Справа № 1814/1320/2012
Пр. № 1/1814/163/2012
26.11.2012 року Путивльський районний суд Сумської області
в особі : головуючого - судді Толстого О.О.
при секретарі Соповій В.С.
з участю : прокурора Шпак Д.Г.
потерпілого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Путивль кримінальну справу за обвинуваченням :
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, інваліда ІІІ групи, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, відповідно до ст. 89 КК України не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,
22.09.2012 року близько 21-ї години підсудний ОСОБА_2 під час спільного вживання спиртних напоїв в будинку ОСОБА_1 по вул. Б.Хмельницького, 19 в с. Зінове Путивльського району, влаштував сварку з господарем будинку, в ході якої на ґрунті раптово виниклої особистої неприязні, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у виді тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, з метою помсти умисно наніс ОСОБА_1 удару ногою в область правої гомілки, внаслідок чого спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді перелому заднє-лодижечного правого гомілкостопного суглобу зі зміщенням, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я більш ніж 21 день.
Підсудний ОСОБА_2 вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та суду показав, ввечері 22.09.2012 року вживав алкогольні напої з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_1 в будинку останнього. В ході спільного вживання алкогольних напоїв між ним і ОСОБА_1 виникла словесна сварка, з приводу того, що той при всіх став казати, що нібито його (ОСОБА_2) співмешканка зраджує йому з іншим чоловіком. Будучи обурений такою поведінкою він запропонував ОСОБА_1 вийти на двір розібратися. Коли вийшли на подвір'я, бажаючи помститися ОСОБА_1, він намагався вдарити його кулаком в голову, однак ОСОБА_1 відбив цей удар. Тоді він вдарив його ногою в нижню частину правої ноги, від чого ОСОБА_1 впав і встати самостійно вже не міг. Більше ударів не наносив і повернувся в будинок, а потім пішов додому.
Крім таких показань підсудного його вина у цьому злочині підтверджується наступними доказами.
Потерпілий ОСОБА_1 суду показав, що дійсно вживав алкогольні напої з ОСОБА_2 та іншими особами. В ході розмови за столом повідомив останньому про те, що його співмешканка зраджує йому з іншим чоловіком. З цих причин між ними виникла словесна сварка. Потім ОСОБА_2 викликав його на вулицю, де намагався вдарити у голову, але він перехопив цей удар. Однак ОСОБА_2 знову вдарив його ногою по правій гомілці, від якого він відчув різкий біль в місці удару та впав на лівий бік. Встати самостійно не міг, тому покликав на допомогу, і його співмешканка та інші присутні, які вибігли на двір на його крик,перенесли його в будинок та надали первісну допомогу. Підсудний більше ударів йому не наносив і вийшов з подвір'я. Потім його занесли до будинку, надали допомогу. Підсудний на цей час частково відшкодував йому заподіяні збитки. До цих подій між ними були нормальні стосунки.
Такі показання потерпілого також об'єктивно узгоджуються з даними його судово-медичного обстеження № 148 від 26.09.2012 р. (а.с. 20), яким у нього виявлені тілесні ушкодження в т.ч. і у виді закритого перелому заднє-лодижечного правого гомілкостопного суглобу зі зміщенням, походження яких пояснював ударом, якого йому завдав ОСОБА_2 22.09.2012 року в господарстві в с. Зінове.
За висновком судово-медичної експертизи № 158 від 16.10.2012 р. (а.с. 49-50) тілесні ушкодження у виді закритого перелому заднє-лодижечного правого гомілкостопного суглобу зі зміщенням відносяться до середньої тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я більш ніж 21 день та утворитися від дії тупого твердого предмету з обмеженою травмуючою поверхнею в термін та при обставинах вказаних потерпілим.
З протоколу відтворення обстановки і обставин події з фототаблицею від 11.10.2012 р. (а.с. 43-46) видно, що потерпілий показав, як саме ОСОБА_2 завдавав йому ударів, і продемонстроване ним відповідає механізму утворення виявлених у нього тілесних ушкоджень, що підтверджується висновком наведеної вище судово-медичної експертизи.
Судово-медичний експерт ОСОБА_7 суду показав, що виявлений у потерпілого перелом заднє-лодижечного правого гомілкостопного суглобу зі зміщенням міг утворитися від одного удару ногою. Його утворення внаслідок падіння і удару потерпілого о землю маловірогідне.
