Апеляційний суд міста Києва
1[1]
Справа № 33/796/1752/2017
Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП
Іменем України
27 листопада 2017 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Новов С.О., за участю особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Цюкан С.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 - адвоката Цюкан Сергія Володимировича на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 12 червня 2017 року,
Відповідно до постанови судді Оболонського районного суду м. Києва від 12 червня 2017 року
ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
притягнуто до адміністративної відповідальності, за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді 10200 грн. штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Цією ж постановою суддя стягнув з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 320 гривень.
Як встановлено постановою судді, згідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БР № 132885 від 12.03.2017 р., ОСОБА_2 12.03.2017 р. о 01 год. 30 хв. по вул. Скляренка, 23 в м. Києві керуючи автомобілем НОМЕР_1 перебував в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку, згідно якого встановлено, що ОСОБА_2 перебував в стані наркотичного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 (а) ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, захисник ОСОБА_2 - адвокат Цюкан С.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Оболонського районного суду м. Києва від 12.06.2017 року скасувати, а провадження у справі - закрити.
Як зазначає у своїй скарзі захисник, постанова є незаконною та підлягає скасуванню у зв'язку з тим, що у порушення всіх розумних строків, Оболонським районним судом м. Києва, розгляд справи було призначено лише на 01.06.2017 року, тобто більше ніж через два місяці після складання протоколу.
Крім того, захисник звертає увагу на те, що 30.05.2017 року ОСОБА_2 отримав травму ноги і не зміг з'явитись до суду у зв'язку з чим, захисником в судовому засіданні 01.06.2017 року було подано клопотання про відкладення розгляду справи до його одужання та додано копію медичної довідки, а також 08.06.2017 року додатково до Оболонського районного суду м. Києва захисником подано клопотання про виклик та допит в судовому засіданні особи, яка складала протокол про адміністративне правопорушення та ОСОБА_2, проте як вказує захисник, з реєстру судових рішень йому стало відомо про ухвалення 12.06.2017 року судом рішення по вказаній справі, в якому взагалі відсутні будь-які дані щодо розгляду судом поданого ним 08.06.2017 року клопотання.
На думку захисника, судом при розгляді справи було порушено вимоги ст. ст. 252, 268, 277-2, 278 КУпАП щодо обов'язкової участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у розгляді справи, обов'язковості розгляду заявлених клопотань, своєчасності повідомлення учасників процесу про дату розгляду справи.
Також скаржник звертає увагу на те, що судом не враховано, що на час винесення постанови, з часу вчинення правопорушення, минуло 3 місяці та 1 день, що відповідно до ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.
Заслухавши пояснення захисника та особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, вважаю, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, незважаючи на встановлені під час розгляду зазначеної справи обставини, а саме те, що ОСОБА_2 12 березня 2017 року о 01 год. 30 хв. по вул. Скляренка, 23 в м. Києві керуючи автомобілем НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, порушення мови, суд апеляційної інстанції не може визнати оскаржуване судове рішення законним та обґрунтованим з огляду на таке.
Як вбачається з постанови судді від 12 червня 2017 року, свій висновок про те, що вина ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується матеріалами справи у повному об'ємі, суддя обґрунтувала дослідженими матеріалами справи, не навівши у своїй постанові жодного дослідженого доказу.
Проте, встановлені під час апеляційного розгляду обставини дозволяють стверджувати про те, що протокол про адміністративне правопорушення, який міститься в матеріалах справи, не може служити належним доказом, викладених в ньому обставин, оскільки цей протокол не було складено у суворій відповідності з вимогами закону, виходячи з наступного.
Як прямо зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення його було складено 12 березня 2017 року о 01 годині 55 хвилин, тобто в той самий час коли поліцейський оформив направлення, згідно з яким ОСОБА_2 було направлено до КМНКЛ «Соціотерапія» на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що підтверджується завіреною копією відповідного направлення, витребуваного судом апеляційної інстанції із вказаної лікарні разом з іншими документами, підтверджуючими обставини проведення огляду ОСОБА_2 на стан наркотичного сп'яніння.
Тобто на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП уповноважена на те посадова особа не мала і не могла мати будь-яких даних для висновку про те, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, оскільки на той час висновку про перебування останнього у такому стані ще не існувало, оскільки його огляд, як прямо зазначено в Акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, розпочався о 03 год. 00 хв. 12 березня 2017 року.
Більш того, відповідно до вимог ч. 1 ст. 130 КУпАП, за якою було складено протокол про адміністративне правопорушення, вказаною нормою встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом в стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а не з ознаками такого сп'яніння, як безпідставно зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному щодо ОСОБА_2
За таких обставин висновок лікаря-нарколога від 12.03.2017 року за № 001943 щодо результатів медичного огляду ОСОБА_2 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого останній перебуває у стані наркотичного сп'яніння, сам по собі, не може бути визнаний беззаперечним доказом його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки основним документом для притягнення особи до адміністративної відповідальності є протокол про адміністративне правопорушення, який, як встановлено за результатами розгляду апеляційної скарги, було оформлено без належного дотримання вимог законодавства, зокрема вимог п. 17 Розділу ІІІ. Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735(надалі - Інструкція від 09.11.2015 № 1452/735), в якому зазначається про те, що зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку та п. 5 Розділу ІХ. Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказам МВС України від 07.11.2015 року № 1395, в якому зазначається про те, що у разі проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я висновок про його результати долучається до протоколу про адміністративне правопорушення (у разі підтвердження стану сп'яніння), що говорить про те, що протокол про адміністративне правопорушення, в даному конкретному випадку, повинен був складатись після отримання висновку про підтвердження стану сп'яніння, а не до направлення особи для огляду в закладі охорони здоров'я, тобто до встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім цього, до вищенаведеного слід додати, що відповідно до вимог п. 7 розділу ІІІ. Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735), проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов'язковим.
Як вбачається з Акту медичного огляду ОСОБА_2, останній категорично відмовився здавати будь-яке біологічне середовище для проведення лабораторних досліджень, що фактично свідчило про його відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
У зв'язку з цим, згідно п. 6 Розділу ІХ. Інструкції від 07.11.2015 року № 1395, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Однак, незважаючи на вимоги наведених вище нормативно-правових актів, поліцейським цього зроблено не було, що дає підстави для висновку про недотримання вимог відповідних нормативно-правових актів не лише при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення, а й при оформленні висновку щодо результатів медичного огляду ОСОБА_2 на стан сп'яніння, який, відповідно до вимог п. 22 Розділу ІІІ. Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735та ст. 266 КУпАП, підлягає визнанню недійсним, через його складання з порушенням вимог вказаної Інструкції.
Незважаючи на вищевикладене суддя Васалатій К.А., яка розглядала вказані матеріали, не дотрималась вимог ст. 245 КУпАП щодо забезпечення своєчасного, всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин кожної справи,внаслідок чого прийняла рішення, яке не ґрунтується на нормах права.
За таких обставин, постанова судді Оболонського районного суду м. Києва від 12 червня 2017 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не може бути визнана законною та обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню, із закриттям провадження у справі, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу зазначеного вище адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 - адвоката Цюкан С.В. задовольнити.
Постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 12 червня 2017 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати, а провадження у справі щодо нього- закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 цього Кодексу.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду міста Києва
С.О.Новов
Головуючий у 1-й інстанції - суддя Васалатій К.А.