26 грудня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
вивчивши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 18 жовтня 2017 року у кримінальному провадженні № 12015170490001671 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК,
встановила:
Касаційну скарг подано без додержання вимог, передбачених ст. 429 КПК.
Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі вказується обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Згідно ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону(ст. 412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413КПК); невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК). Тому особа, яка подала касаційну скаргу, заперечуючи законність судових рішень, з врахуванням положень ст. 412 КПК та покликанням на відповідну норму закону, має конкретизувати у чому саме, на її думку, полягають допущені істотні порушення норм права, які відповідно до ст. 438 КПК є підставами для зміни чи скасування вказаних рішень, тобто навести правове обґрунтування заявлених вимог.
Усупереч цих вимог закону у поданій скарзі не наведено в аспекті положень статей 370, 412, 413 КПК обґрунтування незаконності оскаржуваних судових рішень та необхідності їх зміни або скасування з підстав, передбачених ч. 1 ст. 438 вказаного Кодексу.
Вимоги касаційної скарги мають узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 436 КПК, згідно з якими за наслідками розгляду скарги суд касаційної інстанції має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
Однак у прохальній частині касаційної скарги захисником викладено вимогу про зміну вироку районного суду та скасування ухвали апеляційного суду, що не узгоджується із змістом вказаної норми права.
Оскільки суд касаційної інстанції є судом права, а не факту, допущені недоліки та недотримання захисником у скарзі принципів ст. 427 КПК перешкоджають відкриттю касаційного провадження.
Відповідно до ст. 429 КПК, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху і надає особі, яка подала скаргу, необхідний строк для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 429 КПК України, п. 4 § 3 Перехідних положень Закону №2148-VIII від 03.10.2017 року, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 18 жовтня 2017 року в інтересах засудженого ОСОБА_5 залишити без руху і надати йому строк для усунення вказаних недоліків упродовж п'яти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити останньому, що у разі неусунення недоліків в установлений строк скарга буде йому повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3