№ справи: 760/3667/16-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/840/2018
Головуючий у суді першої інстанції: Українець В.В.
18 січня 2018 року Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів:
головуючого - Немировської О.В.
суддів - Соколової В.В., Чобіток А.О.
при секретарі -Шепель К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати та грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку, відшкодування моральної шкоди,
за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 24 липня 2017 року,
встановила:
у лютому 2016 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень просила стягнути з військової частини НОМЕР_1 заборгованості з виплати заробітної плати та компенсації за невикористану щорічну відпустку, посилаючись на те, що 01 серпня 2014 року її було звільнено з посади кравця роти матеріального забезпечення відповідача за власним бажанням, однак не було виплачено заробітну плату за липень 2014 року, 01 серпня 2014 року та компенсація за невикористану щорічну відпустку, а також стягнути на її користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку та моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 24 липня 2017 року позов було задоволено частково, стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь позивача заборгованість з виплати заробітної плати та грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку в розмірі 2 073 грн. 14 коп. та компенсацію втрати частини доходів в розмірі 1 392 грн. 21 коп.
Не погоджуючись вказаним рішенням, командир Військової частини НОМЕР_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Відповідно до п 8 розділу ХIII Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року, ч. 6 ст. 147 та абз. 3 п. 3 розділу ХII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII Апеляційний суд м. Києва діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Київського апеляційного суду в апеляційному окрузі.
Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення представника відповідача ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказувала, що вона працювала у в/ч НОМЕР_2 в смт. Дівички-1 на посаді кравця з 03.12.2008 р. по 01.08.2014 р. При звільненні вона не отримала заробітну плату за липень 2014 р., за 01 серпня 2014 р. та компенсацію за відпустку у 2014 р. В зв'язку з цим вона просила стягнути на її користь заробітну плату, компенсацію за невикористану відпустку з урахування індексу інфляції, а також відшкодувати їй моральну шкоду - 30 000 грн., оскільки через дії відповідача погіршився стан її здоров'я.
У червні 2017 р. позивач також уточнила свої вимоги та просила стягнути на її користь заробітну плату та компенсацію за відпустку в сумі 3 501 грн. 09 коп., середній заробіток за весь час затримки з урахуванням індексу інфляції в сумі 161 748 грн. 34 коп., моральну шкоду - 50 000 грн.
14.07.2017 позивач уточнила свої вимоги та просила стягнути на її користь середній заробіток з урахуванням індексу інфляції за час затримки розрахунку в сумі 248 222 грн. 18 коп.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 24 липня 2017 р. позовні вимоги було задоволено частково - стягнуто на користь позивачки заборгованість з виплати заробітної плати та грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку в розмірі 2 072 грн. 14 коп. та компенсацію втрати частини доходів в розмірі 1 392 грн. 21 коп.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу при звільненні не було виплачено заробітну плату, яка мала становити 2 036 грн. 50 коп. та 661 грн. 96 коп. Оскільки їй були сплачено лише 625 грн. 32 коп., суд визначив, що сума до сплати становить 2 073 грн. 14 коп. Також судом було визначено розмір компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати в розмірі 1 392 грн. 21 коп.
Однак погодитись з таким висновком суду першої інстанції неможливо, оскільки він не відповідає встановленим по справі обставинам.
На підтвердження заявлених вимог позивач надала Розрахунковий лист, виданий ПАТ «КБ «Хрещатик» із зазначенням операції зарахування заробітної плати за 29.08.2014 в сумі 625 грн. 32 коп. та нарахування відсотків на залишок - 15 коп. Також позивачем було надано Довідку за підписом ТВО командира військової частини, відповідно до якої за липень 2014 р. позивачу було нараховано заробітну плату в сумі 2 036 грн., та з утриманням податків виплачено 1 668 грн. 71 коп.
До позовної заяви позивач додала копію листа, який їй 28.10.2015 р. було направлено Фінансово-економічним управлінням Сухопутних військ Збройних Сил України, в якому вказується, що заробітну плату за липень, один день серпня 2014 р. та компенсацію за невикористану відпустку ОСОБА_1 було виплачено в повному обсязі (роздавальні відомості 112, 126, 142), заборгованості немає. Вказані документи свідчать про те, що заборгованості по заробітній платі не було.
За клопотанням позивача судом першої інстанції були направлені запити до в/ч НОМЕР_2 , в якій працювала позивач.
Згідно даних які містяться в матеріалах справи, розрахункові грошові відомості по виплаті грошових коштів в/ч НОМЕР_2 під час розформування були передані на зберігання Державного галузевого архіву МО України у м. Києві, в зв'язку з чим у в/ч НОМЕР_3 відсутня будь-яка інформація про заробітну плату працівників в/ч НОМЕР_2 (а/с 61).
В ході розгляду справи позивачем було надано Архівну довідку від 12.04.2017, згідно якої їй було нараховано заробітну плату за липень 2014 р. - 2 036 грн. 50 коп., за серпень 2014 р. (один робочий день та компенсація за відпустку) - 661 грн. 96 коп.
24.07.2017 представником відповідача було надано до суду Довідку про відсутність заборгованості з виплати заробітної плати перед працівниками перед розформуванням в/ч НОМЕР_2 (а/с 107-108).
Відповідно до доданих відповідачем до апеляційної скарги копій Роздавальних відомостей, за яким проводилось перерахування заробітної плати на рахунок позивача в ПАТ «КБ «Хрещатик» у липні 2014 р. позивачці було перераховано кошти в сумі 737 грн. 46 коп. та 931 грн. 25 коп., у серпні 2014 р. - 625 грн. 32 коп., що з урахуванням утриманого податку та ЄСВ становить заробітну плату та компенсацію за невикористану відпустку.
Таким чином, суд першої інстанції не перевірив, які кошти були отримані позивачем через банківську установу в липні 2014 р. та зробив передчасний висновок про наявність у позивачка заборгованості по заробітній платі.
Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимог з ухваленням по справі нового рішення - про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382 ЦПК України, колегія суддів,
постановила:
апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнити.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 24 липня 2017 року в частині задоволення позовних вимог - скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати та грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку - відмовити.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складений 23 січня 2018 року.
Головуючий
Судді