Номер провадження № 22-ц/785/2955/13
Головуючий у першій інстанції Нікітіна
Доповідач Процик М. В.
18.02.2013 року м. Одеса
Суддя судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області ОСОБА_1, розглянувши питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про виселення, відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди,-
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2006 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Виселено ОСОБА_2 з кімнати площею 24,2 кв. м. в загальній квартирі АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 3000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. У решті позову відмовлено. Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_2 05.03.2007р. подала заяву про його перегляд. Ухвалою суду від 16 березня 2007 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення відмовлено. Протягом 10-денного строку встановленого ст. 294 ЦПК України відповідач апеляційну скаргу не подавала. Результатом розгляду своєї заяви з 2007 року не цікавилась.
10.12.2012р., тобто більше ніж через п'ять років і 8 місяців ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на вищевказане рішення суду від 11 грудня 2006 року разом із заявою про поновлення процесуального строку. Відповідач пропуск строку на апеляційне оскарження мотивує тим, що їй не було відомо про відмову в перегляді заочного рішення ухвалою суду від 16 березня 2007року, і що вона про цю ухвалу дізналася лише 05 грудня 2012 року.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 24.12.2012р. на підставі ч. 3 ст.297 ЦПК України апеляційна скарга ОСОБА_2 була залишена без руху, оскільки причина пропуску строку була визнана неповажною, і апелянту було надано строк для зазначення поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження. ОСОБА_2 отримала вказану ухвалу та в своїй уточненій заяві про поновлення строків на апеляційне оскарження від 15 лютого 2013року знову посилається на те, що вона не знала про існування ухвали суду від 16 березня 2007року, якою їй було відмовлено в перегляді заочного рішення. Також ОСОБА_2 посилається на те, що вона не була сповіщена належним чином про час та місце розгляду її заяви про перегляд заочного рішення.
Згідно зі ст.ст.27ч.1,3,31 ч.1 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитися з матеріалами справи, одержувати копії рішень, ухвал.., зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки; сторони мають рівні процесуальні права і обов'язки.
Дослідивши подану заяву та матеріали справи, слід зазначити, що своїми процесуальними правами та обов'язками відповідач належно не скористалася протягом більше 5 років. Результатами розгляду поданої заяви про перегляд заочного рішення не цікавилась, з матеріалами справи не знайомилась. Жодного клопотання про надання їй копії ухвали про відмову в перегляді заочного рішення, починаючи з 2007 року або про надання їй матеріалів цивільної справи для ознайомлення не подавала. Такі письмові докази апеляційному суду не надані. Відсутність розписок про вручення повістки, повідомлень про вручення копії ухвали від 16.03.2007 року, на що вказується в заяві, не позбавляло відповідача можливості отримувати інформацію іншим шляхом, добросовісно здійснюючи свої процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.ст.27,31 ЦПК України.
Строк апеляційного оскарження встановлено цивільно-процесуальним законом, і він не може бути безмежним та не може становити 5-річний або 6-річний строк. Захищаючи процесуальні права одних осіб, апеляційний суд не вправі порушувати процесуальні права інших осіб, що беруть участь у справі. В матеріалах справи не міститься жодного доказу, що апелянт, подавши заяву про перегляд заочного рішення, починаючи з 2007 року мала намір оскаржити вищезгадане заочне рішення суду в апеляційному порядку.
Посилання ОСОБА_2 на ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступу до правосуддя є некоректним, з огляду на вимоги цієї ж статті щодо дотримання розумного строку розгляду справи. Поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду через 5 років і 8 місяців вказаним вимогам Конвенції не відповідатиме, і призведе до порушення прав інших учасників процесу.
Розгляд іншої справи за позовом ОСОБА_4, який є сином уже померлої (за ствердженням відповідача) ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження у цій справі. Наявність пропуску розумного строку на апеляційне оскарження з поважних причин не вбачається.
За таких обставин, підстави для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 відсутні. Відповідно до вимог ст. 297 ч.3 ЦПК у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись ст. 297 ч.3 ЦПК України, суддя, -
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2006року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Суддя апеляційного суду
Одеської області ОСОБА_1