24 січня 2018 року справа №263/5556/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., Арабей Т.Г., Міронової Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22 листопада 2017 року у справі № 263/5556/17 (головуючий 1 інстанції Шевченко О.А.) за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, скасування рішення,-
ОСОБА_4 звернувся до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в якому просив визнати рішення відповідача № 653 від 20.12.2016 року неправомірним та скасувати; зобов'язати відповідача виплатити різницю між призначеною та фактично сплаченою пенсією починаючи з січня 2017 року по день прийняття рішення у справі.
Постановою від 22 листопада 2017 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області відмовив позивачу у задоволенні позову на підставі того, що позивач працював з червня 2015 року по серпень 2015 року та в жовтні 2015 року без повідомлення про це пенсійного органу, чим в свою чергу порушив приписи ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, і деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992 року.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу в якій, пославшись на порушення норм матеріального права просив скасувати постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22 листопада 2017 року та прийняти нове рішення, яким задовльнити позовні вимоги. В обгрунтування скарги зазначив, що у відповідача не було законних підстав для утримання з пенсії позивача отриманої індексації у 2015 року.
Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, та отримує пенсію за вислугу років, відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, і деяких інших осіб», як пенсіонер Міністерства оборони України.
З листа відповідача від 13.01.2017 року позивач дізнався, що відповідно до рішення Головного управління ПФУ в Донецькій області № 653 від 20.12.2016 року з нього будуть утримуватися надміру отримані кошти з пенсії до повного погашення переплати.
Вказане стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Відповідно до ст. 64 Закону України ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей пенсії підвищуються відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Так, ст. 1 Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII) визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів та послуг, а поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
З письмових пояснень відповідача вбачається, що надміру сплачена сума утворилась внаслідок індексації пенсії позивачу (а.с. 19-25).
Відповідно до статті 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № (далі - Порядок), індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат, крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку), щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії.
Згідно із пунктом 5 Порядку у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
У разі коли підвищення розмірів мінімальних соціальних гарантій, зазначених в абзаці першому цього пункту, не супроводжується зростанням грошових доходів громадян, передбачених пунктом 2 цього Порядку, грошові доходи індексуються на загальних підставах відповідно до пунктів 1-1 і 4 цього Порядку.
Згідно із пунктом 9 Порядку працюючим пенсіонерам в першу чергу індексується сума оплати праці. Індексація пенсії, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, проводиться після індексації суми оплати праці на підставі виданої підприємством, установою або організацією, де працює пенсіонер, довідки, в якій зазначається розмір його оплати праці, проіндексована її сума і сума індексації.
У всіх випадках загальний дохід працюючого пенсіонера, який підлягає індексації, не повинен перевищувати прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи.
Підприємства, установи та організації зобов'язані у двотижневий строк після проведення індексації оплати праці подавати органам, які призначають і виплачують пенсію, інформацію про розмір оплати праці працюючого пенсіонера, проіндексовану її суму та суму індексації. На підставі поданої інформації органи, які призначають і виплачують пенсію, державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, щомісячне довічне грошове утримання, що виплачуються замість пенсії, здійснюють перерахунок сум індексації пенсій, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачуються замість пенсії.
У разі звільнення пенсіонера з роботи власник або уповноважений ним орган подає відповідну довідку органу, який призначає і виплачує пенсію, державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, щомісячне довічне грошове утримання, що виплачуються замість пенсії, для проведення індексації зазначених виплат згідно з цим Порядком.
Після звільнення пенсіонера з роботи обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації пенсії здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення його пенсії.
У разі працевлаштування пенсіонера на строк, що не перевищує місяця, або за період виконання ним робіт, пов'язаних з організацією та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів, всеукраїнського референдуму, індексація пенсії проводиться як непрацюючому пенсіонерові, без урахування оплати праці.
З трудової книжки ОСОБА_4 вбачається, що в період з 10.06.2015 року по 19.10.2015 року позивач працевлаштовувався чотири рази за строковими договорами і період роботи за вказаними працевлаштуваннями не перевищував одного місяця (а.с. 5-7). Тобто у позивачем за період з 10.06.2015 року по 19.10.2015 року укладались короткострокові трудови договори на строк який є пільговим у розумінні п.9 Порядку.
При цьому колегія суддів зазначає, що сам факт роботи, навіть якщо він не повідомив про це відповідача, не є підставою для ненарахування індексації пенсії чи стягнення нарахованої.
Враховуючи викладене, суд вважає, що діями відповідача безпосередньо порушено право позивача на соціальний захист, гарантоване Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що дії відповідача є неправомірними і порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання рішення відповідача № 653 від 20.12.2016 року неправомірним та його скасуванням, зобов'язанням відповідача виплатити ОСОБА_4 різницю між призначеною та фактично сплаченою пенсією починаючи з січня 2017 року.
Враховуючи наведене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, апеляційний адміністративний суд вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята при не вірному застосуванні норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, тому вбачає підстави для скасування постанови.
Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 311,313, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 22 листопада 2017 року у справі № 263/5556/17 (головуючий І інстанції Шевченко О.А.) за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, скасування рішення - задовольнити.
Постанову Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 22 листопада 2017 року у справі № 263/5556/17 - скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позовні вимоги ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області визнання рішення відповідача № 653 від 20.12.2016 року неправомірним та скасування, зобов'язання відповідача виплатити різницю між призначеною та фактично сплаченою пенсією починаючи з січня 2017 року по день прийняття рішення у справі - задовольнити.
Визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 653 від 20.12.2016 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити різницю між призначеною та фактично сплаченою пенсією починаючи з січня 2017 року.
Повний текст постанови складений 24 січня 2018 року
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду може бути оскаржено до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя І.В. Геращенко
Судді Т.Г. Арабей
Г.М. Міронова