25 січня 2018 року справа № 335/9915/17 2-а/335/457/2017
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 жовтня 2017 року у справі № 335/9915/17 (2-а/335/457/2017) (прийнята в порядку скороченого провадження: 25.10.2017р., суддя: Рибалко Н.І.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 жовтня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивачка) задоволено. Судом визнано протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі - відповідач) щодо припинення виплати пенсії та зобов'язано відповідача поновити нарахування та виплату позивачці пенсії та виплатити їй заборгованість за період, починаючи з 01 квітня 2017 року по 31 серпня 2017 року.
Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. Посилаючись на необґрунтованість судового рішення, прийняття рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову суду першої інстанції у даній справі скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
З матеріалів справи встановлено, що позивачка має право на пенсію за віком, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 (а.с. 7), вказані обставини сторонами не оспорюються.
Відповідно до довідки від 19.09.2016 року № 2304013755 позивачку взято на облік як внутрішньо переміщену особу. Фактичне місце проживання/перебування АДРЕСА_1 (а.с. 11).
З 20 вересня 2016 року позивачку взято на облік у Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Запоріжжя та розпочато виплату пенсії.
Виплата пенсії відповідачем здійснювалася з 20 вересня 2016 року та продовжувалася до 31 березня 2017 року. Починаючи з квітня 2017 року виплата пенсії позивачці була припинена.
Згідно витягу з Протоколу від 31 серпня 2017 року № 34 засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщених особам при Вознесенівській райадміністрації Запорізької міської ради УПСЗН по Вознесенівському району ЗМР, позивачці було відмовлено у відновленні пенсійних виплат (а.с. 21).
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивачка звернулася до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про протиправність дій відповідача, з огляду на що позов задовольнив.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Статтею 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» встановлено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.
Судом встановлено, що відповідачем було припинено виплату пенсії позивачці у зв'язку з отриманням рішення засідання комісії з питань щодо призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 31.08.2017 року № 34, яким відмовлено позивачці у відновленні пенсійних виплат.
Виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом (ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що припинення виплати пенсії можливе лише на підставі мотивованого рішення територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду.
Наказ начальника управління соціального захисту населення Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області від 30.03.2017 року № 16, яким скасовано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, не є рішенням про припинення виплати пенсії в розумінні ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачка має право відновлення виплати припиненої пенсії.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя - залишити без задоволення.
Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 жовтня 2017 року у справі № 335/9915/17 (2-а/335/457/2017) - залишити без змін.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду в строк, передбачений ст.329 КАС України.
Головуючий суддя: Н.П. Баранник
Суддя: Н.І. Малиш
Суддя: А.А. Щербак