ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
29 січня 2018 року № 826/16127/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному (письмовому) провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищого адміністративного суду України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання відповіді на лист від 23.10.2017 та зобов'язання надати відповідь.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що відповідач не надав відповіді по суті запитуваної в запиті від 23.10.2017 інформації чим порушив його права на відповідь.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2017 на підставі статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час відкриття провадження в адміністративній справі) відкрито скорочене провадження у даній справі та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня одержання ухвали суду подати заперечення на адміністративний позов та докази на обґрунтування цих заперечень або заяву про визнання позову.
Відповідачем подано відзив від 05.01.2018 на позовну заяву з доказами надіслання відзиву позивачеві за адресою: АДРЕСА_1, яка зазначена в позовній заяві.
У відзиві представник відповідача просить відмовити у задоволенні адміністративного позову, оскільки відповідачем здійснено всі передбачені чинним законодавством України заходи (дії) для того, щоб відправити відповідь на звернення позивачу, доказом чого є реєстр вихідних документів Вищого адміністративного суду України від 13.11.2017.
Відповідно до статті 263 КАС України, пункту 10 "Перехідних положень" Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII судом ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного провадження, за наявними в матеріалах судової справи доказами.
Розглянувши адміністративний позов, дослідивши матеріали справи, судом встановлено.
Як убачається з матеріалів справи, листом від 23.10.2017 ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України із листом. Позивач просив повідомити його: у який спосіб керівництво ВАСУ здійснює контроль за службовою дисципліною працівників (службовців) ВАСУ; які саме питання стосовно обов'язків працівників апарату (державних службовців) ВАСУ щодо додержання ними службової дисципліни перебуває на контролі керівництва ВАСУ; чи здійснювало керівництво ВАСУ в період з 07.09.2017 по 20.10.2017 контроль за додержанням службової дисципліни з боку начальника правового управління ОСОБА_2, та скільки разів, та у який спосіб; якими саме нормативними актами регулюється питання додержання службової дисципліни особою (державним службовцем), що обіймає посаду начальника правового управління ВАСУ.
Вищим адміністративним судом України на підтвердження надання відповіді на звернення позивача надано лист від 13.11.2017 №П-2327/15 та реєстр вихідних документів, що відправляються простою письмовою кореспонденцією.
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Позивач у листі від 23.10.2017 не зазначає, на підставі, якого правового акта він звертався до відповідача. Представник відповідача зазначив, що звернення було розглянуто на підставі Закону України "Про звернення громадян".
Питання практичної реалізації громадянами права на звернення врегульовано Законом України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР.
На думку суду звернення позивача від 23.10.2017 відповідно до статі 3 Закону України "Про звернення громадян" відповідає вимогам звернення в розумінні цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Представником відповідача на підтвердження надання відповіді на звернення позивача додано лист-відповідь від 13.112017 №П-2327/15 як доказ надання позивачу відповіді на його звернення. В листі зазначено, що питання забезпечення та додержання службової дисципліни державними службовцями урегульовано главою 1 розділу VIII Закону України "Про державну службу", обов'язки керівника державної служби щодо забезпечення службової дисципліни визначено статтею 63 Закону України "Про державну службу", для забезпечення належного рівня службової дисципліни керівник державної служби (керівник апарату суду) постійно здійснює контроль за виконанням посадових обов'язків усіма державними службовцями апарату суду, а не лише начальником управління ОСОБА_2, дотримання ними в службовій діяльності вимог "Про державну службу", "Положення про апарат Вищого адміністративного України", "Правил внутрішнього розпорядку апарату Вищого адміністративного суду України", відповідних посадових інструкцій, у період з 07.09.2017 по 20.10.2017 порушень службової дисципліни ОСОБА_2 не виявлено, він належним чином виконував посадові обов'язки, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, зауважень від керівництва щодо неналежної поведінки чи неефективного виконання посадових обов'язків не було.
На підтвердження факту надіслання позивачу листа-відповіді від 13.11.2017 №П-2327/15 відповідачем надано реєстр вихідних документів, що відправляються простою письмовою кореспонденцією з відміткою канцелярії про отримання від 13.11.2017. На думку суду наведений доказ є достатній для висновку про виконання відповідачем обов'язку щодо направлення позивачу відповіді на звернення.
Отже, станом на час подання адміністративного позову, 08.12.2017, відповідачем надано лист-відповідь від 13.11.2017 №П-2327/15 на звернення позивача від 23.10.2017, в якому надано відповідь на поставлені позивачем питання, який направлено на поштову адресу позивача через відповідний підрозділ Вищого адміністративного суду України, відповідно є необґрунтованими твердження позивача про протиправність бездіяльності відповідача щодо ненадання відповіді та відсутні підстави для зобов'язання відповідача надати відповідь на звернення. При цьому суд звертає увагу, що відповідь надана в межах місячного строку відповідно до статті 20 Закону України "Про звернення громадян".
Враховуючи викладене, суд вважає позов необґрунтованим, тому в його задоволенні слід відмовити.
Щодо строків звернення до суду, то суд вважає, що позивачем дотримано шестимісячного строку, оскільки про порушене право позивач міг дізнатись після спливу строку для надання відповідачем відповіді на звернення від 23.10.2017, водночас до суду позивач звернувся 08.12.2017, тобто в межах строку.
Відповідно до частини п'ятої статті 139 КАС України в разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат <...> судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 10 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (посвідчення №347671). Оскільки сторонами не надано доказів понесення судових витрат, такі витрати присудженню не підлягають.
Керуючись статтями 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суду міста Києва,
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В.А. Донець