24 січня 2018 року Справа № 915/1059/17
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
представник 1-го відповідача в судове засідання не з'явився,
за участю представника 2-го відповідача - Білоус Ю.Ю. - дов.№07/14 від 04.07.2017,
за участю представника 3-ї особи - Рехлецька Т.О. - дов.№1 від 02.01.2018
в засіданні приймає участь прокурор - Бескровна І.І.- посвідчення №035058 від 13.08.2015
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження справу
За позовом: Керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави, 55213, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Карла Маркса, 18
До 1-го відповідача: Кривоозерської селищної ради Миколаївської області, 55104, Миколаївська область, смт. Криве Озеро, вул. 1-го Травня, 15
До 2-го відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський комбікормовий завод", 03057, м.Київ, вул. Желябова, 2А
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні 2-го відповідача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області, 54017, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул. Чкалова, будинок 20
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні 1-го відповідача - ОСОБА_3, АДРЕСА_1
про: - визнання незаконним та скасування рішення селищної ради;
- визнання недійсним договору про розірвання договору оренди земельної
ділянки.
встановив:
Керівник Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом в якому просить суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення Кривоозерської селищної ради
від 22.12.2016 №16 про припинення дії укладеного між Кривоозерською селищною радою та ТОВ "Кривоозерський комбікормовий завод" договору оренди землі від 29.03.2006;
- визнати недійсним укладений між Кривоозерською селищною радою та
Товариством з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський комбікормовий завод" договір про розірвання договору оренди від 22.05.2017.
В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує, що Кривоозерською селищною радою незаконно прийнято рішення №16 від 22.12.2016 про припинення дії договору оренди від 29.03.2006. Вказане рішення суперечить інтересам територіальної громади смт. Криве Озеро, призводить до зменшення надходжень коштів до місцевого бюджету та створює передумови для використання ТОВ "Кривоозерський комбікормовий завод" земель комунальної власності без належних правових підстав. Рішення Кривоозерської селищної ради №16 від 22.12.2016 підлягає визнанню незаконним та скасуванню як таке, що суперечить інтересам держави і суспільства. Зазначає, що оскільки на підставі незаконного рішення між Кривоозерською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський комбікормовий завод" 22.05.2017 укладено договір про розірвання договору оренди земельної ділянки, то відповідно до ст.ст.16, 203, 215 ЦК України, ст. 20, 2017 Господарського кодексу України, ст. 152 ЗК України вказаний Договір підлягає визнанню недійсним.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 13.10.2017 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі. Залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці 2-го відповідача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.12.2017 (відповідно до ст. ст. 27, 69, 77 ГПК України в редакції, яка діяла на момент прийняття ухвали) залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні 1-го відповідача - ОСОБА_3. Продовжено строк розгляду спору на 15 днів. Розгляд справи відкладено на " 27" грудня 2017 року об 11 год. 00 хв.
27.12.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський комбікормовий завод" до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області надало повторне клопотання про залишення позову без розгляду. В обґрунтування клопотання зазначає, що орган прокуратури як позивач не обґрунтував свого права на звернення до суду для захисту прав та інтересів територіальної громади смт. Криве Озеро, з огляду на недоведений факт відсутності уповноваженого органу контролю чи неналежного виконання контролюючим органом своїх повноважень по захисту прав та інтересів територіальної громади, в даному випадку, громади смт. Криве Озеро, Миколаївської області. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, не тільки те, в чому полягає порушення інтересів держави та надає обґрунтування необхідності їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду або в разі неналежного представництва інтересів таким органом, прокурор зазначає про це в позовній заяві і лише виключно в такому разі прокурор набуває статусу позивача. Зазначає, що в державі існує орган, який може бути позивачем у справі, що розглядається і саме цей орган повинен бути позивачем замість прокуратури і таким органом є місцева державна адміністрація у смт. Криве Озеро, Миколаївської області, а повноваження на звернення до суду вказаного органу передбачено п. 3 ст. 16, ст. 28 Закону України "Про місцеві державні адміністрації". Вказані висновки містяться у відповіді Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 21.12.2017 №8/13-559-17 на запит Білоуса Ю.Ю. від 13.12.2017. Позивач у справі не має права звернення до суду і з огляду на положення ст. 226 ГПК України позов підлягає залишенню без розгляду.
Прокурор в судовому засіданні 27.12.2017 заявив клопотання про надання йому часу для підготування та надання до суду письмових заперечень на повторне клопотання про залишення позову без розгляду.
