 11 днів до розгляду зазначеної справи.
Акт перевірки від 29.02.2016р., протокол про адміністративне правопорушення від 29.02.2016р. та припис від 29.02.2016р. № 43 надіслані ОСОБА_2 01.03.2016 за адресою реєстрації/проживання АДРЕСА_2, рекомендованим листом з повідомленні № 5405605908339, проте зазначений рекомендований лист було повернуто через сплив строку зберігання.
Як зазначено на поштовому конверті, працівниками МД УДДПЗ "Укрпошта" неодноразово вживалися заходи щодо вручення вказаного листа адресату, зокрема тричі 03.03.2016р., 10.03.2016р. та 25.03.2016р., але у зв'язку з тим, що позивач не отримав ці документи на пошті та конверт повернувся за строком зберігання, відповідачем акт, припис протокол та постанова листами від 07.04.2016р. № 1014-2010-16, 19.04.2016р. № 1014-2314-16, від 31.05.2016р. 1014-3188-16 направленні до Корабельного відділу поліції ГУ Національної поліції в Миколаївській області для вручення вказаних документів позивачу.
Відповідно до рапорту інспектора Корабельного ВП ГУ НП в Миколаївській області капітана поліції Суковатого С.Ю. від 23.05.2016 (а.с.35), особисто позивач ОСОБА_2 від отримання постанови відмовився, повідомивши що йому це не цікаво.
З урахуванням вищезазначеного судова колегія погоджується з доводами апелянта, що позивач умисно неодноразово ухилявся від отримання рекомендованої кореспонденції, адресованої на його ім'я відповідачем та з 23.05.2016 року достовірно знав про винесення відносно нього постанови №36 від 11.03.2016 року, а тому зазначені ним доводи, що йому до лютого 2017 року було невідомо про винесення відносно нього постанови про притягнення до адміністративної відповідальності є безпідставними та ґрунтуються на неправдивих поясненнях, які спростовуються письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.
Суд першої інстанції на наведені обставини уваги не звернув, неповно дослідив матеріали справи, в зв'язку із чим прийшов до невірного висновку про наявність підстав для поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Статтею 100 КАС України дійсною на час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не зайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Аналогічні положення містить ч.1 ст.123 КАС України, в редакції, яка діє з 15.12.2017.
Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Залишення позову без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду передбачено п.8 ч.1 ст.240 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.319 КАС України постанова суду першої інстанції підлягає скасування з прийняттям нової про залишення позову ОСОБА_2 без розгляду.
Оскільки апеляційний суд прийшов до висновку про залишення позову без розгляду, правова оцінка доводам апелянта по суті прийнятого судового рішення не надається.
Керуючись ст.ст.308,311,315,319,321,322,325,286 КАС України, судова колегія -
Апеляційну скаргу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області - задовольнити частково.
Постанову Ленінського районного суду м.Миколаєва від 14 червня 2017 року скасувати з прийняттям нової про залишення позову ОСОБА_2 до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження - без розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Постанова складена та підписана колегією суддів 31 січня 2018 року.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченко