22 січня 2018 р. Справа № 902/743/16
Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Приватного підприємства "Вінагропром МС" № 09/01-18 від 09.01.2018 р. на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області у справі
за позовом: Приватного підприємства "Вінагропром МС", м. Калинівка, Вінницька область
до: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Україна", с. Кордишівка, Козятинський район, Вінницька область
про стягнення 1 201 500 грн 00 коп.
За участю секретаря судового засідання Василишеної Н.О.
За участю представників:
позивача (стягувача): ОСОБА_2, довіреність № 14-07/16 від 14.07.2016 р. (строку дії довіреності не вказано); паспорт АВ № 182212 виданий Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області 14.11.2000 р.
ОСОБА_3, довіреність № 14-07/16 від 14.07.2016 р. (строку дії довіреності не вказано); паспорт АА № 706303 виданий Староміським РВ УМВС України у Вінницькій області 26.02.1998 р.
відповідача (боржника): ОСОБА_4, довіреність б/н від 11.01.2018 р. дійсна до 31.12.2018 р.; паспорт АА № 955834 виданий Вінницьким РВ УМВС України у Вінницькій області 01.04.1999 р.
відділу ДВС: ОСОБА_5, довіреність № 9045/02.1-25/6 від 18.12.2017 р. дійсна протягом року з дня видачі; паспорт громадянина України №001178132 дійсний до 08.11.2027 р.
Приватним підприємством "Вінагропром МС" заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" про стягнення 1 201 500 грн 00 коп. заборгованості за поставлений товар.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 30.08.2016 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №902/743/16 та призначено її до розгляду.
Рішенням Господарського суду Вінницької області (суддя Тварковський А.А.) від 20.12.2016 р. позов задоволено повністю: стягнуто з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Україна" на користь Приватного підприємства "Вінагропром МС" 1 201 500 грн 00 коп. та 18022 грн 50 коп. відшкодування витрат зі сплати судового збору.
06.01.2017 р. на виконання вищевказаного рішення суду видано відповідний наказ, який надіслано на адресу стягувача.
11.01.2018 р. до суду надійшла скарга Приватного підприємства "Вінагропром МС" № 09/01-18 від 09.01.2018 р. на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_6 та зобов'язати державного виконавця вчинити виконавчі дії щодо встановлення наявності іншого майна боржника, здійснити його опис та арешт, встановити наявність відкритих рахунків та арештувати кошти на них, провести опис та арешт каси боржника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Україна" у справі № 902/743/16, яку згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи розподілено судді Банаську О.О.
Ухвалою суду від 15.01.2018 р. зазначену скаргу призначено до розгляду на 22.01.2018 р.
22.01.2018 р. до суду від відповідача (боржника) надійшов супровідний лист б/н від 22.01.2018 р. з доданими до нього документами на виконання вимог ухвали суду від 15.01.2018 р.
Крім того, 22.01.2018 р. відділом ДВС до суду подано відзив на скаргу ПП "Вінагропром МС" вих. № 412/02.1-25/6 від 22.01.2018 р.
Розгляд скарги здійснюється з фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
В судовому засіданні представником відділу ДВС до суду подано супровідний лист вих. № 423/02-1-25/6 від 22.01.2018 р. з долученими до нього копіями матеріалів виконавчого провадження № 54074319 з виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 06.01.2017 р. у справі № 902/743/16.
Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали виконавчого провадження по виконанню наказу виданого 06.01.2017 р. Господарським судом Вінницької області у справі № 902/743/16 судом встановлено наступне.
Як вбачається із скарги на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області остання мотивована не вчиненням державним виконавцем виконавчих дій, обумовлених ЗУ "Про виконавче провадження" спрямованих на виконання рішення суду щодо стягнення заборгованості на користь ПП "Вінагропром МС", зокрема, державним виконавцем не вчинено дій передбачених ч. 8 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження" щодо виявлення рахунків боржника, нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Крім того, за твердженням скаржника, внаслідок бездіяльності державного виконавця, боржником було вчинено дії, які призвели до зменшення обсягу описаної та арештованої пшениці, та, як наслідок, значно зменшилась вартість арештованого майна.