У зв'язку з набранням чинності з 15.12.2017 нової редакції Господарського процесуального кодексу України, ухвалою господарського суду Миколаївської області від 27.12.2017 з метою реалізації всіма учасниками процесу своїх процесуальних прав і обов'язків суд роз'яснив учасникам про їх право у визначений судом строк подати всі необхідні заяви чи клопотання та відклав розгляд справи на 24 січня 2018 року.
Представник відповідача - 1 в судове засідання 24.01.2018 не з'явився, причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 54001 32061811 (а.с.197). 24.01.2018 Кривоозерська селищна рада Миколаївської області до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області надала відзив на позовну заяву в якому проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити прокурору у задоволенні позову.
ОСОБА_3 в судове засідання 24.01.2018 не з'явилась, причини неявки не повідомила, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 54001 32061838 (а.с.198).
03.01.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський комбікормовий завод" засобами електронного зв'язку до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області надало додаткові пояснення до повторного клопотання про залишення позову без розгляду в яких зазначає, що у справі №915/1059/17, орган прокуратури як позивач не обґрунтував свого права на звернення до суду для захисту прав та інтересів територіальної громади смт. Криве Озеро, з огляду на недоведений факт відсутності уповноваженого органу контролю чи неналежного виконання органом держави своїх повноважень по захисту прав та інтересів територіальної громади смт. Криве Озеро, Миколаївської області. З приводу вказаного, відповідач - 2 звернувся із запитом на отримання публічної інформації до РДА смт. Криве Озеро, про те, чи було у 2016-2017 роках звернення органу прокуратури м.Первомайськ до РДА з приводу звернення до суду в інтересах держави за тим предметом спору, який розглядається в рамках судового спору у справі №915/1059/17. 02.01.2018 органом державної влади у смт. Криве Озеро було надано відповідь в якій зазначено, що Первомайська прокуратура Миколаївської області не повідомляла РДА про звернення до суду щодо існуючого порушення інтересів територіальної громади спірним рішенням та спірною угодою про розірвання договору. Вказує, що згідно із новою редакцією закону «Про прокуратуру», яка набрала чинності 15.07.2015, значно звузилися повноваження прокурора щодо представництва у суді. Нову редакцію Закону України «Про прокуратуру» прийнято саме з метою наближення до міжнародних стандартів, при її застосуванні слід брати до уваги, що Європейський суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора в судовому провадженні та вирішує, наскільки участь прокурора в розгляді справи відповідає принципу рівності сторін, вивчаючи кожний випадок окремо. Прокурор може звертатися до суду з позовом лише у випадку відсутності відповідного компетентного органу або нездійснення чи неналежного здійснення останнім чи іншим суб'єктом відповідних владних повноважень. При цьому прокурор повинен обґрунтувати наявність підстав такого представництва та надати докази на підтвердження того, що він попередньо повідомив про це відповідні компетентні органи, які мали б самостійно захищати інтереси держави.
10.01.2018 прокурор до відділу документального документального забезпечення господарського суду Миколаївської області надав заперечення на клопотання 2-го відповідача про залишення позову без розгляду. У вказаних запереченнях прокурор зазначає, що відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Статтею 12 Земельного Кодексу України передбачено, що до повноважень селищних рад у галузі земельних відносин належить, у тому числі, розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу. Виходячи з вимог ст.13,14 Конституції України, ст.ст.177, 181, 324 глави 30 ЦК України, ст. 148 ГК України, земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок. Статтею 122 ЗК України розмежовано повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо розпорядження земельними ділянками. Відповідно до положень вказаної статті повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою комунальної власності має Кривоозерська селищна рада, яка прийняла оскаржуване рішення щодо неї. Повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою у Кривоозерської райдержадміністрації відсутні. Згідно із ч.3 ст. 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно - територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою. Враховуючи, норми ст. 1, 15, 21, 28 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та оскільки спірна земельна ділянка є об'єктом комунальної власності, у Кривоозерської районної державної адміністрації відсутні повноваження на звернення до суду з позовною вимогою про скасування рішення Кривоозерської селищної ради, на підставі якого відбулось розпорядження земельною ділянкою як органом, що має повноваження власника такої ділянки.
