Справа № 371/1397/17 Головуючий у І інстанції Поліщук А. С.
Провадження № 22-ц/780/457/18 Доповідач у 2 інстанції Журба С. О.
Категорія 56 25.01.2018
25 cічня 2018 року суддя апеляційного суду Київської області Журба С.О., перевіривши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» на ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 21 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» про захист прав споживачів та стягнення коштів,
У грудні 2017 року відповідач подав апеляційну скаргу на ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 21 листопада 2017 року про відкриття провадження у справі. При цьому не були подані докази сплати судового збору, апелянт просив суд звільнити від сплати збору з підстав тяжкого матеріального стану.
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 13 грудня 2017 року у задоволенні клопотання про звільнення від сплати збору відмовлено, апеляційну скаргу було залишено без руху, апелянту було запропоновано надати докази сплати судового збору у розмірі 1600,00 грн.
В подальшому на адресу апеляційного суду від апелянта надійшло клопотання, в якому останній просив відстрочити йому сплату судового збору за подачу апеляційної скарги до ухвалення рішення у справі. Клопотання обґрунтовував тяжким матеріальним станом.
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 27 грудня 2017 року у задоволенні клопотання про відстрочення сплати збору відмовлено, надано додатковий строк для сплати судового збору.
У відповідь до апеляційного суду Київської області надійшло клопотання апелянта про розстрочення сплати судового збору з підстав тяжкого матеріального стану.
Питання відстрочення, розстрочення, зменшення чи звільнення від сплати судових витрат врегульовані статтею 136 ЦПК України. Підставою для таких дій законодавцем визначено оцінку майнового стану заявника. Апеляційним судом двічі оцінювалися посилання апелянта на його матеріальний стан, в результаті чого суд прийшов до висновку про необґрунтованість таких посилань як підстави для відкриття апеляційного провадження без сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.
Не наводить нових аргументів для цього апелянт й у поданій ним заяві про розстрочення сплати судового збору, фактично повторюючи доводи, що вже були оцінені судом. За таких умов апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для розстрочення сплати судового збору та невиконання вимоги про сплату такого збору за подачу апеляційної скарги на судове рішення.
У відповідності до положень ч. 2 ст. 136 ЦПК України якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду.
Відповідно до вимог ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
Оскільки апелянтом вимоги суду щодо сплати судового збору у встановлений судом строк виконані не були, недоліки скарги не усунуті, апеляційна скарга підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст. ст. 136, 257 ЦПК України,
У задоволенні клопотання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» про розстрочення сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» на ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 21 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» про захист прав споживачів та стягнення коштівзалишити без розгляду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя
Апеляційного суду
Київської області С.О. Журба