Також, ПП "Вінагропром МС" зазначає, що ним здійснювалось звернення до відділу ДВС із заявами про ініціювання органами ВДВС кримінального провадження по факту зменшення описаної та арештованої пшениці та із заявою про зміну зберігача арештованого майна, які залишено без жодного реагування та відповіді.
В письмовому відзиві на скаргу вих. № 412/02.-25/6 від 22.01.2018 р. відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області вважає подану скаргу необґрунтованою та просить в її задоволенні відмовити зазначаючи, що державним виконавцем проведено всі виконавчі дії відповідно до ЗУ "Про виконавче провадження" в межах наданих повноважень.
На підтвердження своїх доводів державний виконавець посилається на матеріали виконавчого провадження 54074319.
Із матеріалів справи та виконавчого провадження судом встановлено, що 06.06.2017 р. державним виконавцем Козятинського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області ОСОБА_7 відкрито виконавче провадження по виконанню наказу Господарського суду Вінницької області від 06.01.2017 р. у справі № 902/743/16.
06.06.2017 р. державним виконавцем Козятинського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області винесено постанову про накладення арешту на все майно, що належить боржнику.
Цього ж дня, державним виконавцем Козятинського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області зроблено запит до Державної фіскальної служби України за результатами якого отримано відповідь № НОМЕР_1 від 07.06.2017 р. щодо наявних рахунків боржника.
23.06.2017 р. в.о. заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби ОСОБА_8 винесено постанову № 60/2.-19/1 про передачу матеріалів виконавчого провадження на виконання до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Вінницькій області.
26.06.2017 р. постановою Козятинського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках належних боржнику.
03.07.2017 р. постановою Козятинського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області передано наказ Господарського суду Вінницької області від 06.01.2017 р. у справі № 902/743/16 до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області.
05.07.2017 р. головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_9 винесено постанову про прийняття виконавчого провадження № 54074319 з примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 06.01.2017 р. у справі № 902/743/16 до виконання.
Постановою Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Вінницькій області від 05.07.2017 р. накладено арешт на все майно, що належить боржнику.
Також, 05.07.2017 р., 10.07.2017 р. та 14.07.2017 р. державним виконавцем зроблено запити до Державної фіскальної служби України за результатами яких отримано відповіді № НОМЕР_2 від 05.07.2017 р., № НОМЕР_3 від 11.07.2017 р. та № НОМЕР_4 від 14.07.2017 р. щодо наявних рахунків боржника.
Постановою Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Вінницькій області від 05.07.2017 р. накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках належних боржнику.
Крім того, 05.07.2017 р. відділом ДВС винесено постанову про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї.
Цього ж дня (05.07.2017 р.), Відділом примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Вінницькій області зроблено запити вих. № 5433/02.1-25/6 від 05.07.2017 р. до відділу організації та контролю за виконанням рішень УДВС ГТУЮ у Вінницької області, Головного управління Держпромспоживслужби у Вінницькій області, Головного управління Держземагенства у Вінницькій області, Головного управління статистики у Вінницькій області, Управління Держпраці у Вінницькій області стосовно наявності будь-якого майна, що зареєстровано за боржником.
Листом вих. № 0-2-0.221-8787/2-17 від 14.07.2017 р. Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області надано відділу ДВС інформацію щодо наявних земельних ділянок, що рахуються за ТОВ "Україна".
Згідно відповіді Головного управління Держспоживслужби у Вінницькій області на запит відділу ДВС № 5433/02.1-25/6 від 05.07.2017 р. в реєстрі машин рахується на обліку 1 (одна) одиниця транспортних засобів.
18.07.2017 р. на адресу відділу ДВС надійшли листи ПАТ "ОСОБА_10 Аваль", ПАТ АК "Укргазбанк", ПАТ "ПроКредит Банк", яким повідомлено про прийняття до виконання постанови відділу ДВС від 05.07.2017 про накладення арешту на кошти боржника.