Суд дослідивши клопотання 2-го відповідача, заслухавши пояснення прокурора та 3-ї особи, ухвалив відхилити клопотання 2-го відповідача про залишення позову без розгляду з огляду на наступне:
Прокурор у позовній заяві в обґрунтування звернення до господарського суду з позовною заявою як самостійний позивач з посиланням на ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України та ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" зазначив, що Кривоозерська селищна рада є одним із органів, який уповноважений державною здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - брати участь у реалізації державної політики у сфері земельних відносин та здійснювати контроль за використанням та охороною земель. Враховуючи положення ст.ст.12, 122 ЗК України саме Кривоозерська селищна рада уповноважена розпоряджатись землями комунальної власності. Територіальна громада селища як власник спірних земель делегує селищній раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом. Воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади. Порушення прав територіальної громади селища Криве Озеро відбулось внаслідок неправомірних дій Кривоозерської селищної ради якою було незаконно прийнято спірне рішення та в подальшому укладено договір про припинення дії договору оренди землі від 22.03.2006. Оскільки порушення інтересів територіальної громади відбулось внаслідок незаконних дій органу місцевого самоврядування, то прокурор звернувся до господарського суду з позовною заявою як самостійний позивач для захисту інтересів держави.
Згідно ст. 15 Цивільного Кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою чи інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого кореспондується із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.
Відповідно п. 3 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно ч. 4, ч. 5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
У відповідності до ч. 1 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99, прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави, або в чому існує загроза інтересам держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує на орган, уповноважений держаною здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Частина 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
Як визначено абзацами 3-6, 9 пункту 1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 23.03.2012 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" , господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. У позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, за відсутності ж такого органу або відсутності у нього повноважень зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді. У разі невиконання такої вимоги подана ним позовна заява підлягає поверненню в порядку, встановленому Кодексом.
Абзацами 2, 3, 4 пункту 3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 23.03.2012 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" визначено що, інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором. Звертаючись до суду, прокурор повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва у порядку, передбаченому частиною другою або третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Слід враховувати, що прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду із представництвом інтересів держави або громадянина, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. Зазначені обставини повинні перевірятися судом при зверненні прокурора з відповідною заявою або скаргою до суду. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи його законним представником або суб'єктом владних повноважень. У випадках неправильного визначення прокурором позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду. Якщо господарський суд помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду.
Водночас, відповідно до абз. 5 п. 3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 23.03.2012 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам", у разі коли прокурором подано позовну заяву в інтересах держави як позивачем, то господарський суд не вчиняє процесуальних дій, зазначених в абзацах третьому і четвертому цього пункту постанови.
Частиною 1 ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам. Частина 7 цієї статті містить норму про те, що повноваження прокурорів, передбачені цією статтею, здійснюються виключно на підставах та в межах, передбачених процесуальним законодавством.
У п.5 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 8 квітня 1999 р. зазначається, що поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, щодо повноважень селищних рад у галузі земельних відносин належить, у тому числі, розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Виходячи з вимог ст.ст.13,14 Конституції України, ст.ст.177, 181, 324, глави 30 Цивільного кодексу України, ст.148 Господарського кодексу України, земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.
Пункт 8 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зазначає, що право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів.
Статтею 143 Конституції України передбачено, що носієм права комунальної власності є територіальні громади, які здійснюють управління майном безпосередньо, або через утворені ними органи місцевого самоврядування.
Отже, з огляду на ст. 23 Закону «Про прокуратуру» прокурор може заявити позов в інтересах держави, який виражається в інтересах частини українського народу - членів територіальної громади, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює саме орган місцевого самоврядування, хоча він, цей орган, навпаки покликаний ці інтереси захищати.
Стаття 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає компетенцію сільських, селищних, міських рад, зокрема щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Такі питання мають вирішуватись виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради (п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону).
Розширений перелік повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин наведено у ст. 12 Земельного кодексу України, згідно з яким виключно до компетенції сільської ради належить зокрема; - розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб; - надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; - здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавств.
Необхідність захисту інтересів держави прокурор обґрунтував необхідністю відновлення законності та справедливої рівноваги між інтересами територіальної громади і орендаря, дотримання принципів земельного законодавства та отримання доходу від її оренди, а тому мають підстави для звернення прокурора до суду в межах своєї компетенції та набуття статусу позивача у справі.
Посилання відповідача-2 на ст.16, ст.28 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» судом відхиляється, оскільки ст. 122 Земельного кодексу України розмежовано повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо розпорядження земельними ділянками. Повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою комунальної власності має Кривоозерська селищна рада, яка прийняла оскаржуване рішення щодо неї. Враховуючи, що спірна земельна ділянка є об'єктом комунальної власності, то у Кривоозерської районної державної адміністрації відсутні повноваження на звернення до суду з позовною вимогою про скасування рішення Кривоозерської селищної ради, на підставі якого відбулось розпорядження земельною ділянкою як органом, що має повноваження власника такої ділянки та договору укладеного на підставі спірного рішення.
