Справа № 127/15422/17
Головуючий у 1-й інстанції: Жмудь О.О.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
23 січня 2018 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Совгири Д. І.
суддів: Полотнянка Ю.П. Курка О. П.
за участю:
секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,
представника позивача: ОСОБА_2,
представника відповідача: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 15 листопада 2017 року (повний текст якої складено в м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови,
Позивач звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 15 листопада 2017 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.
Не погоджуючись з даною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а постанову Вінницької області від 15 листопада 2017 року - без змін.
Представник відповідача не заперечував щодо розгляду справи в порядку письмового провадження без його участі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради №543 від 19.05.2017 року ФОП ОСОБА_4, усвідомлюючи протиправний характер своєї дії, 20.03.2017 року, умисно на земельній ділянці по вул. Соборна, 90, в м. Вінниці, яка відповідно до державного акту надана для житлових потреб, розмістила тимчасову споруду з метою здійснення торгівельної діяльності, тобто використовувала земельну ділянку не за цільовим призначенням, чим вчинила правопорушення передбачене ст. 152 КУпАП - порушення правил благоустрою території населеного пункту, а саме: п.п. 4.2.13; 8.6.4 «Правил благоустрою міста Вінниці» чим порушила встановлений громадський порядок. Тому останню притягнено до відповідальності за ст. 152 КУпАП та накладено штраф у розмірі 850,00 грн..
Не погоджуючись з вказаною постановою ОСОБА_4 звернулася до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Розглядаючи даний позов суд першої інстанції дійшов висновку про те, що адміністративною комісією протиправно, необґрунтовано з порушенням норм чинного законодавства прийнято відносно позивача постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Частиною 2 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно- правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Відповідно до пункту 44 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенція сільських, селищних, міських рад шляхом вирішення такого питання виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, віднесено встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з частиною 2 статті 5 КУпАП сільські, селищні, міські ради встановлюють відповідно до законодавства правила, за порушення яких адміністративну відповідальність передбачено статями 152, 159 і 182 цього Кодексу.
Статтею 152 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів у вигляді накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово - комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.
Згідно з статтею 14 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" об'єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 16 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" на об'єктах благоустрою забороняється самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо.
Відповідно до статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.
Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Згідно з пунктом 1.4 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244, пересувна тимчасова споруда - споруда, яка не має закритого приміщення для тимчасового перебування людей, у якій може бути розміщене торговельне обладнання, низькотемпературний прилавок, лоток, ємність, торговельний автомат, інші пристрої для сезонної роздрібної торгівлі та іншої підприємницької діяльності.
Відповідно до пункту 2.1. Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив'язки тимчасової споруди.
Правила благоустрою території міста Вінниці, затвердженні рішенням Вінницької міської ради №104 від 01.03.2011 року, прийняті у відповідності до Закону України «Про благоустрій населених пунктів» (п.2.ч.1 ст.10), проект Правил пройшов обговорення на громадських слуханнях і лише після цього був затверджений рішенням Вінницької міської ради від 01.03.2011 року № 104, та станом на сьогодні є чинними та підлягають до обов'язкового виконання на всій території міста Вінниці.
Відповідно до п.п.6.13.1.(16) Правил благоустрою м. Вінниці на об'єктах благоустрою забороняється встановлювати самовільно об'єкти (будь-які конструкції) зовнішньої реклами та торгівлі тощо.
Згідно з п.п.6.13.1.(22) Правил благоустрою м. Вінниці на об'єктах благоустрою забороняється займати самовільно земельні ділянки і використовувати їх при відсутності документа, що засвідчує право на використання та володіння землею. Порушення зазначених правил благоустрою і стало підставою для притягнення позивача до відповідальності за ст. 152 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Пунктом 4 статі 20 Законом України "Про благоустрій населених пунктів" визначено, що рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.
Рішеннями від 14.07.2011р. №1726 та від 12.09.2013р. №1988 виконавчий комітет Вінницької міської ради уповноважив посадових осіб КП ВМР «Муніципальна поліція» на складання протоколів про адміністративне правопорушення за статтями визначеними КУпАП зокрема статтею 152.
Колегією суддів встановлено, що Асоціація власників житлових будинків "Форум" являється власником земельної ділянки площею 0,1855 га, яка розташована по вул. Соборна 88, 90, 92 в м. Вінниці з цільовим призначенням: для житлових потреб, що підтверджується свідоцтвом на право власності (а.с.14).
12.09.2016 року між ФОП ОСОБА_5 та Асоціацією власників жилих будинків «Форум» в особі її голови ОСОБА_6 було укладено договір про встановлення земельного сервітуту терміном дії на 1 рік для розміщення на відповідній земельній ділянці транспортного засобу для комерційного використання.
Також встановлено, що позивач здійснює підприємницьку діяльність на території земельної ділянки, що належить Асоціації власників жилих будинків «Форум»
Як встановлено судом апеляційної інстанції ФОП ОСОБА_5 згідно договору про встановлення земельного сервітуту на земельній ділянці, розташованої по вул. Соборна, 90 м. Вінниця, яка за цільовим призначенням для житлових потреб здійснює торгівельну діяльність, тобто використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням. Вказане також підтверджується актом обстеження місця правопорушення у сфері благоустрою, протоколом про адміністративне правопорушення сері ОВ №000419 від 20.03.2017 року та фотофіксацією до протоколу №000419 від 20.03.2017 року (а.с.93-96).
Більше того, представник позивача в судовому засіданні не заперечував, що ФОП ОСОБА_5 дійсно здійснювала торгівельну діяльність на земельній ділянці, розташованої по вул. Соборна, 90 м. Вінниця у тимчасовій споруді.
Щодо твердження представника позивача про те, що за вказане правопорушення, а саме розміщення тимчасової споруди (транспортний засіб - причіп) уже притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_6 суд ставиться критично, оскільки відповідно до постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті ВМР №376 від 14.04.2017 року ОСОБА_6 усвідомлюючи протиправний характер своєї дії, 21.03.2017 року, на земельній ділянці по вул. Соборна, 88, 90, 92 в м. Вінниці, яка відповідно до державного акту надана для житлових потреб, організував та погодив розміщення шести тимчасових споруд з яких здійснюється торгівельна діяльність.
Також колегія суддів вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо відповідності оскаржуваної постанови статям 9, 280, 283 КУпАП з огляду на наступне.
Згідно з статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частин 1 і 2 статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
В даному випадку колегією суддів в ході дослідження матеріалів справи не було встановлено жодних порушень вищевказаних статей КУпАП.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права, а також враховано не всі встановлені у справі обставини, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом ч. 1 ст. 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради задовольнити повністю.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 15 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття і не може бути оскаржена відповідно до частини 3 статті 272 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 26 січня 2018 року.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_7 ОСОБА_8