ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
05 січня 2018 року м. Київ № 826/297/18
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак О.М., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
04.01.2018 ОСОБА_1 (ОСОБА_1) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної поліції України про:
- визнання протиправними дій відповідних посадових/службових Національної поліції України в частині утримання та не повернення позивачу посвідчення "Удостоверение ОСОБА_1, "Донор СССР" 1985 г.";
- зобов'язання відповідних посадових/службових осіб Національної поліції України повернути власнику "Удостоверение ОСОБА_1, "Донор СССР" 1985 г.";
- у разі неможливості повернути оригінал посвідчення "Удостоверение ОСОБА_1, "Донор СССР» 1985 г.", зобов'язання відповідних посадових/службових Національної поліції України належним чином завірену копію посвідчення "Удостоверение ОСОБА_1, "Донор СССР" 1985 г.";
- стягнення з Національної поліції України на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн;
- зобов'язання керівника Київської місцевої прокуратури №7 ОСОБА_3 та прокурора відділу процесуального керівництва Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 припинити вимагати хабар з ОСОБА_1 за повернення оригіналу "Удостоверение ОСОБА_1, "Донор СССР" 1985 г.".
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає вона вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 3 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
З адміністративного позову вбачається, що позивач просить стягнути з Національної поліції України на користь ОСОБА_1 10 000 грн матеріальної шкоди, однак обґрунтований розрахунок вказаної суми до позову не додає.
За приписами пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що в якості відповідача зазначено Національну поліцію України, проте у прохальній частині позову містяться вимоги до відповідних посадових/службових Національної поліції України без персоніфікації останніх.
Відтак, на виконання вимог даної ухвали суду позивачу слід надати уточнену позовну заяву із зазначенням у ній в якості відповідача, у тому числі у прохальній частині, відповідний орган державної влади або посадову особу останнього з його персоніфікацією та зміст позовних вимог до кожного з них.
Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; вказуються докази, що підтверджують вказані обставини.
За приписами частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, в позовній заяві вказується, що "Удостоверение ОСОБА_1, "Донор СССР" 1985 г." утримується посадовими/службовими особами Національної поліції України. Однак, до суду не надано жодних доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, не вказано і причин неможливості їх подання.
В контексті наведеного слід зазначити, що відповідно до підходу, висловленого Вищим адміністративним судом України, як судом першої інстанції, відносно дотримання вимог до позовної заяви, зокрема, в ухвалі від 02.01.2015 у справі №800/590/14, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - це конкретні юридичні факти.
При цьому, підставою позову є обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача. Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача. Позовні вимоги відповідають предмету позову.
Між тим, недоліком позову є ненадання до позовної заяви доказів, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
Аналогічний підхід підтримано Верховним Судом України при перегляді ухвал Вищого адміністративного суду України, як судом першої інстанції, зокрема, в ухвалах Верховного Суду України від 17.03.2015, від 24.02.2015, від 27.01.2015.
У адміністративному позові позивачем також зазначається, що "Удостоверение ОСОБА_1, "Донор СССР" 1985 г." вилучено 30.07.2010.
Відповідно до частин першої-другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позов ОСОБА_1 поданий до суду 04.01.2018, тобто з пропущенням шестимісячного строку звернення до суду. Однак, позивач не обґрунтовує причин пропуску такого строку і клопотання про його поновлення не надає.
Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При цьому, у відповідності до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.
Водночас, статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" закріплено, що з 1 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 1762 грн.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Так, визнання протиправними дій відповідних посадових/службових осіб Національної поліції України в частині утримання та не повернення посвідчення "Удостоверение ОСОБА_1, "Донор СССР" 1985 г.", і зобов'язання відповідних посадових/службових осіб відповідача, повернути оригінал вказаного посвідчення або його належним чином завірену копію, суд рахує як одну вимогу немайнового характеру, за яку позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 704,8 грн.
Щодо зобов'язання керівника Київської місцевої прокуратури №7 ОСОБА_3 та прокурора відділу процесуального керівництва Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 припинити вимагати хабар з ОСОБА_1 за повернення посвідчення "Удостоверение ОСОБА_1, "Донор СССР" 1985 г.", суд зазначає, що позивачу необхідно обґрунтувати наявність публічно-правового спору.
Так, за приписами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 2 частини першої статті 4 КАС України передбачено, що публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
На підставі наведеного вище, позивачу необхідно уточнити дану позовну вимогу з урахуванням положень КАС України і сплатити судовий збір у розмірі 704,8 грн.
Проте до позову ОСОБА_1 не додано документа про сплату судового збору. В той же час, позивач в позові вказує, що положеннями Закону України "Про судовий збір" та КАС України, не передбачено стягнення з ОСОБА_1 судового збору за подання даної позовної заяви. При цьому, в прохальній частині позову просить звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.
При вирішенні заявленого клопотання, суд виходить з наступного.
Пунктом 13 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір не справляється за позовні заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Відповідно до частини п'ятої статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Зі змісту цієї норми випливає, що в такому порядку розглядаються адміністративним судом, зокрема вимоги про відшкодування матеріальної шкоди. Основною умовою такого розгляду є те, щоб така вимога була заподіяна (похідною) протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин і якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.
Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування шкоди, яка заподіяна у вищезазначений спосіб, не є об'єктом справляння судового збору.
Однак, інші позовні вимоги, не звільняють позивача від сплати судового збору.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до пункту 11 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Водночас в адміністративному позові ОСОБА_1 таке підтвердження відсутнє.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 248 КАС України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачу семиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних у ній недоліків шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви із зазначенням у ній:
складу відповідачів та змісту позовних вимог до кожного з них;
ціни позову, обґрунтованого розрахунку суми, що стягується;
власного письмового підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- доказів утримання Національною поліцією України посвідчення "Удостоверение ОСОБА_1, "Донор СССР" 1985 г.", або письмових пояснень із зазначенням причин неможливості надання таких доказів суду;
- клопотання про поновлення строку звернення до суду із обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку;
- оригіналу документу про сплату судового збору у належному розмірі, а саме у сумі 1409,6 грн (за вимоги немайнового характеру) на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі міста Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у місті Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, рахунок отримувача 31218206784007, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "Судовий збір, за позовом __ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Окружний адміністративний суд міста Києва, код ЄДРПОУ 34414689".
Ухвала, відповідно до частини другої статті 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Чудак