490/9142/17
нп 1-кп/490/952/2017
29 січня 2018 року м. Миколаїв Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , провівши відкрите судове засідання щодо обвинувального акту, складеного за результатами досудового розслідування кримінального провадження № 42017150410000165, за обвинуваченням: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Глухів Сумської області, громадянина України, студента 3 курсу Сумського аграрного інституту, офіційно не працюючого, не одруженого, 06.06.2017 року судимого Путивльським районним судом Сумської області за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.263 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, від призначеного покарання звільнений за амністією на підставі ухвали Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 08.12.2017 року, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який на час вчинення інкримінованого правопорушення проходив військову службу за контрактом на посаді номер обслуги 1 мінометного взводу мінометної батареї 2 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 у військовому званні матрос,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України,
З участю сторін кримінального провадження:
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ,
сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3
07 серпня 2015 року громадянин ОСОБА_3 уклав контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України. Наказом командира військової частини - польова пошта НОМЕР_2 від 07.08.2015 № 157 матрос ОСОБА_3 зарахований до списків особового складу частини, поставлений на всі види забезпечення та призначений на посаду гранотометника гранотометного взводу роти морської піхоти батальйону морської піхоти. 18 серпня 2016 року матрос ОСОБА_3 діючи умисно, з метою ухилитися від військової служби в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, не з'явився вчасно на службу без поважних причин до військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_2 ) та незаконно перебував за фактичним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , проводячи час на власний розсуд, приховуючи свою належність до Збройних Сил України, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам, як про військовослужбовця, який не з'явився вчасно до військової частини.
07 квітня 2017 року о 08 год. 00 хв. матрос ОСОБА_3 добровільно з'явився до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) та того ж дня приступив до виконання службових обов'язків. Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав себе винним у нез'явленні вчасно на службу без поважних причин за вище викладених обставин, і дав показання про те, що у зазначений в обвинуваченні період він дійсно не з'явився вчасно на службу, та перебував за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , оскільки в цей час щодо нього здійснювався судовий розгляд по кримінальному провадженню у Путивльському районному суді Сумської області за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.263 КК України, та він переховувся від суду. У вчиненому щиро кається, наразі звільнений із військової служби.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також суд роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Дослідивши обставини справи, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у нез'явленні вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем (крім строкової служби), вчиненому в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, і кваліфікує його дії за ч.4 ст.407 КК України. При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, особу обвинуваченого, який характеризується за місцем проходження військової служби негативно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.
Як обставини справи, що пом'якшують покарання, суд враховує щире каяття обвинуваченого, проходждення ним служби в зоні АТО, обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про можливість призначення ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.4 ст.407 КК України, оскільки саме таке покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів. Одночасно суд дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання і звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст.75 КК України, із покладенням на нього обов'язків передбачених ч.1 ст.76 КК України, а саме: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні немає, запобіжний захід не обирався. Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки.
Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки, з покладенням на нього обов'язків передбачених п.1.2 ч.1 ст.76 КК України, а саме: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити обвинуваченому і прокурору.
Суддя ОСОБА_1