Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції - Новак Р.В.
№ 22-ц/796/2143/2018 Доповідач - Борисова О.В.
26 січня 2018 року місто Київ
справа № 757/16468/16-ц
Апеляційний суд міста Києва у складі судді-доповідача Борисової О.В., перевіривши виконання вимог ст.356 ЦПК України за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 07 грудня 2017 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Омега Банк», товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «ВЕКТОР ПЛЮС», товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про визнання недійсними та розірвання договорів факторингу,-
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 07 грудня 2017 року позовну заяву ОСОБА_2 про визнання недійсними та розірвання договорів факторингу залишено без розгляду.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 20 грудня 2017 року подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Печерського районного суду міста Києва від 07 грудня 2017 року.
Зазначав, що позивач через невизначеність у часі та даті розгляду справи не зміг прибути вчасно у судове засідання, а тому не був присутнім при постановленні оскаржуваної ухвали суду, належним чином засвідчену копію ухвали суду у даній справі ні позивачем, ні його представником отримано не було.
Вказував, що про існування ухвали стало відомо лише 19 грудня 2017 року при ознайомленні з Єдиним державним реєстром судових рішень, а тому просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Печерського районного суду міста Києва від 07 грудня 2017 року.
Відповідно до ч.1 ст.294 ЦПК України (в редакції, яка діяла на час постановлення оскаржуваної ухвали) апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
З журналу судового засідання вбачається, що особи, які беруть участь у справі в судове засідання 07 грудня 2017 року не з'явилися та фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося.
В матеріалах справи відсутні докази отримання позивачем ОСОБА_2 або його представником ОСОБА_3 ухвали суду від 07 грудня 2017 року, а тому прихожу до висновку, що строк на апеляційне оскарження вказаної ухвали суду не пропущений.
Проте, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду Апеляційним судом міста Києва, виходячи з наступного.
Згідно з п.3 ч.4 ст.356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року № 484-VIII, що набрав чинності з 01 вересня 2015 року, статтю 5 про пільги щодо сплати судового збору, зокрема п.7 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» викладено в новій редакції, відповідно до якої не передбачено звільнення споживачів від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Також, Закон України «Про судовий збір» в редакції від 01 січня 2017 року (з подальшими змінами та доповненнями) не містить пільг щодо сплати судового збору для споживачів.
При цьому, згідно з преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів» підтверджує можливість судового захисту прав споживачів, передбачених законодавством і встановлює певні особливості судового захисту прав споживачів, однією з яких є звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. У регулюванні сплати судового збору положення зазначеної норми права є спеціальними до положень статті п'ятої Закону України «Про судовий збір», оскільки остання загалом урегульовує питання звільнення різних суб'єктів звернення до суду від сплати судового збору за різні процесуальні дії (об'єкти сплати судового збору) в судах усіх інстанцій. У цьому Законі не йдеться про звільнення споживачів від оплати судового збору загалом за подання до суду будь-якої інстанції будь-якого з об'єктів справляння судового збору.
Разом з тим застосовувати частину третю статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» обов'язково слід у системному зв'язку з нормами статей 1 - 6 Закону України «Про судовий збір».
Статті 3 і 4 Закону України «Про судовий збір» визначають, що об'єктом справляння судового збору є процесуальний документ - позовна заява, інша заява, апеляційна, касаційна скарги, заява про перегляд судового рішення Верховним Судом України тощо. Розмір ставки судового збору так само залежить передусім від об'єкта справляння судового збору.
Аналізуючи норму частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у її системному зв'язку з положеннями статей 1 - 6 Закону України «Про судовий збір, зокрема, статті п'ятої зазначеного закону в редакції Закону України «Про судовий збір» №484-VIII, слід дійти до висновку, що споживач, право якого порушене і який у зв'язку саме з цим подає позов, відповідно до статті 22 Закону «Про захист прав споживачів» звільняється від сплати судового збору за подання саме позовної заяви до суду першої інстанції, та має обов'язок щодо сплати судового збору при вчинені відповідних дій у всіх інших судових інстанціях та у Верховному Суді.
Оскільки споживач не звільняється від сплати судового збору за подання до суду інших документів як окремих об'єктів справляння судового збору, зокрема апеляційної, касаційної скарг, заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом, то у таких випадках він зобов'язаний сплатити судовий збір у розмірі ставки, визначеної відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на ухвалу суду фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (320 грн.)
Проте, представником позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 при подачі апеляційної скарги не сплачено судовий збір за подання вказаної апеляційної скарги.
А тому апелянту необхідно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 320 грн. на реквізити: одержувач - УДКС у Солом'янському р-ні м. Києва, Банк одержувач ГУ ДКСУ у м. Києві, розрахунковий рахунок: 31210206780010, МФО банку: 820019 ЄДРПОУ 38050812 та надати до Апеляційного суду м. Києва оригінал квитанції.
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.356 цього кодексу застосовуються положення ст. 185 цього кодексу.
Керуючись ст.357 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 07 грудня 2017 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Омега Банк», товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «ВЕКТОР ПЛЮС», товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про визнання недійсними та розірвання договорів факторингу залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.
У разі не виконання вимог ухвали у визначений строк скарга буде вважатись неподаною та повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач Борисова О.В.