18.07.2017 р. державний виконавець Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Вінницькій області ОСОБА_11 звернувся з вимогою до відповідача № 5627/02.-25/6 від 18.07.2017 р. про надання відомостей щодо наявності у боржника сільськогосподарських культур, в тому числі зернових, із зазначенням їх виду, характеристики, кількісних показників та місця їх зберігання.
19.07.2017 р. та 21.07.2017 р. державним виконавцем зроблено запити до Державної фіскальної служби України за результатами яких отримано відповіді № НОМЕР_5 від 20.07.2017 р. та № НОМЕР_6 від 24.07.2017 р. щодо наявних рахунків боржника.
Згідно розпоряджень державного виконавця від 15.06.2017 р., 14.07.2017 р. та 17.07.2017 р. списано з рахунків боржника грошові кошти в сумі 146 451 грн 83 коп., які розподілено та перераховано в рахунок погашення заборгованості перед стягувачем та в рахунок виконавчого збору.
02.08.2017 р. державним виконавцем здійснено виклик боржника № 5957/02.-25/6 до відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Вінницькій області для надання пояснень з приводу невиконання рішення суду.
Крім того, 02.08.2017 р. державний виконавець звернувся з вимогою до боржника № 5958/02-25/6 повідомити відділ ДВС про місце і дату запланованого збору урожаю ТОВ "Україна" з метою проведення виконавчих дій щодо опису та арешту зібраних культур врожаю 2017 р. та повідомлено про накладення арешту на все майно та кошти боржника.
Також, 02.08.2017 р. державним виконавцем відділу ДВС складено акт з якого слідує, що при виїзді за адресою Вінницька область, Козятинський район, с.Кордишівка з метою перевірки майнового стану боржника - ТОВ "Україна" встановлено, що провести виконавчі дії щодо опису й арешту майна боржника не виявилось за можливе, оскільки територія товариства огороджена парканом, в'їзд та вхід до неї зачинені, на вимогу державного виконавця охоронцем відмовлено в наданні безперешкодного доступу на територію посилаючись на недоторканість приватної власності та відсутності вказівки керівництва на доступ до території товариства. Разом з тим будь-кого з керівництва та бухгалтерів ТОВ "Україна" за даною адресою на момент виїзду не було, останні на телефонні дзвінки не відповідали. Охоронцем відмовлено у надані відомостей стосовно наявності майна яким володіє боржник посилаючись на некомпетентність з даних питань. При цьому останньому залишено виклик щодо явки до відділу боржника (керівника).
17.08.2017 р. державним виконавцем відділу ДВС винесено постанову про опис та арешт майна боржника, а саме: посівної пшениці сорту "Дарунок Поділля" в кількості 500 тонн, клас пшениці не встановлено, урожай 2017 р.
Цього ж дня, державним виконавцем винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.
Повідомленням № 6963/02.1-25/6 від 20.09.2017 р. державним виконавцем відділу ДВС ОСОБА_11 повідомлено стягувача та боржника, що згідно висновку ТОВ "Експертно-консалтинговий центр" від 18.09.2017 р. ринкова вартість пшениці сорту "Дарунок Поділля" в кількості 500 тон, урожаю 2017 р. без урахування ПДВ складає 1 803 100 грн 00 коп.
09.10.2017 р. відділом ДВС зроблено витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого мана № 53652925. Згідно вказаного витягу майнові права на комбайн зерновий клавішний John Deere W 660 High, 2016 р. перебувають в заставі ПАТ "ПроКредит Банк"; майбутній урожай сої зібраний у 2017 р. в кількості не менше 232 тон, заставною вартістю 2 552 000 грн 00 коп. та майбутній урожай кукурудзи зібраний у 2017 р., в кількості не менше 580 тон, заставною вартістю 2 320 000 грн знаходяться в заставі ТОВ "Фінансова компанія "Фінексперт". Крім того записами 5, 6 у даному витязі значиться, що на все рухоме майно накладено арешт Козятинським міськрайонним відділом ДВС ГТУЮ у Вінницькій області та відділом примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Вінницькій області.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 18.10.2017 р. визнано протиправною оцінку майна: 500 тон посівної пшениці сорту "Дарунок Поділля" урожаю 2017 року, оформлену висновком ТОВ "Експертно - консалтинговий центр" від 18.09.2017 року та її скасовано.
