Головуючий І інстанції: Бадюков Ю.В.
22 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/4406/17
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Бенедик А.П.
суддів: Мельнікової Л.В. , Донець Л.О.
за участю секретаря судового засідання Багмет А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Банк "Меркурій" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Єрмака Валерія Олександровича на постанову Харківського окружного адміністративного суду (головуючий-суддя І інстанції: Бадюков Ю.В.) від 10.11.2017р. (повний текст рішення складено 15.11.2017р.) по справі №820/4406/17
за позовом Публічного акціонерного товариства Банк "Меркурій" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Єрмака Валерія Олександровича
до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Гаспаряна Гамлета Аветіковича, третя особа ОСОБА_3
про визнання протиправними та скасування рішень,
Позивач, Публічне акціонерне товариство Банк "Меркурій" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Єрмака Валерія Олександровича, звернувся до суду із адміністративним позовом до Державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Гаспаряна Гамлета Аветіковича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень відповідача: індексний номер 35481369 від 01.06.2017 р.; індексний номер 35481967 від 01.06.2017 р.; індексний номер 35478291 від 01.06.2017 р.; індексний номер 35480046 від 01.06.2017 р.; всі судові витрати, понесені позивачем, стягнути з відповідача.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що у зв'язку з передачею ОСОБА_3 відповідно до рішення Апеляційного суду Харківської області іпотечного майна в рахунок погашення заборгованості АТ БАНК "МЕРКУРІЙ", будь-які подальші вимоги ОСОБА_3 до Банку, є недійсними, а отже після отримання третьою особою у власність предмету іпотеки за договором іпотеки від 22.03.2013 р. будь-які подальші вимоги за основним зобов'язанням, яким є договір банківського вкладу №9/6 від 07.03.2013р., в тому числі за іншими іпотечними договорами укладеними в забезпечення виконання цих зобов'язань, відповідно до ч. 6 ст. 36 Закону України "Про іпотеку" є недійсними. Тобто реєстрація за третьою особою права власності на предмети іпотеки є незаконною. Також, в порушення вимог ч. 3 ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час винесення оскаржуваних рішень ані відповідач, ані третя особа не звертались до позивача та/або Фонду з вимогою про визначення суб'єктом оціночної діяльності ціни заставного майна. Натомість відповідачем при винесені оскаржуваних рішень не взято до уваги вищезазначені обставини та норми Закону України "Про іпотеку", тобто у відповідача були наявні підстави для відмови у проведенні державної реєстрації права власності, а тому оскаржуване рішення є таким, що прийняте протиправно, а тому підлягає скасуванню.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2017 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної постанови внаслідок неправильного встановлення обставин справи та не застосування норм права, що підлягала застосуванню.
Відповідач правом надання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Представники сторін про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.
Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що згідно постанови НБУ № 340 від 10.06.2014 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк "Меркурій" та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 47 від 12.06.2014 "Про початок процедури ліквідації АТ "Банк "Меркурій" та призначення уповноваженої особи Фонду" в АТ Банк "Меркурій" запроваджено ліквідаційну процедуру, яку рішенням зазначеної дирекції № 104 від 21.05.2015 продовжено по 11.06.2016 р. включно (а.с. 12, 13).
Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 225 від 17.12.2015 р. всі повноваження ліквідатора АТ Банк "Меркурій" делеговано Єрмаку Валерію Олександровичу 21.12.2015 р.(а.с. 14).
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.05.2016 р. № 841 продовжено строки здійснення процедури ліквідації АТ Банк "Меркурій" на один рік до 11.06.2017 року включно та продовжено повноваження ліквідатора АТ Банк "Меркурій" Єрмака В.О. на один рік до 11.06.2017 року включно (а.с. 15).
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 29.05.2017 р. № 2193 продовжено строки здійснення процедури ліквідації АТ Банк "Меркурій" на один рік до 11.06.2018 року включно та продовжено повноваження ліквідатора АТ Банк "Меркурій" Єрмака В.О. на один рік до 11.06.2018 року включно (а.с. 16).
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 18.11.2015 року у справі №646/8967/15-ц задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_3 Рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 19.10.2015 року скасовано і ухвалено нове рішення по суті позовних вимог. Позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено. Звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки нерухомого майна від 22.03.2013 року, укладеного між ОСОБА_3 та ПАТ Банк "Меркурій", а саме нерухоме майно: житловий будинок з надвірними будівлями загальною площею 645,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за оціночною вартістю, встановленою Українською універсальною біржою, згідно зі звітом оцінки майна станом на 01.04.2015 року, 4 560 100,00 грн.; земельну ділянку для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1000 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_2, за оціночною вартістю, встановленою Українською універсальною біржою, згідно зі звітом оцінки майна станом на 01 квітня 2015 року, 189 110,00 грн.; земельну ділянку для ведення садівництва, площею 0,1065 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_3, за оціночною вартістю, встановленою Українською універсальною біржою, згідно зі звітом оцінки майна станом на 01.04.2015 року, 118 268,00 грн., шляхом набуття майна у власність та визнано за ОСОБА_3, РНОКПП: НОМЕР_1, право власності на вказане нерухоме майно.
Судовим рішенням встановлено, що 07.03.2013 року між ОСОБА_3 та ПАТ Банк "Меркурій" укладено договір банківського вкладу № 9/6 з щомісячною виплатою процентів. Строк користування вкладом з 07.03.2013 року по 11.03.2014 року. Розмір банківського вкладу становить 11 800 000,00 грн.
Станом на 11.03.2014 року ПАТ БАНК "МЕРКУРІЙ" не повернуто вклад та не сплачено проценти.
20.06.2014 року ОСОБА_3 звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ БАНК "МЕРКУРІЙ" з кредиторською вимогою, в тому числі на суму 11800000,00 грн. Його вимога була визнана.
Згідно з переліком (реєстром) акцептованих вимог ПАТ БАНК "МЕРКУРІЙ", затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 182/14 від 21.08.2014 року, визнані вимоги ОСОБА_3, що підлягають задоволенню у розмірі 11 800 000,00 грн. Зазначена вимога забезпечена іпотекою.
Предметами іпотеки є: житловий будинок з надвірними будівлями загальною площею 645,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; земельна ділянка для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1000 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_2; земельна ділянка для ведення садівництва, площею 0,1065 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_3".
У цій справі суд дійшов висновку, що, з урахуванням вимог Закону України "Про іпотеку", приписів Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності, який визначений Фондом, що складає 4 867 478. 00 грн.
Згідно положень ч. 4 ст. 77 КАС України, вищевказані обставини доказуванню не підлягають.
Як встановлено під час розгляду даної справи та підтверджується наявними в ній доказами, на підставі чотирьох договорів іпотеки, посвідчених приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харитоновою Яною Михайлівною та зареєстрованих 18.03.2013 р. в реєстрі за № 409 та 19.03.2013 р. за №№424, 425, 426, ПАТ Банк "Меркурій" (Іпотекодавець) передано в іпотеку ОСОБА_3 (Іпотекодержатель) нерухоме майно, в якості забезпечення виконання вимог Іпотекодержателя, що виникають із договору банківського вкладу № 9/6 з щомісячною виплатою процентів від 07.03.2013 р. та усіх додаткових договорів та угод до нього, в тому числі тих, що виникнуть у майбутньому (а.с. 17-28).
Згідно п. 1.1 вказаних договорів іпотеки нерухомого майна - цей договір забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що виникає із договору банківського вкладу № 9/6 з щомісячною виплатою процентів від 07.03.2013 р. та усіх додаткових договорів та угод до нього, в тому числі тих, що виникнуть у майбутньому.
Згідно договору іпотеки нерухомого майна від 18.03.2013 р., зареєстрованого в реєстрі за № 409, Іпотекодавець у забезпечення зобов'язань за Кредитним договором передав в іпотеку Іпотекодержателю нежитлові приміщення першого поверху № 47-50, 52, 54, 59, загальною площею 82, 7 кв.м. в літ. "В-9-16", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Вартість майна згідно з довідкою про балансову вартість від 18.03.2013 року , видана Іпотекодавцем становить 1447797,65 грн. без ПДВ. Ринкова вартість майна на час укладання цього договору становить за згодою сторін 1 447797, 65 грн. без ПДВ (п.п.1.2, 1.3. Договору).
