Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710
30 січня 2018 р. № 820/5767/17
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши у письмову провадженні в приміщенні суду у м. Харкові адміністративну справу № 820/5767/17 за позовом ОСОБА_1 до Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба про стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно, -
ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за неотримане речове майно в сумі 34547,34 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 178 від 16.03.2016, має право на отримання грошової компенсації за неотримане речове майно. Проте, в порушення вимог чинного законодавства, Харківський національний університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба не виплатив зазначену компенсацію ОСОБА_1 .
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, через канцелярію суду 30.01.2018 від представника позивача надійшло клопотання про слухання справи без його участі та участі позивача.
Представник відповідача в судове засіданнях не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в заперечення зазначив, що позивач не має право на отримання грошової компенсації за неотримане речове майно, оскільки дія вказаного Порядку поширюється саме на військовослужбовців Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку і Управління державної охорони, а Пістолєтова Я.В. на час написання звернення про отримання грошової компенсації втратила статус військовослужбовця.
Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 проходила військову службу у Збройних Силах України.
Наказом начальника Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба № 12-РС від 24.10.2016 ОСОБА_1 звільнена з військової служби у запас за пунктом "к" частини 6 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років).
Суд зазначає, що при проходженні військової служби у Харківському національному університеті Повітряних Сил ім. І.Кожедуба, позивач знаходився на забезпеченні за рахунок держави.
З матеріалів справи вбачається, що Харківський національний університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, де позивач проходив службу, при звільненні не виплатив грошову компенсацію за неотримане речове майно.
Відповідно до довідки Харківського національного університету Повітряних Сил ім. І.Кожедуба про одержання грошової компенсації замість речового майна, що підлягало видачі старшому сержанту ОСОБА_1 № 2 від 10.11.2016, позивачу належить до сплати замість неотриманого речового майна 34548,34 грн.
Судом встановлено, що 16.01.2017 ОСОБА_1 звернулась до начальника Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба з проханням виплатити грошову компенсацію замість речового майна, що підлягає видачі.
В подальшому, позивач неодноразово також звертався до Міністерства оборони України, Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба з питань виплати зазначеної грошової компенсації.
Міністерство оборони України листом № 350/129/134/3/140 від 04.04.2017 повідомило позивача про те, що на час звільнення ОСОБА_1 на рахунках Харківського національний університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба коштів на зазначені цілі не було та зазначено, що при надходженні коштів, які сплановано на квітень-травень 2017 року, буде повідомлено Харківським національним університетом Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба та здійснено погашення заборгованості.
Листом начальника Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба № 350/176/07-84/93 від 13.07.2017 повідомлено позивача про те, що ОСОБА_1 не надавався рапорт про виплату грошової компенсації за речове майно під час звільнення, а отже, не встановлено факту заборгованості перед позивачем.
Статтею 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Відповідно до статті 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" Продовольче забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України - для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178 затверджено Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, котрий визначає механізм виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.
Пунктом 4 Порядку встановлено, що виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно передбачено, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації, а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Відповідно до вказаного порядку, грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.
Наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 року № 232 затверджено Інструкцію про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, згідно з пунктом 4 розділу ІІІ, військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Отже, законодавством України передбачено право вибору військовослужбовця, який звільняється зі Збройних Сил України, отримати речове майно в натурі або грошову компенсацію за нього.
Зазначене право не може бути обмежено, скасовано або змінено відповідачем на власний розсуд без передбачених законом підстав.
Таким чином, на день підписання наказу про звільнення зі служби № 12-PC д 24.10.2016 позивач мав передбачене законодавством право на отримання при звільненні зі служби грошової компенсації замість неотриманого речового майна.
Проте, в порушення норм Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, Харківський національний університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба не здійснив виплату грошової компенсації за неотримане речове майно в сумі 34548,34 грн. на користь ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба (місцезнаходження - вул. Сумська, буд. 77/79, м. Харків, 61023, ідентифікаційний код - 24980799) про стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба (місцезнаходження - вул. Сумська, буд. 77/79, м. Харків, 61023, ідентифікаційний код - 24980799) на користь ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) грошову компенсацію за неотримане речове майно в сумі 34548,34(тридцять чотири тисячі п'ятсот сорок вісім) грн 34 коп.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба (місцезнаходження - вул. Сумська, буд. 77/79, м. Харків, 61023, ідентифікаційний код 24980799) судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справа розглядалась в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.С. Мороко