02.11.2017 р. постановою відділу ДВС призначено суб'єктом оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ОСОБА_12 та зобов'язано останню провести оцінку та надати письмовий звіт з питань визначення ринкової вартості належного боржнику майна, описаного та арештованого згідно постанови від 17.08.2017 р.
Повідомленням № 8273/02.1-25/6 від 17.11.2017 р. державним виконавцем відділу ДВС ОСОБА_11 повідомлено стягувача та боржника, що згідно висновку суб"єкта оціночної діяльності ОСОБА_12 від 16.11.2017 р. ринкова вартість пшениці сорту "Дарунок Поділля" в кількості 500 тон, урожаю 2017 р. без урахування ПДВ складає 1 994 000 грн 00 коп.
01.12.2017 р. відділ примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Вінницькій області звернувся до Вінницької філії ДП "СЕТАМ" Міністерства юстиції України з проханням про вирішення питання про забезпечення зберігання та транспортування рухомого майна боржника ТОВ "Україна" (500 тонн посівної пшениці сорту "Дарунок Поділля" урожаю 2017 р.).
Листом вих. № 1131/21/1641-17 від 08.12.2017 р. Вінницькою філією ДП "СЕТАМ" про неможливість прийняття на зберігання майна з об'єктивних причин.
Цього ж дня відділом примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Вінницькій області супровідним листом № 8866/02.1-25/6 від 08.12.2017 р. надіслано на адресу Вінницької філії ДП "СЕТАМ" Міністерства юстиції України заявку від 08.12.2017 р. для внесення до системи інформації про арештоване майно боржника (формування лота) та його реалізації.
20.12.2017 р. державним виконавцем зроблено запит до Державної фіскальної служби України за результатом якого отримано відповідь № 103233335641 від 21.12.2017 р.
27.12.2017 р. державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, що містяться на рахунку боржника у філії Вінницьке обласне управління АТ "Ощадбанк" та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, які будуть відкритті після винесення постанови.
15.01.2018 р. відділ ДВС звернувся з листом № 278/02.1-25/6 до Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області з проханням визначити посадову особу, яка відбере зразок описаної й арештованої пшениці урожаю 2017 р., яка належить ТОВ "Україна" для проведення експертизи (випробовування), забезпечить її збереження і своєчасність доставки до місця проведення експертизи (випробовування) та складе акт відбору зразків даної пшениці.
Крім того, 15.01.2018 р. відділ ДВС звернувся з листом № 370/02.1-25/6 до ТОВ "Козятинське хлібоприймальне підприємство" з проханням розглянути питання щодо можливості прийняття на відповідальне зберігання 500 тонн пшениці урожаю 2017 р., яка належить ТОВ "Україна" з метою забезпечення належних умов його зберігання на період реалізації.
16.01.2018 р. відділ ДВС звернувся до Козятинського відділення поліції Калинівського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області з повідомленням № 397/02.1-25/6 про вирішення питання щодо притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб ТОВ "Україна" за ухилення від виконання виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 06.01.2017 р. у справі № 902/743/16.
З урахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних міркувань щодо поданої скарги.
Умови і порядок виконання рішень судів регламентовані Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р., виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
Враховуючи, що виконавчі дії державним виконавцем Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області щодо виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 06.01.2017 р. у справі № 902/743/16 вчинялися після набрання чинності Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р., який набрав чинності 05.10.2016 р., оцінка правомірності дій державного виконавця здійснюється на відповідність нормам Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. (ЗУ "Про виконавче провадження"), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом ст. 2 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Згідно зі ч.1 ст.5 ЗУ "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (ст. 3 ЗУ "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").
Відповідно до ч. 2 ст.7 ЗУ "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.
