Справа №478/1965/17
Провадження №2-а/478/8/2018
22 січня 2018 року. Казанківський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді Іщенко Х.В.,
при секретарі Луговській А.І.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Казанка адміністративну справу за позовом УДМС України в Миколаївській області в особі Казанківського районного сектору УДМС України в Миколаївській області (56002, Миколаївська область, смт. Казанка, вул. Миру, 196) до громадянки Російської Федерації ОСОБА_2 (тимчасово проживаючої за адресою: АДРЕСА_1) про примусове видворення за межі території України, -
Представник позивача звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про примусове видворення за межі території України громадянку Російської Федерації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Позовна заява обґрунтована тим, що на даний час громадянка Російської Федерації ОСОБА_2 на території України перебуває незаконно, постійного місця проживання та законного джерела існування не має.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх з підстав заявлених в позові.
Відповідач громадянка Російської Федерації ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала, але просила не видворяти її за межі території України в зв'язку з тим, що на території Російської Федерації їй ніде проживати.
Заслухавши сторони, дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно ч.4 ст.46 КАС України, громадяни України, іноземці чи особи без громадянства можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України.
Судом установлено, що 20.06.2012 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 було видано тимчасове посвідчення громадянина України серія НОМЕР_1 (4800) терміном дії до 20.04.2014 року. 23.03.2016 року УМДС України в Миколаївській області, за поданням Казанківського РС УДМС України в Миколаївській області було скасовано рішення про оформлення набуття громадянства України відносно громадянки Російської Федерації ОСОБА_2, яка 20.04.2012 року набула громадянство України на підставі ч.1 ст.8 Закону України «Про громадянство України» №2235-14 від 18.01.2001 року, у зв'язку з невиконанням зобов'язання припинити іноземне громадянство протягом двох років після набуття громадянства України, відповідно до ч.5 ст.8 Закону України «Про громадянство України».
12.12.2017 року за порушення ч.1 ст.203 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що виразилося в порушенні правил перебування іноземців в Україні, тобто ухилення від виїзду з України, по відношенню до громадянки Російської Федерації ОСОБА_2, було складено протокол про адміністративне правопорушення.
Постановою ПН ММК 043766 від 12.12.2017 року про накладання адміністративного стягнення, на громадянку Російської Федерації ОСОБА_2, було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.
Частиною 3 статті 3 розділу І передбачено, що іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України).
Згідно частини 1 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року № 3773-VІ «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухиляється від виконання такого рішення, та існує ризик його втечі…».
Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1ст.77 КАС України), за згідно із ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, встановлені судом обставини, а саме: порушення міграційного законодавства України, ухилення від виїзду за межі України свідчать про те, що громадянка Російської Федерації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, порушила вимоги ст.ст.4, 9, 16 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» і відповідно до вимог ч.1 ст.30 цього ж Закону підлягає видворенню.
Крім того, суд бере до уваги, що відповідач ухиляється від виїзду за межі України, ухиляється від виконання рішення про примусове повернення в країну походження. Тому вимогу про видворення та затримання відповідача з метою забезпечення примусового видворення суд вважає обґрунтованою та приймає рішення про її задоволення.
Пунктом 3 частини 2статті 371 КАС України, передбачено, що суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.
Керуючись ст.ст.9, 241-246, 250, 289, 371 КАС України, суд -
Адміністративний позов УДМС України в Миколаївській області в особі Казанківського районного сектору УДМС України в Миколаївській області (56002, Миколаївська область, смт. Казанка, вул. Миру, 196) до громадянки РФ ОСОБА_2 (тимчасово проживаючої за адресою: АДРЕСА_1) про примусове видворення за межі території України - задовольнити.
Примусово видворити з України громадянку РФ ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, тимчасово проживаючу за адресою: АДРЕСА_1.
Допустити негайне виконання рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: