33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
22 січня 2018 року Справа № 924/830/17
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Савченко Г.І. , суддя Павлюк І. Ю.
при секретарі судового засідання Кушніруку Р.В.
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1 - адвоката, ордер від 22.01.2018р. серія АА №142882
відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькі Барви" на рішення господарського суду Хмельницької області, ухваленого 11.12.17р. суддею Гладюком Ю.В., суддею Смаровоз М.В., суддею Димбовським В.В. у м.Хмельницькому, о 09 год. 55 хв., повний текст складено 13.12.17р., у справі № 924/830/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькі Барви", м. Хмельницький
до Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, м. Хмельницький
про стягнення 82 000 грн. шкоди
Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькі Барви" звернулося до суду із позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про стягнення 82 000 грн. матеріальної шкоди.
Позивач у позові просить стягнути з Державного бюджету України на користь позивача компенсацію шкоди, заподіяної юридичній особі внаслідок незаконних дій службових осіб органів державної влади під час здійснення ними своїх повноважень в сумі 82 000 грн.
Обґрунтовуючи позов, позивач стверджує, що 15 серпня 2017 року між ним та адвокатом ОСОБА_2 укладено додаток до договору про надання правової допомоги, за яким адвокат бере на себе зобов'язання по підготовці та складанню апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду у справі № 686/15174, якою задоволено клопотання старшого слідчого ОВС другого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ фінансових розслідувань ГУ ДВС у Хмельницькій області про отримання дозволу на проведення позапланової перевірки ТОВ „Хмельницькі Барви” у кримінальному провадженні. У випадку відкриття апеляційного провадження, адвокат зобов'язується здійснити представництво клієнта в апеляційному суді. У випадку повернення апеляційної скарги, адвокат зобов'язується подати касаційну скаргу та здійснити представництво позивача в суді касаційної інстанції в разі відкриття касаційного провадження.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 11 грудня 2017 року у справі №924/830/17 в позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькі Барви" до Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про стягнення 82 000 грн. відмовлено.
В обґрунтування рішення, суд першої інстанції, з посиланням на ст.176 ЦК України, п.п.1, 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ № 845 від 3 серпня 2011 р. вказав, що як вбачається з змісту позову, обґрунтуванням останнього є порушення права позивача діями судді Хмельницького міськрайонного суду. Що ж до протиправності дій Казначейства (в чому саме полягає неправомірність поведінки) обґрунтування відсутні. Функціями Казначейства, як вказано вище, є забезпечення казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснення Казначейством безспірного списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. До того ж, орган Казначейства не має жодного титулу щодо коштів, якими він розпоряджається, тобто кошти, що підлягають стягненню за рішенням суду, перебувають на рахунку іншої юридичної особи, а орган Казначейства має доступ до рахунку та повноваження щодо списання коштів. Враховуючи, що позовна заява не містить обґрунтувань протиправності дій відповідача, а суд з матеріалів справи не знаходить наявності складу цивільного правопорушення в діях відповідача, прийшов до висновку, що позовна заява про стягнення шкоди з останнього задоволенню не підлягає.
Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач 21.12.17р. звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 11.12.2017 року справі №924/830/17 повністю та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, а також висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, з огляду на наступне.
З посиланням на постанови ВСУ від 22.06.2017 року у справі №6-501цс17, від 01.03.2017 року у справі №6-3139цс16 зазначає, що належним відповідачем у таких спорах може бути лише держава, а не суди (судді), які діють від імені держави та виконують покладені на них державою функції правосуддя.
Зазначає, що позивач не перебував із заподіювачем шкоди (спеціальним суб'єктом, визначеним ч.6 ст.1176 ЦК України) в договірних відносинах, тому заподіяна позивачу шкода повинна бути відшкодована на загальних підставах (в повному обсязі, як визначено ч.1 ст.1166 ЦК України).
З посиланням на ст. 56 Конституції України, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч.1 ст. 130 КПК України, ч.1 ст. 1174 ЦК України, ч.6 ст. 1176 ЦК України зазначає, що 28.11.2017 року за відсутності процесуальної можливості «виправлення помилок» чи повторного визначення належного відповідача, суд першої інстанції постановив припинити провадження у справі, в частині позову до держави Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області.
Вказує, що в подальшому, при ухваленні рішення, суд першої інстанції відмовив у позові з мотивів відсутності у позовній заяві обґрунтувань протиправності дій відповідача.
На думку скаржника, оскільки ухвала від 28.11.2017 року не припиняла провадження у самій справі №924/830/17, то така ухвала не могла бути окремо оскаржена в апеляційному порядку згідно п.7 ч. 1 ст. 106 ГПК України (у чинній на той час редакції).
Отже, заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
З посиланням на Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України", рішення "Бендерський проти України", ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, ст.24 ГПК України, суд встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, не вирішував питання про допущення первісного відповідача належним відповідачем, а тому на думку позивача, постановлення 28.11.2017 року ухвали було вчинено з істотним порушенням вимог процесуального законодавства, що призвело до неправильного вирішення справи, та порушило гарантію дотримання принципу справедливого судового розгляду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року.
Крім того, з посиланням на ст. 59 Конституції України, ч.1 ст. 26, ст.ст. 27, 30 Закону України «Про адвокатуру», ст. 204, ч.1 ст. 629 ЦК України, ч.2 ст. 120 КПК України зауважує, що позивач не є потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, та не с: юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження, у кримінальному провадженні №32016240000000024.
Також, позивач не є учасником кримінального провадження (п.25 ч.1 ст.3 КГІК України).
Таким чином, понесені витрати позивача не відносяться до витрат на правову допомогу, та. відповідно, не є процесуальними витратами (п.1 ч.1 ст.118 КПК України).
Порушення прав позивача були допущені судом першої інстанції, тому понесені позивачем витрати не можуть бути розподілені чи відшкодовані в кримінально- процесуальному порядку, оскільки такі витрати не є процесуальними.
Також, відповідно до ст.ст. 11, 16, 22, 1166, 1174, 1176 ЦК України зауважує, що у даній справі наявний факт неправомірного рішення службової особи державного органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірним рішенням і заподіяною шкодою.
Відзиву на апеляційну скаргу від Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області не надійшло, що відповідно до ч.9 ст. 165 ГПК України не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними матеріалами.
Відповідач повноважного представника у судове засідання не направив, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином.
Таким чином, враховуючи норми ст.ст.269, 273 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, строки розгляду апеляційної скарги, та той факт, що неявка в засідання суду представника відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового рішення, колегія суддів розглянула апеляційну скаргу за відсутності представника останнього, за наявними у справі доказами.
У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 11.12.2017 року справі №924/830/17 повністю та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення суду залишити без змін, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 11.04.16 року між позивачем (клієнт) та адвокатом ОСОБА_2 укладено договір про надання правової допомоги, за яким адвокат здійснює представництво інтересів позивача під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та кримінального судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
15 серпня 2017 року між цими ж сторонами укладено додаток до вищевказаного договору номер Д - 15 - 08 - 17, за яким адвокат бере на себе зобов'язання щодо підготовки та складання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду у справі № 686/15174/17, якою було задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС другого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ фінансових розслідувань ГУ ДФС у Хмельницькій області ОСОБА_3 про отримання дозволу на проведення позапланової перевірки ТОВ „Хмельницькі Барви” .
За надання правової допомоги, в обсягах, визначених п. 1 вказаного додатку, передбачається сплата гонорару у розмірі 32 000 грн. У разі відновлення порушеного права клієнта шляхом скасування оскаржуваної ухвали гонорар збільшується на 50 000 грн. (пункти 2, 4).
Згідно акту прийому - передачі від 05.09.17 (підписаного позивачем та адвокатом та скріпленого їх печатками) адвокат здійснив такі дії:
- складання та подання до апеляційного суду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду у справі № 686/15174/17;
- участь у судових засіданнях апеляційної інстанції у справі № 686/15174/17;
- 29.08.17 року ухвалою апеляційного суду Хмельницької області у справі №686/15174/17 скасовано ухвалу слідчого судді міськрайонного суду у цій справі. Постановлено нову ухвалу про відмову у задоволенні клопотання слідчого. За таких обставин, за результатами виконання доручення досягнуто бажаного клієнту результату.
За платіжним дорученням від 5 вересня 2017 року позивач оплатив адвокату 82000 грн.
Згідно ухвали апеляційного суду Хмельницької області від 29.08.17 у справі №686/15174/17 апеляційну скаргу позивача задоволено; ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 4 серпня 2017 року скасовано; постановлено нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС другого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ фінансових розслідувань ГУ ДФС у Хмельницькій області ОСОБА_3 про отримання дозволу на проведення позапланової перевірки ТОВ „Хмельницькі Барви” відмовлено.
Крім того, в матеріалах справи міститься: копія апеляційної скарги позивача, оформленої на виконання договору, укладеного з адвокатом; копія листа ДФСУ від 30 серпня 2017 року, яким адвокат повідомляється про видання наказу про втрату чинності наказу ГУ ДФС у Хмельницькій області від 21 серпня 2017 р. (про проведення позапланової перевірки позивача); наказ ДФС у Хмельницькій області від 30 лютого 2017 року про втрату чинності наказу від 21 серпня 2017 року; наказ ДФС у Хмельницькій області від 21 серпня 2017 р.
Позивач, вважаючи, що він для відновлення свої порушених прав поніс непередбачувані, додаткові витрати , які виникли виключно внаслідок прийняття слідчим суддею незаконного рішення про необхідність проведення повторної перевірки фінансової діяльності товариства звернувся із позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про стягнення в сумі 82 000,00 грн.
В подальшому заявою про зміну підстави позову заявив клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем ОСОБА_4 Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області.
Ухвалою суду від 25.09.2017 року залучено до участі у справі іншого відповідача - державу Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області.
Ухвалою суду від 28.11.2017 року провадження у справі, в частині позову до держави Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області припинено.
Так, позивач, обґрунтовуючи вимоги до ГУ ДКСУ у Хмельницькій області вказує на те, що вказаний орган за Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою КМУ від 03.08.11 № 845 виконує рішення про стягнення коштів з держбюджету та місцевих бюджетів на підставі виконавчих документів. Стягувачі, на користь яких прийнято рішення про стягнення коштів з рахунку боржника, подають до органу казначейства, в якому обстуговується боржник, документи, вказані у п. 6 порядку.
Судова колегія зазначає, що даний Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою КМУ № 845 від 3 серпня 2011р. визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (п. 1).
Відповідно до п. 3 Порядку рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Вказані положення Порядку свідчать про те, що він регулює саме механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів. Виконавцями у складі вказаного механізму - виконавцями рішень про стягнення бюджетних коштів є органи казначейства. Тобто, орган казначейства виконує рішення в яких вказані конкретні стягувачі та боржники, які визначаються в результаті вирішення спору.
За наведеного колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що посилання позивача на Порядок, як на підставу наявності обов'язку органу казначейства щодо відшкодування завданої шкоди (діями казначейства) є безпідставним, оскільки він (порядок) не свідчить про наявність відповідних правовідносин (стороною яких є казначейство), наявність яких породжує обов'язок відшкодування збитків, в силу допущеного правопорушення, яке включає відповідні елементи: шкода, протиправність поведінки, причинний зв'язок, вина.
Згідно із ст. 176 ЦК України юридичні особи, створені державою, Автономною Республікою Крим, територіальними громадами, не відповідають за зобов'язаннями відповідно держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад.
Відповідно до ГПК України, відповідачами можуть бути юридичні особи, фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування яким пред'явлено позовну вимогу. Оскільки позивач звертається до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів, то відповідачем, відповідно, є особа, яка порушила таке право чи інтерес, або не визнає його чи оспорює.
Як вбачається із змісту позову, обґрунтуванням останнього є порушення права позивача діями судді Хмельницького міськрайонного суду.
Суд апеляційної інстанції погоджується із місцевим господарським судом, що позивачем не обґрунтовано в чому полягає протиправність дій саме Казначейства. Оскільки функціями Казначейства, як вказано вище, є забезпечення казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснення Казначейством безспірного списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. До того ж, орган Казначейства не має жодного титулу щодо коштів, якими він розпоряджається, тобто кошти, що підлягають стягненню за рішенням суду, перебувають на рахунку іншої юридичної особи, а орган Казначейства має доступ до рахунку та повноваження щодо списання коштів.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що позовна заява - це процесуальний документ, за допомогою якого реалізується право на звернення до господарського суду. З аналізу норм чинного в Україні законодавства, а також теоретичних засад доктрини права вбачається, що елементами позову, які є його структурними складовими та визначають його зміст, є предмет та підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Так, предметом позову, як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, є спосіб захисту цього права чи інтересу. Натомість, підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення.
Враховуючи, що позовна заява не містить обґрунтувань протиправності дій відповідача, а з матеріалів справи не вбачається наявності складу цивільного правопорушення в діях відповідача, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду, що позовна заява про стягнення шкоди з останнього задоволенню не підлягає.
Щодо твердження позивача в апеляційній скарзі, про те, що ухвала суду про припинення провадження у справі в частині позову до держави Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області не підлягає оскарженню,
судова колегія зазначає таке.
Відповідно до п.7 ч. 1 ст. 106 ГПК України (у редакції чинній до 15.12.2017 року) вказано, що ухвала про припинення провадження у справі оскаржується окремо від рішення місцевого господарського суду.
Колегія суддів прийшла до висновку, що ухвала суду від 28.11.2017 року, якою припинено провадження у справі в частині позову до держави Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області підпадає під дію п.7 ч. 1 ст. 106 ГПК України (у редакції чинній до 15.12.2017 року, на момент винесення вказаної ухвали), а тому скаржник не був позбавлений оскаржити вказану ухвалу в апеляційному порядку.
Крім того, відповідно до ч.5 ст. 269 ГПК України у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Отже, судом першої інстанції правомірно відмовлено у позові до Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про стягнення 82 000 грн. шкоди.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясувавши обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права прийняв законне та обґрунтоване рішення, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду та не можуть бути підставою для скасування оскарженого судового рішення.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 11.12.2017 року у справі №924/830/17 залишити без змін.
2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькі Барви" на рішення господарського суду Хмельницької області від 11.12.2017 року у справі №924/830/17 залишити без задоволення.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку, встановленому ст. ст. 287-291 ГПК України.
4. Матеріали справи №924/830/17 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Миханюк М.В.
Суддя Савченко Г.І.
Суддя Павлюк І. Ю.