Згідно із ч. 1 ст. 13 ЗУ "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, при цьому державний виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження, можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
Такими заявами в розумінні норм Закону України "Про виконавче провадження" є: заява стягувача про передачу виконавчого документа від одного приватного виконавця іншому або відповідному органу державної виконавчої служби, або від органу державної виконавчої служби - приватному виконавцю (ч. 5 ст. 5 Закону); заява сторони, а також заінтересованої особи про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником (ч. 5 ст. 15 Закону); заява стягувача про прийняття виконавцем рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень) (п. 11 ч. 2 ст.18 Закону); заяви про відвід виконавця (ст. 23 Закону); заява стягувача про примусове виконання рішення (ч. 1 ст. 26 Закону); заяви учасника виконавчого провадження про порядок надсилання документів виконавчого провадження (ч.4 ст. 28 Закону); заяви про відкладення проведення виконавчих дій, заява сторони до державного виконавця про звернення до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення (ст.ст. 32, 33 Закону); заява стягувача про повернення виконавчого документа (ч. 1 ст.37 Закону); заява стягувача про зарахування стягнутих з боржника коштів (ст. 47 Закону); заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно (ст. 59 Закону); заява стягувача про відновлення виконавчого провадження (ч. 6 ст. 67 Закону); заява стягувача про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника (ч. 2 ст. 68 Закону); заява сторони виконавчого провадження про виправлення допущених у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичних і чи арифметичних помилок (ч. 3 ст. 74 Закону); заяви стягувача або боржника повідомляти про розрахунок заборгованості у порядку ст.71 Закону.
Згідно із ст.10 ЗУ "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Під час здійснення виконавчого провадження виконавець має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів (ч. 3 ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження").
Згідно із ч. 2 ст. 36 ЗУ "Про виконавче провадження" розшук майна боржника виконавець організовує шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.
Відповідно до ч.ч. 1, 8 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
З системного аналізу вищевказаних норм слідує, що вчинення заходів направлених на примусове виконання рішення суду, включаючи заходи передбачені ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", не є абсолютним правом виконавця, а є його обов'язком, оскільки в контексті вимог цієї статті, державний виконавець саме зобов'язаний вживати передбачених Законом та всі можливі заходи для реального, своєчасного та ефективного виконання рішення суду.
В той же час, судом встановлено, що державним виконавцем не було дотримано періодичності перевірки виявлення рахунків боржника відповідно до ч.ч. 1, 8 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження".
Зокрема зроблено запити щодо виявлення рахунків боржника у липні 2017 р. та в послідуючому 20.12.2017 р., тобто після спливу більше ніж п'ять місяців після здійснення останнього запиту стосовно наявних рахунків боржника, що свідчить про обґрунтованість вимог скарги ПП "Вінагропром МС" в цій частині та наявність підстав для їх задоволення судом.
Крім того, обґрунтованими є вимоги скарги в частині визнання протиправною бездіяльності державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області стосовно не вчинення дій щодо проведення опису та арешту каси боржника.
Згідно із п. 7 ч. 2 ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;
Відповідно до ч. 1 ст. 52 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом.
Порядок здійснення державним виконавцем дій в ході виконавчого провадження визначено Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.02.2012 р. № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 р. № 2832/5) (Інструкція).
У п.п. 2, 3, 4, 5 розділу VIII "Порядок звернення стягнення на майно боржника" Інструкції зазначено, що у разі виконання рішень про стягнення коштів з юридичних осіб виконавець перевіряє також наявність майна боржника за даними балансу. Копію балансу виконавець може отримати безпосередньо у боржника або у відповідних державних органах.
Виконавці в процесі виконання рішення можуть вилучати готівкові кошти у боржника в національній та іноземній валютах. При виявлені у боржника готівкових коштів виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, після чого готівкові кошти вилучаються, про що виконавець складає акт вилучення готівки. Вилучення проводиться у присутності понятих. Акт вилучення готівки складається у необхідній кількості примірників, перший з яких залишається у виконавчому провадженні, інші - вручаються боржнику або його представнику, особі, у якої вилучено, під підпис. У разі відмови боржника (його представника) від підпису про це зазначається в акті вилучення готівки.
В акті вилучення готівки обов'язково зазначаються: повне найменування (прізвище, ім'я та по батькові) особи, у якої вилучено готівку; розмір грошової суми, яку вилучено (цифрами та словами); найменування валюти, її кількість, номінал купюр. При складанні акта вилучення готівки жодні виправлення, перекреслення сум, дат, прізвищ в акті не допускаються.