Відповідно до договору іпотеки нерухомого майна від 19.03.2013 р., зареєстрованого в реєстрі за №424, Іпотекодавець у забезпечення зобов'язань за Кредитним договором передав в іпотеку Іпотекодержателю нежитлові приміщення підвалу № XXVIIIa, XXVIII, XXVIIIa, XV, XVI, XVIa, XVIб, XVIІ, XІV, XІVa, XІVб, 1,2,4,4б в літ. "А-5", загальною площею 187, 1 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3. Вартість майна згідно з довідкою про балансову вартість від 19.03.2013 року, видана Іпотекодавцем становить 5720000,00 грн. без ПДВ. Ринкова вартість майна на час укладання цього договору становить за згодою сторін 5720000,00 грн. без ПДВ (п.п.1.2, 1.3. договору).
Пунктом 1.2 договору іпотеки нерухомого майна від 19.03.2013 р., зареєстрованого в реєстрі за №425, Іпотекодавець у забезпечення зобов'язань за Кредитним договором передав в іпотеку Іпотекодержателю нежитлові приміщення підвальної частини № 18-21, XI, першого поверху № XІa у житловому будинку літ. "А-4", загальною площею 180, 9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4. Вартість майна згідно з довідкою про балансову вартість від 19.03.2013 року, видана Іпотекодавцем становить 4294322, 00 грн. без ПДВ.
Згідно п. 1.2 договору іпотеки нерухомого майна від 19.03.2013 р. зареєстрованого в реєстрі за №426, Іпотекодавець у забезпечення зобов'язань за Кредитним договором передав в іпотеку Іпотекодержателю нежитлові приміщення першого поверху № 11-1, 11-2, 11-3, загальною площею 59, 8 кв.м. в літ. "А-2", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5. Вартість майна згідно з довідкою про балансову вартість від 19.03.2013 року, видана Іпотекодавцем становить 1 596 700, 00 грн. без ПДВ. Ринкова вартість майна на час укладання цього договору становить за згодою сторін 1596700,00 грн. без ПДВ (п. 1.3. договору). Ринкова вартість майна на час укладання цього договору становить за згодою сторін 4294322, 00 грн. без ПДВ (п. 1.3. договору).
У відповідності до п. 4.2 вищевказаних договорів встановлено, що на підставі цих договорів та даного застереження Іпотекодержатель має право звернути стягнення на майно, зокрема, шляхом прийняття майна у власність в порядку, встановленому ст. 37 Закону України "Про іпотеку". При цьому дане застереження, яке визнається договором про задоволення вимог Іпотекодержателя, є правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на майно. По цьому договору Іпотекодержатель набуває майно у власність по вартості, встановленій на момент такого набуття на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності.
При зверненні стягнення на майно шляхом прийняття майна у власність Іпотекодержателем, Іпотекодавець згідно договорів уповноважує Іпотекодержателя подавати, оформляти та отримувати від імені Іпотекодавця довідки та документи, необхідні для реєстрації майна у власність Іпотекодержателя, здійснювати всі необхідні платежі, підписувати будь-які документи та виконувати будь-які інші дії, пов'язані з реєстрацією права власності на майно Іпотекодержателя (п. 4.3 договорів).
28.02.2017 року АТ "БАНК "МЕРКУРІЙ" (вх. № 101 -104) отримано заяви ОСОБА_3, посвідчені приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харитоновою Я.М. 20.02.2017 року за вих. № 7/02-24, зареєстровані в реєстрі за №№ 741, 737, 739, 735 (а.с. 143-144, 126-127, 135-136, 118-119).
