Рішення від 30.01.2018 по справі 910/21106/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.01.2018Справа № 910/21106/17

За позовомПриватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»

до Приватного акціонерного товариства «Європейський Страховий Союз»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1

простягнення 14217,65 грн

Суддя Смирнова Ю.М.

Без виклику учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз» 14217,65 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» на підставі договору добровільного страхування засобів наземного транспорту №250506935.15 від 25.12.2015 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля Nissan, державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Mazda, державний номер НОМЕР_2, водієм якого скоєно ДТП, застрахована Приватним акціонерним товариством «Європейський страховий союз» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/6170174, а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 29.11.2017 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/21106/17, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1, розгляд справи призначено на 21.12.2017.

15.12.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 № 2147-VIII, яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 1992, № 6, ст. 56) та викладено його у новій редакції.

За приписами п.п. 9 п. 1 Розділу ІХ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2017 вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Відповідач відзив на позов не надав.

Ухвала суду від 21.12.2017 отримана відповідачем 02.01.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103045084284.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Третя особа пояснень щодо позову не надала, своїм правом не скористалась.

За приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

25.12.2015 між Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» (страховик) та Благодійним фондом «Лікарі без кордонів - Бельгія» (страхувальник) укладено договір добровільного страхування засобів наземного транспорту №250506935.15 (надалі - Договір), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме: автомобілем Nissan, державний номер НОМЕР_1, на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП.

28.12.2015 приблизно о 14 год. 20 хв. на автомобільній дорозі КПП Танюшевка-Старобільськ-Артемівськ сталася ДТП, а саме: ОСОБА_1, керуючи автомобілем Mazda, державний номер НОМЕР_2, не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку та не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем Nissan, державний номер НОМЕР_1, який рухався у попутному напрямку, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, що підтверджується постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 28.01.2016 у справі №219/172/16-п, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі страхового акта №136490 від 19.01.2016, у відповідності до розрахунку суми страхового відшкодування, визначеного вказаним актом, та заяви страхувальника про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, здійснив відшкодування завданої шкоди внаслідок спірної ДТП шляхом виплати коштів у сумі 15217,65 грн на рахунок виконавця ремонтних робіт - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, що підтверджується платіжним дорученням №491 від 21.01.2016.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 15217,65 грн право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із постанови Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 28.01.2016 у справі №219/172/16-п вбачається, що транспортний засіб - автомобіль Mazda, державний номер НОМЕР_2, водієм якого спричинено ДТП, що потягнуло завдання шкоди власнику автомобіля Nissan, державний номер НОМЕР_1, знаходився під керуванням ОСОБА_1

Частинами 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Mazda, державний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Mazda, державний номер НОМЕР_2, на момент ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством «Європейський страховий союз» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/6170174 (копію полісу додано позивачем до позовної заяви).

Вказаним договором (полісом) №АЕ/6170174 передбачено, що франшиза становить 1000,00 грн, а ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 100000,00 грн.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Положеннями ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

У відповідності до наряду-замовлення на роботи №3501 від 18.01.2016 та рахунку Б005 від 19.01.2016, виставленого виконавцем ремонтних робіт - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, вартість відновлювального ремонту автомобіля Nissan, державний номер НОМЕР_1, внаслідок пошкодження транспортного засобу в результаті ДТП становить 15217,65 грн.

Відповідачем не було надано заперечень щодо переліку та вартості робіт, зазначених у наряді-замовленні на роботи №3501 від 18.01.2016 та рахунку Б005 від 19.01.2016.

Таким чином, враховуючи визначені полісом №АЕ/6170174 розміри лімітів відповідальності та франшизи, розмір шкоди, право на вимогу якої перейшло до позивача, а також вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 14217,65 грн (15217,65 грн мінус 1000,00 грн франшизи за полісом).

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Приватним акціонерним товариством «Європейський страховий союз» заперечень проти позову не наведено, доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми відшкодування у розмірі 14217,65 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз» (01030, м.Київ, вулиця Михайла Коцюбинського, будинок 6, ідентифікаційний код 33552636) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» (01054, м.Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 33, ідентифікаційний код 16285602) суму страхового відшкодування у розмірі 14217 (чотирнадцять тисяч двісті сімнадцять) грн 65 коп. та судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.М. Смирнова

Попередній документ
71881483
Наступний документ
71881485
Інформація про рішення:
№ рішення: 71881484
№ справи: 910/21106/17
Дата рішення: 30.01.2018
Дата публікації: 02.02.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: