Справа № 761/31104/17
Провадження № 1-кп/761/790/2018
25 січня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , за участю прокурора ОСОБА_2 , обвинуваченого ОСОБА_3 , секретаря ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 120171001000008636 від 19.07.2017 р.)
З вересня 2017 року на розгляді суду перебувають матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.
В ході проведення судового розгляду було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 з 11.02.2000 року перебуває під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом з діагнозом «Розлади психіки і поведінки внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності».
Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, приходить до наступного висновку.
Питання щодо призначення захисника в кримінальному провадженні регламентується ст. ст., 49, 52 КПК України.
Так, згідно п.3 ч.2 ст. 52 КПК України, Участь захисника є обов'язковою у кримінальному провадженні щодо осіб, які внаслідок психічних чи фізичних вад (німі, глухі, сліпі тощо) не здатні повною мірою реалізувати свої права, - з моменту встановлення цих вад.
При цьому суд, вирішуючи питання щодо призначення захисника обвинуваченому виходить з того, що до осіб, зазначених у п. 3 ч. 2 ст. 52 КПК, належать не тільки німі, глухі, сліпі, це можуть бути також особи з іншими фізичними чи психічними вадами. У постанові Пленуму ВСУ від 24 жовтня 2003 р. № 8 «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві», зазначено, що під особами, які через свої фізичні або психічні вади не можуть самі реалізовувати право на захист, необхідно розуміти, зокрема, осіб, які хоча і визнані осудними, але мають психічні вади, що перешкоджають самостійно захищатися від обвинувачення.
Положеннями п.2, ч. 1 ст.49 КПК України визначено, що суд зобов'язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадку, якщо обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об'єктивних причин не може його залучити самостійно.
Відповідно до п. 7 ст.14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», право на безоплатну правову допомогу, окрім інших осіб, мають: особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії, - на правову послугу, передбачену п. п. 1, 3 ч.2ст. 13 цього Кодексу.
На підставі вище викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 захисника в порядку ст.49 КПК України, поклавши обов'язок виконання ухвали, відповідно до ст. ст.15, 17, 19 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» від 02.06.2011 року, на Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві.
Керуючись ст.ст. 49, 52. 177, 314 КПК України, ст. ст. 15, 17, 19 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», суд, -
Призначити захисника за рахунок держави обвинуваченому ОСОБА_3 .
Виконання ухвали покласти на Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві
Зобов'язати Голову Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві забезпечити належну явку захисника у судове засідання, по зазначеному вище кримінальному провадженні, яке призначене до судового розгляду на 10 год. 00 хв. 27 березня 2018 року.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1