У відповідності до ч.4 ст.35 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», місцеві державні адміністрації не мають права втручатися у здійснення органами місцевого самоврядування власних повноважень.
04.01.2018 ТОВ «Кривоозерський комбікормовий завод» засобами електронного зв'язку до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області надало клопотання в якому просить суд на підставі ст. 50 ГПК України залучити до участі у справі в якості третьої особи на стороні 1-го відповідача - ОСОБА_4. В обґрунтування посилається на те, що рішення, яке оскаржується прокурором у справі, стосується земельної ділянки по АДРЕСА_2, у смт.Криве Озеро Миколаївської області, а частину земельної ділянки, площею 0,20 га, яка входила до складу земель, які перебували, але не використовувалися відповідачем -2, фактично надано в користування фізичній особі ОСОБА_4 за рішенням органу місцевого самоврядування №4 від 31.07.2017 і рішення у судовій справі №915/1059/17, може вплинути на права та інтереси вказаної фізичної особи, а тому її слід залучити до участі у справі у якості третьої особи.
Прокурор проти клопотання ТОВ «Кривоозерський комбікормовий завод» про залучення до участі у справі третьої особи на стороні 1-го відповідача - ОСОБА_4 заперечує, з посиланням на ст.207 ГПК України зазначає,що оскільки суд перейшов до розгляду справи по суті, то клопотання слід залишити без розгляду.
У відповідності до ст. 207 ГПК України, головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Заперечення прокурора відхиляється судом, оскільки поважною причиною не подання заяв та клопотання суд вважає набрання чинності з 15.12.2017 нової редакції Господарського процесуального кодексу України, більш того, ухвалою господарського суду Миколаївської області від 27.12.2017 з метою реалізації всіма учасниками процесу своїх процесуальних прав і обов'язків суд роз'яснив учасникам про їх право у визначений судом строк (до 10.01.2018) подати всі необхідні заяви чи клопотання та відклав розгляд справи на 24 січня 2018 року. Відповідач-2, подав заяву про залучення до участі у справі 3-ї особи (04.01.2018) з дотриманням строку визначеного судом.
У відповідності до ст. 50 ГПК України, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Заслухавши прокурора та представників сторін та враховуючи, що рішення у даній справі може вплинути на права або обов'язки ОСОБА_4, суд вважає за можливе клопотання 2-го відповідача задовольнити та залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні 1-го відповідача - ОСОБА_4.
В судовому засіданні представник 2-го відповідача вказав, що зазначити вірну адресу ОСОБА_4 на даний момент не може та зобов'язується вручити йому копію ухвали господарського суду Миколаївської області від 24.01.2018 та копію позовної заяви та докази вручення надати до суду.
У відповідності до ч.1 ст.216 ГПК України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши прокурора та представників сторін, ухвалив відкласти розгляд справи.
Керуючись ст.ст. 50, 169, 195, 202, 207, 216, 234, Господарського процесуального кодексу України, - суд
1. Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє
самостійних вимог на предмет спору на стороні 1-го відповідача - ОСОБА_4 (АДРЕСА_3, 55104)
2. Розгляд справи відкласти на "12" лютого 2018 року об 11 год. 00 хв.
3. Відповідачу-2 надати до суду докази вручення ОСОБА_4 копії позовної заяви №(15-34)6365вих17 від 09.10.2017 та ухвали господарського суду Миколаївської області від 24.01.2018.
4. Запропонувати ОСОБА_4 в строк до 07.02.2018 надати суду письмові пояснення щодо позову або відзиву, оформлені згідно до вимог ст. 165, ст. 168 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються пояснення 3-ї особи.
5. Роз'яснити ОСОБА_4, що заяви і клопотання по справі необхідно оформлювати згідно вимог ст. 170 ГПК України і надавати їх суду лише у письмовій формі та завчасно до судових засідань (підготовчих або слухання по суті).
6. Повідомити учасникам справи, що вони можуть отримати інформацію по справі, що розглядається на офіційному веб-порталі судової влади України, а саме - www.court.gov.ua.
7. Ухвалу направити учасникам справи та на адресу ОСОБА_4 (АДРЕСА_3, 55104)
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.О. Семенчук