Вказані заяви направлені на адресу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб АТ "БАНК "МЕРКУРІЙ" Єрмака В.О. на підставі ст. 84 Закону України "Про нотаріат" та повідомлено про намір ОСОБА_3 отримати проценти та грошові кошти, які були передані останнім до АТ "БАНК "МЕРКУРІЙ" за договорами банківських вкладів № 6/6 від 03.03.2009 року та № 9/6 від 07.03.2013 року. АТ "БАНК "МЕРКУРІЙ" запропоновано на протязі 30 днів добровільно повернути зазначені вище кошти, в противному випадку, буде вчинено звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечними договорами.
Листами вих. № 77-80 від 14.03.2017р. повідомлено нотаріуса та третю особу, що відповідно до приписів Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та фактичних обставин справи посилання ОСОБА_3 про наявну заборгованість АТ БАНК "МЕРКУРІЙ" перед ним за договором банківського вкладу № 9/6 від 07.03.2013 року у сумі 11 800 000, 00 грн. та процентів у сумі 579 978,09 грн., а також посилання на договір банківського вкладу № 6/6 від 03.03.2009 року у сумі 580 370, 03 доларів США та процентів у сумі 69 033, 51 доларів США є безпідставними та незаконними, а також про те, що дії, спрямовані на звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечними договорами є незаконними, та спрямованими на незаконне заволодіння майном Держави в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Згідно інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №№ 977726643, 97720559, 97727770, 97728733 від 19.09.2017р. відповідачем, відповідно до вищезазначених договорів іпотеки, зареєстроване право власності на вищезазначене майно за ОСОБА_3, а саме:
- реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1 - 23463763101, номер запису про право власності 20710792, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 35481369 від 01.06.2017р. (а.с. 29-30);
- реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2 - 24365563101, номер запису про право власності 20711397, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 35481967 від 01.06.2017р. (а.с. 31-32);
- реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3 - 24361063101, номер запису про право власності 20708368, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 35478291 від 01.06.2017р. (а.с. 33-34);
- реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 4 - 24353463101, номер запису про право власності 20709443, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 35480046 від 01.06.2017р. (а.с.35-36).
Позивач, не погоджуючись із правомірністю прийняття відповідачем вищевказаних рішень про проведення відповідачем державної реєстрації права власності, звернувся до суду із даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що під час проведення державної реєстрації відповідач діяв на підставі та у відповідності до вимог діючого законодавства, в зв'язку з чим, оскаржувані рішення є законними та обґрунтованими.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
Згідно п. 1 ч.1 ст.2 вказаного Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
Загальними засадами державної реєстрації прав є: 1) гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 2) обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; 3) публічність державної реєстрації прав; 4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; 5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав (ч. 1 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".)
Речові права та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації встановлені ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Так, згідно ч. 1 вказаної статті Закону, державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право власності та речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону.
Згідно з частиною 2 статті 18 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам (ч. 4 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Вимоги до документів, що подаються для державної реєстрації прав визначені статтею 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Так, документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Не розглядаються документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, з пошкодженнями, що не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст, а також оформлені з порушенням вимог законодавства. Відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників.
Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.
Згідно з пунктами 1, 14 частини 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката, а також інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
Пунктом 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2017 № 1127 (далі - Порядок державної реєстрації), передбачено, що для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, подаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; 3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.
Під час розгляду справи встановлено, що 26.05.2017 року ОСОБА_3 до Центру надання адміністративних послуг при Печенізькій районній державній адміністрації Харківської області були подані заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 22490572, № 22485900, № 22485236, № 22489770 на об'єкти нерухомого майна.
До кожної із вказаних заяв заявником ОСОБА_3 було додано наступний комплект документів: квитанція про сплату адміністративного збору; копію паспорта громадянина України; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення; нотаріально посвідчена копія заяви з вимогою про усунення АТ банк "Меркурій" порушень умов договору банківського вкладу; договір іпотеки нерухомого майна.
Згідно вказаних заяв, до реєстрації заявлено право власності на об'єкти нерухомого майна на підставі договорів іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмети іпотеки.
За результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 22490572, №22485900, № 22485236, № 22489770, державним реєстратором прав на нерухоме майно встановлено відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та відповідний правочин пов'язує можливість переходу речового права, що підлягає державній реєстрації.
Ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час її апеляційного перегляду, позивачем не спростовано факт подання заявником всіх необхідних документів, що передбачені чинним законодавством України у сфері державної реєстрації прав, зокрема, пунктами 1, 14 частини 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та пунктом 61 Порядку державної реєстрації та їх відповідність вимогам статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Щодо посилання заявника апеляційної скарги на те, що при винесенні оскаржуваних рішень не взято до уваги певні обставини договірних відносин між позивачем та третьою особо, які не мають безпосереднього відношення до проведених реєстраційних дій та про які державному реєстратору не могло бути відомо, а також посилання на те, що відповідачем не були прийняті до уваги норми Закону України "Про іпотеку", колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку", іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.
Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Як встановлено під час судового розгляду, договори іпотеки нерухомого майна № 424, 425, 426 від 19.03.2013 р. та № 409 від 18.03.2013 р., які подані третьою особою разом із заявами про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, містять в пункті 4.2 застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмети іпотеки.
Під час проведення державної реєстрацію права власності та прийняття оскаржуваних рішень відповідачем встановлені обставинам, з якими частина перша статті 37 Закону України "Про іпотеку" та відповідні правочини (пункт 4.2 договорів іпотеки нерухомого майна №№424, 425, 426 від 19.03.2013 та №409 від 18.03.2013 р.) пов'язують можливість переходу права власності від іпотекодавця до іпотекодержателя, що підтверджується наявністю копій письмових вимог про усунення порушень та документів, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем, письмової вимоги іпотекодержателя.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність в діях відповідача порушення вимог Закону України "Про іпотеку".
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що оскільки положення ч. 3 ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" регулює відносини саме щодо майна банку, яке є предметом застави, то не підлягає застосуванню до відносин, які виникли під час проведення державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на об'єкти нерухомого майна, що є предметами договорів іпотеки.
Посилання заявника апеляційної скарги на те, що заставодержатель має право звернути стягнення на заставлене майно у порядку, встановленому законодавством або договором застави, та отримати задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності, який визначений Фондом є помилковим, ще й через те, що відповідних змін до договорів іпотеки нерухомого майна внесено не було, доказів розірвання чи визнання недійсними цих договорів у відповідній частині до справи позивачем не надано. У державного реєстратора відсутній законодавчо встановлений обов'язок перевіряти стан іпотекодавця - в стані припинення, ліквідації тощо, перевіряти наявність чи відсутність звіту суб'єкта оціночної діяльності, який визначений Фондом та вартість, за якою на предмет іпотеки набуває у власність Іпотекодержатель під час здійснення відповідних реєстраційних дій.
Твердження позивача щодо недійсності будь-яких подальших вимог ОСОБА_3 до Банку через отримання ним у власність нерухомого майна згідно рішення апеляційного суду Харківської області від 18.11.2015 року у справі № 646/8967/15-ц, то суд зазначає про те, що як встановлено вище кредиторські вимоги позивача за договором № 9/6 становить 11 800 000, 00 грн., а рішенням суду позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності, який визначений Фондом, що складає лише 4 867 478. 00 грн.
Крім того, ані в укладених договорах іпотеки нерухомого майна, ані в чинному законодавстві України не міститься заборони щодо набуття права власності на інше майна боржника за іншими договорами іпотеки в разі задоволення частини його вимог.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 77 та ч. 1 ст. 90 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, в суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Колегія суддів зазначає, що позивачем, як під час розгляду справи у суді першої інстанції так і під час її апеляційного перегляду, не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог.
Натомість, відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти позову, довів правовірність прийняття оскаржуваних рішень, що є предметом оскарження позивачем.
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що приймаючи оскаржувані рішення державний реєстратор діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.
Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Банк "Меркурій" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Єрмака Валерія Олександровича залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2017р. по справі №820/4406/17 за позовом Публічного акціонерного товариства Банк "Меркурій" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Єрмака Валерія Олександровича до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Гаспаряна Гамлета Аветіковича третя особа ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування рішень залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя (підпис)А.П. Бенедик
Судді(підпис) (підпис) Л.В. Мельнікова Л.О. Донець
Повний текст постанови складено 01.02.2018 р.