Вилучена готівка в національній та/або іноземній валюті не пізніше наступного робочого дня зараховується виконавцем на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
Так, 05.07.2017 р. державним виконавцем у передбаченому ст.56 ЗУ "Про виконавче провадження" порядку винесено постанови про арешт всього майна (рухомого та нерухомого), грошових коштів та каси боржника.
При цьому, 02.08.2017 р. державним виконавцем відділу ДВС здійснено виїзд за адресою боржника за результатами чого складено відповідний акт.
Однак, державним виконавцем не було здійснено виконавчі дії щодо опису й арешту майна боржника, зокрема стосовно каси ТОВ "Україна" в той час як ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження" наділяє представника державної виконавчої служби правом безперешкодного входу на нерухомі об'єкти власності боржника та примусового їх відкриття з метою огляду та опису та у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції.
Поряд з цим, державним виконавцем після винесення 05.07.2017 р. постанови про арешт каси боржника не вчинено дій спрямованих на виконання винесеної ним постанови та дій стосовно притягнення до кримінальної відповідальності осіб, що перешкоджають йому у реалізації виконавчих дій, обмежившись лише складання акту про не доступ на територію боржника від 02.08.2017 р.
Тобто з моменту винесення зазначеної постанови державним виконавцем не вчинено дієвих заходів для її виконання.
Разом з тим з повідомленням до Козятинського відділення поліції Калинівського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області про вирішення питання щодо притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб ТОВ "Україна" за ухилення від виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 06.01.2017 р. у справі № 902/743/16, державний виконавець звернувся лише 16.01.2018 р. (після призначення скарги у даній справі до розгляду).
Таким чином, державним виконавцем всупереч вимогам ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" не в повному обсязі вчинено виконавчі дії з використанням наданих йому повноважень з метою примусового виконання рішення спрямованого на повне виявлення майнового стану боржника, зокрема виявлення каси, що є підставою для задоволення вимог скарги ПП "Вінагропром МС" в цій частині.
Решта вимог скарги задоволенню судом не підлягає, позаяк вчинення виконавчих дій державним виконавцем в цій частині підтверджується матеріалами виконавчого провадження.
Зокрема із матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем було вжито заходи на виявлення майна боржника шляхом надіслання запитів та накладено арешт на рухоме та нерухоме майно належне боржнику.
За таких обставин факт оскаржуваної стягувачем бездіяльності в частині невстановлення наявності іншого майна боржника, нездійснення його опису та арешту не підтверджено, а тому суд приходить до висновку, що право заявника в цій частині вимог скарги не було порушено, що є підставою для відмови в задоволенні скарги в цій частині.
Частиною 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно із ч.ч.1, 2 ст.18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
В силу приписів ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_11 України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до статті 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з мотивувальною частиною рішення Конституційного Суду України №16-рп/2009 від 30.06.2009 р., виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 р. №18-рп/2012).
У п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 р. у справі №11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
За приписами ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України" та ст. 3 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_11 України.
Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.
17.07.1997 р. Україна ратифікувала Європейську конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка відповідно до частини першої статті 9 Конституції України стала частиною національного законодавства. Згідно із статтею 19 Конвенції для забезпечення дотримання державами-учасницями взятих на себе зобов'язань за Конвенцією та протоколами до неї створюється Європейський суд з прав людини.
У справі "Сьорінг проти Об'єднаного Королівства Великої Британії", Європейський суд визначив, що Конвенція як правовий акт, що забезпечує захист прав людини, передбачає, що її гарантії мають бути реальними та ефективними. Крім того, будь-яке тлумачення прав та свобод, що гарантуються, має відповідати загальним рисам Конвенції, мета якої - забезпечення і розвиток ідеалів та цінностей демократичного суспільства. Таким чином, на державі лежить прямий обов'язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції.
Відповідно до п. 40 рішення Європейського суду від 10.03.1997 р. "Горнсбі проти Греції" для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "суду".
