Справа № 373/131/18
про арешт майна
27 січня 2018 року Слідчий суддя Переяслав - Хмельницького міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_2
слідчого ОСОБА_3 ,
володільця майна ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
секретаря судових засідань ОСОБА_6 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Переяслав-Хмельницького ВП ГУНП в Київській області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12018110240000060 від 25 січня 2018 року та перевіривши надані матеріали клопотання, -
встановив:
26 січня 2018 року слідчий ОСОБА_7 за погодженням з прокурором звернувся із клопотаннями в рамках кримінального провадження № 12018110240000060 від 25 січня 2018 року про арешт майна. Просить накласти арешт на майно, а саме: мобільний телефон марки «Meizu», сірого кольору, модель М578Н, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , та сім-картку ПрАТ «Лайфселл» з номером НОМЕР_3 , що належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований по АДРЕСА_1 , для заборони будь-кому розпоряджатися даним майном будь-яким чином.
В судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 та прокурор ОСОБА_2 клопотання підтримали, просили задовольнити. Слідчий зазначив, що накладення арешту необхідне, оскільки телефон був у ОСОБА_4 під час вчинення дій, у яких він підозрюється. Перевірка трафіків мобільного телефона та моніторинг дзвінків може підтвердити присутність підозрюваного на місці вчинення злочину. Крім того, арешт телефона забезпечить можливість відшкодування збитків потерпілому чи державі. При цьому пояснив, що на даний час цивільний позов в матеріалах кримінального провадження відсутній.
Захисник ОСОБА_5 зазначив, що його підзахисний не заперечує факту присутності на місці вчинення кримінального правопорушення та причетності до його вчинення, про що він дав показання. Тому арештовувати телефон, щоб ще додатково підтвердити цю обставину є недоцільним. Крім того, належних доказів належності цих телефонів ОСОБА_4 немає, як не має доказів наявності цивільного позову чи будь-яких збитків, заподіяних державі..
ОСОБА_4 погодився з думкою свого захисника.
Дослідивши матеріали клопотання та заслухавши думку учасників процесу, судом встановлено наступне.
25 січня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відповідні відомості про те, що 24 січня 2018 року близько 23 год. невстановлені особи проникли до подвір'я АДРЕСА_2 , де пробралися до приміщення сараю, під час чого були помічені власниками домоволодіння. Продовжуючи свої злочинні дії, заволоділи металевою каністрою 20 л та двигуном до мотоцикла марки «МТ», що належать ОСОБА_8 .
Правова кваліфікація даного правопорушення за ч.3 ст. 186 КК України. Кримінальному провадженню було присвоєно № 12018110240000060.
25 січня 2018 року о 10 год. 25 хв. за підозрою у вчиненні даного кримінального правопорушення було затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ст.ст.40, 104, 131, 132, 208-211, 213 КПК України та, з врахуванням ч.3 ст.208 КПК України, проведено обшук, під час якого було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Meizu», сірого кольору, модель М578Н, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2 : НОМЕР_2 , та сім-картку ПрАТ «Лайфселл» з номером НОМЕР_3 .
У органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вилучене майно, а саме: мобільний телефон та сім-картку, які могли бути використані під час вчинення злочину та будуть використані, які речові докази у кримінальному провадженні. У випадку накладення арешту на майно орган досудового розслідування матиме реальну можливість повністю забезпечити збереження речових доказів.
Відповідно до ст. 3 КПК України слідчий суддя здійснює повноваження щодо судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
В силу ч. 2, ч. 3 ст. 170 цього Кодексу, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 2 та ч. 6 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 цієї статті КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Підозрюваний ОСОБА_4 не заперечує свою причетність до вчинення кримінального правопорушення та присутність на місці вчинення злочину; викрадене майно є в наявності; цивільний позов не заявлений.
За таких обставин, обгрунтування та підстав накладення арешту, зазначених слідчим, вважаю, що слідчим не доведено необхідність такого арешту та існування будь-яких ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.
За таких обставин, вважаю, що клопотання задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 98, 170-173, 309, 395 КПК України, -
В задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Київської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1