ун. № 759/6399/17
пр. № 2-а/759/34/18
18 січня 2018 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,
секретаря Чернишук К.О.,
за участю: представника відповідача Красножон А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві позовну заяву ОСОБА_2 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Києва про визнання неправомірних дій Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку розміру пенсій,
У квітні 2017 р. позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, просить суд визнати протипрвними рішення ПОУПФ України щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії державного службовця з 01.12.2015 у зв'язку з підвищенням зарплати державних посилаючись на ті підстави, що 17.11.2016 позивач звернулася до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного Фонду в м. Києві із заявою про перерахунок пенсії державного службовця з 01.12.2015 у зв'язку з підвищенням зарплати державних службовців згідно з постановою №1013,зобов'язати управління провести перерахунок та виплату пенсії відповідно до довідки про заробітну плату з 01.12.2015, аргументуючи тим, що позивач звернувся до управління із заявою про перерахунок пенсії обрахованого за нормами Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ у зв'язку з підвищенням з 01.12.2015 року посадових окладів працюючим державним службовцям відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури зарплати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», однак відповідачем було надано відмову посилаючись на ст. 90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-УІІІ, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-УІІІ не передбачено проведення перерахунків пенсій державним службовцям.
Позивач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив (а.с. 33, 34).
Представник відповідача у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на письмові заперечення від 01.08.2017 (а.с. 15-17).
Суд, розглянувши подані документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 перебуває на обліку в Правобережному об'єднаному управлінні Пенсійного Фонду в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ у редакції, який діяв на вказану дату починаючи з 16.09.2011 та отримує пенсію у розмірі 90% заробітної плати.
15.02.2017 позивач звернувся до управління із заявою щодо перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням зарплати державних службовців згідно з постановою №1013 з 01.12.2015.
Відповідач листом від 17.02.2017 №368/01/с-311 повідомив позивача, що для проведення даного перерахунку немає законних підстав (а.с. 8).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції на момент виходу позивача на пенсію), на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній на момент виходу позивача на пенсію) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
До 01.05.2016 пенсійне забезпечення державних службовців врегульовувалося вищезазначеними нормами Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII.
З 01.05.2016 набув чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII.
У зв'язку з набуттям чинності Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII втратив чинність, в тому числі, втратили чинність норми, якими було врегульовано пенсійне забезпечення державних службовців.
Відповідно до ст. 90 Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 яка набрала чинності з 01.05.2016 пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, суд вважає, що з 01.05.2016 Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 по іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців.
Системний аналіз ст. 90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року вказує, що з 01.05.2016 відсутні підстави для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 №292, відповідно до статей 51 і 52 нового Закону України «Про державну службу» встановлено мінімальний розмір посадового окладу у державних органах, затверджено схему посадових окладів на посадах державної служби, розмір надбавок до посадових окладів за ранги державних службовців працюючим державним службовцям.
Водночас, зазначена постанова Кабінету Міністрів України, також не передбачає ні можливості, ні механізму перерахунку пенсій державного службовця у зв'язку із змінами розміру заробітної плати.
Крім того Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.10.1979 у справі «Ейрі проти Ірландії» прийшов до висновку, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12.10.2004. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Великода проти України» від 03.06.2014, зазначено, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Разом з тим Верховний Суд України у постанові від 12.07.2016 у справі № 21-1726а16 висловив правову позицію, відповідно до якої, відсутність постанови Кабінету Міністрів України, яка чітко визначає розмір заробітної плати (чи пенсії) не є підставою для застосування вже недіючих норм Закону України для проведення перерахунку заробітної плати (пенсії).
Конституційний Суд України у п. 2.1 рішення №20-рп/2011 від 26.12.2011 прийшов до висновку, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист. У п. 2.2 вказаного рішення зазначено, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116) (254к/96-ВР ). У Рішенні від 02.03.1999 №2-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України.
Системний аналіз ст. 90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 вказує, що з 01.05.2016 відсутні підстави для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців.
На підставі вищевикладеного, керуючись, Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015; Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; ст.ст. 5, 9, 77, 122, 139, 242-246, 257, 295, 382 КАС України,-
У позовних вимогах ОСОБА_2 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Києва про визнання неправомірних дій Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку розміру пенсій відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: О.В. Ул'яновська
Повний текст судового рішення складено 18.01.2018.