Відповідальність держави за виконання судових рішень щодо приватних осіб зводиться до участі державних органів у виконавчому провадженні (рішення Суду у справі Антонюк проти України, no. 17022/02, від 11.12.2008).
Право на судовий розгляд, гарантований ст. 6 Конвенції, захищає також виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 20.06.2004 р. в справі "Півень проти України").
Невиконання державою винесеного на користь підприємства-заявника рішення становить порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення Суду у справі "Силенок і Техносервіс-плюс проти України", no. 20988/02, від 09.12.2010)
Як зазначив Європейський суд у рішенні, ухваленому у справі "Горнсбі проти Греції", виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Відтак, невиконання рішення є втручанням у право на мирне володіння майном, гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.
Окрім того, Європейський суд з прав людини у п. 32 рішення від 30.05.2013 р. в справі "ОСОБА_13 проти України" визначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних.
У п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 р. у справі "Шмалько проти України" (заява N60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
Відповідно до п. 4.2 рішення Європейського суду від 27.07.2004 р. у справі "Ромашов проти України" невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.
Таким чином, основною ідеєю (аксіомою) права на судовий захист (права на суд) є не лише прийняття судом рішення про захист прав та інтересів особи, а й виконання зазначеного судового рішення, яке в країні, що поважає верховенство права, не може залишатися невиконаним та є складовою частиною судового розгляду. При цьому на державу в особі її органів влади, покладається забезпечення реалізації зазначеного права.
Відповідно до ст. 339, ч. 1 ст. 342, ч.ч.1, 2 ст.343 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
З огляду на вище встановлені обставини та наведені норми законодавства, враховуючи, що державним виконавцем не проведено усіх можливих та необхідних дій щодо виконання рішення суду у справі № 902/743/16, скарга ПП "Вінагропром МС" підлягає задоволенню судом частково шляхом визнання бездіяльності державного виконавця відділу ДВС ОСОБА_6 (ОСОБА_5П.) протиправною в частині невстановлення наявності відкритих рахунків боржника та непроведення опису та арешту готівкових коштів боржника, які знаходяться в його касі та зобов'язання зазначеного державного виконавця відділу ДВС вчинити виконавчі дії щодо встановлення наявності відкритих рахунків боржника та проведення опису та арешту готівкових коштів боржника, які знаходяться в його касі.
Заперечення відділу ДВС викладені у відзиві стосовно скарги судом оцінюються критично, так як спростовуються вище встановленими судом обставинами в ході розгляду зазначеної скарги позивача (стягувача).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2, 5, 18, 232, 233, 234, 235, 240, 242, 326, 339, 342, 343, 345 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Скаргу Приватного підприємства "Вінагропром МС" № 09/01-18 від 09.01.2018 р. на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області задовольнити частково.
2. Визнати бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_6 (ОСОБА_5П.) протиправною в частині невстановлення наявності відкритих рахунків боржника та непроведення опису та арешту готівкових коштів боржника, які знаходяться в його касі.
3. Зобов'язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_6 (ОСОБА_5П.) вчинити виконавчі дії щодо встановлення наявності відкритих рахунків боржника та проведення опису та арешту готівкових коштів боржника, які знаходяться в його касі.
4. Державному виконавцю Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_6 (ОСОБА_5П.) повідомити про виконання даної ухвали суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.
5. У задоволенні решти вимог скарги відмовити.
6. Згідно з приписами ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
7. За приписами п.25 ч. 1 ст. 255 ГПК України ухвала про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
8. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Рівненського апеляційного господарського суду.
9. Примірник повного тексту ухвали надіслати учасникам справи та відділу ДВС рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Дата складання повного тексту ухвали 26.01.2018 р.
Суддя О.О. Банасько
віддрук. 5 прим.:
1 - до справи.
2, 3 - позивачу - вул. Князя Володимира, 51Д, м. Калинівка, Вінницька область, 22400; просп.Коцюбинського, 11/162, м. Вінниця, 21001.
4 - відповідачу - с. Кордишівка, Козятинський район, Вінницька область, 22146.
5 - Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області - вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21000.