УХВАЛА Іменем україни 23 січня 2018 року м. Київ Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Комсомольського міського суду Полтавської області від 27 жовтня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від
2 листопада 2017 року,
У касаційній скарзі засудженого порушується питання про перегляд вказаних судових рішень в касаційному порядку через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу засудженого слід залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 427 КПК у скарзі, крім іншого, зазначаються: судове рішення, що оскаржується; обґрунтування вимог особи яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення; вимоги особи, яка подає касаційну скаргу до суду касаційної інстанції
Проте, всупереч законодавчим приписам у поданій скарзі засуджений чітко не зазначає, які саме судові рішення оскаржує.
Крім того, ОСОБА_4 у касаційній скарзі не виклав відповідне вмотивоване обґрунтування та не наведено достатніх посилань, які б вказували на безумовне допущення апеляційним судом неправильного застосування норм матеріального права, а саме закону України про кримінальну відповідальність.
За змістом ст. 413 КПК, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є: 1) незастосування судом закону, який підлягає застосуванню; 2) застосування закону, який не підлягає застосуванню; 3) неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту; 4) призначення більш суворого покарання, ніж передбачено відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Таким чином, перевіривши касаційну скаргу засудженого, колегія суддів прийшла до висновку, що з її змісту не вбачається, у чому саме, на його думку, полягає неправильне застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, яке тягне за собою скасування або зміну судових рішень.
Крім того, ч. 1 ст. 436 КПК визначено повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги. Відповідно до її змісту суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення.
Однак, вимоги касаційної скарги засудженого не відповідають змісту вищевказаної статті.
Відповідно до ст. 429 КПК, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
Зважаючи на вищенаведене, керуючись положеннями ст. 429 КПК, з огляду на те, що касаційну скаргу подано без додержання вимог передбачених ст. 427 КПК, колегія суддів вважає, що скаргу ОСОБА_4 необхідно залишити без руху та надати строк на усунення недоліків.
Керуючись ст. 429 КПК,
постановив
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 - залишити без руху.
Встановити ОСОБА_4 строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків касаційної скарги - п'ятнадцять днів з дня її отримання.
Роз'яснити, що касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3