Свідок ОСОБА_3 суду підтвердив, що ввечері вживав спиртні напої в будинку ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 та іншими особами. За столом ОСОБА_1 став розповідати, що співмешканка ОСОБА_2 зраджує йому, що не сподобалось останньому. Між ними виникла сварка. Потім вдвох вони вийшли на вулицю. Що там відбувалося ніхто не бачив. Потім почулись крики ОСОБА_1. Всі вибігали на двір, де на землі лежав ОСОБА_1. Оскільки він не міг стати на праву ногу, його занесли в будинок. Там він поскаржився на те, що ОСОБА_2 зламав йому ногу.
Показання аналогічного змісту, кожен окремо, дали суду і свідки ОСОБА_5, ОСОБА_4 і ОСОБА_6, які підтвердили факт спільного вживання алкогольних напоїв в будинку ОСОБА_1, причини і обставини конфлікту господаря будинку з підсудним.
В зв'язку з наведеним і даючи оцінку зібраним по справі доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винність підсудного у вчиненні злочину за обставин викладених у вироку доведена повністю та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 122 КК України - як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Водночас, суд вважає необхідним виключити з формулювання обвинувачення ОСОБА_2, визнаного судом доведеним, посилання органу досудового слідства на спричинення підсудним внаслідок удару ногою тілесних ушкоджень потерпілому у виді синця грудної клітини зліва, з огляду на таке.
З акту судово-медичного обстеження потерпілого № 148 від 26.09.2012 року видно, що такий синець виявлено у нього зліва по заднє-підмишечній лінії.
Сам потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що підсудний наніс йому лише одного удару ногою по нозі, а виявлений у нього синець грудної клітини, він отримав вірогідніше всього при падінні на лівий бік в дворі будинку.
Ці пояснення відповідають продемонстрованому ним механізму, який зафіксований в протоколі відтворення обстановки і обставин події.
За поясненнями судово-медичного експерта в суді при ударі ногою по нозі такий синець спричиненим бути не міг, а при падінні потерпілого й ударі о тверду поверхню землі, його утворення можливе.
Таким чином, це свідчить про необережний характер спричинених потерпілому легких тілесних ушкоджень у виді синця, що виключає кримінальну відповідальність за чинним КК України.
При призначенні винному покарання суд враховує ступень тяжкості вчиненого ним злочину, його особу, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
ОСОБА_2 вчинив злочин середньої тяжкості, в силу ст. 89 КК України не судимий, не одружений, не працює, на Д-обліках у лікаря психіатра-нарколога не перебуває, інвалід ІІІ групи з дитинства, проживає в м. Путивль, де характеризується позитивно.
Вчинене злочину вперше, щире каяття та часткове відшкодування заподіяної шкоди, суд визнає обставинами, які пом'якшує його покарання та істотно знижують ступінь тяжкості скоєного.
Аналогічною обставиною суд визнає і віктимну поведінку самого потерпілого, який перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння образливо висловлювався на адресу співмешканки підсудного, тобто своїми протиправними діями спровокував конфлікт, чого він не заперечував в судовому засіданні та підтвердили допитані судом свідки.
Вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, суд визнає обставиною, яка обтяжує покарання підсудного.
ОСОБА_2В вчинив злочин середньої тяжкості в стані алкогольного сп'яніння, однак обставини скоєного: наявність віктимної поведінки самого потерпілого, тілесні ушкодження якому спричинено внаслідок лише одного удару підсудного, а також позитивна характеристика і стан здоров'я останнього, дають суду підстави для висновку про те, що він не є суспільно небезпечною особою, а його виправлення та попередження вчинення нових злочинів можливе при застосуванні ст. 69 КК України і призначенні більш м'якого виду покарання, не передбаченого санкцією ч.1 ст. 122 КК України - у виді громадських робіт, беручи до уваги наявність вищенаведених пом'якшуючих обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості скоєного, позицію потерпілого, який просив не призначати суворого покарання.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України (1960 р.), п. 11 Розділу ХІ «Перехідні положення»КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, призначивши йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді громадських робіт на строк 240 (двісті сорок) годин.
До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу ОСОБА_8 залишити попередню - підписку про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області через Путивльський районний суд протягом 15-ти діб з моменту його проголошення всіма учасниками процесу.
Суддя: підпис
Копія вірна:
Суддя
Путивльського районного суду ОСОБА_9