АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОСОБА_1
Справа № 11-а-269/10 Головуючий у 1 інстанції − Ясельський А.М.
Категорія ч.1 ст.286 КК України Доповідач - Кепкал Л.І.
17 лютого 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого-судді - Верховець Т.М.,
суддів - Кепкал Л.І., Єфімової О.І.,
за участю прокурора - Гуменюк Л.М.,
захисника - ОСОБА_2,
потерпілого - ОСОБА_3,
предст. потерпілого - ОСОБА_4,
предст. УСК - ОСОБА_5,
засудженого - ОСОБА_6,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді 1-ї інстанції та потерпілого ОСОБА_3 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 02.11.2009 року, згідно з яким,-
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, тимчасово не працюючий, мешкаючий за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимий -
- засуджений за ч.1 ст.286 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без позбавленням права керувати транспортними засобами.
Згідно із вироком суду ОСОБА_7 25.07.2009р. приблизно о 14:00 год., перебуваючи в салоні технічно-налагодженого автомобіля НОМЕР_1, став рухатися заднім ходом по тротуару, виїжджаючи з автостоянки, біля будівлі супермаркету «Сільпо», який знаходився по вул.Чорнобильська, 3 в м.Києві на проїжджу частину вул.Чорнобильська. В цей же час, позаду даного автомобіля, по тротуару навпроти будівлі супермаркету «Сільпо», проходив повільним кроком гр-н ОСОБА_3 Коли водій ОСОБА_6, розпочав рух заднім ходом, то при цьому не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, а саме не виконав вимоги п.п. 10.1, 10.2, 10.9 Правил дорожнього руху України, які діють з 1.01.2002р., внаслідок чого скоїв наїзд на пішохода гр-на ОСОБА_3
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, громадянину ОСОБА_3, були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: уламкового внутрішньо суглобного перелому латерального виросту лівої великогомілкової кістки, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Справа судом розглянута в порядку ч.3 ст.299 КПК України.
В апеляції потерпілий ОСОБА_3, в зв»язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неправильним застосуванням кримінального закону, порушенням-кримінально-процесуального закону, однобічності судового слідства та невідповідності призначеного судом покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, просить вирок суду скасувати та направити справу на новий судовий розгляд. При цьому потерпілий вказує, що його судом, жодного разу не було повідомлено про день та час розгляду справи, про що свідчить відсутність у матеріалах справи повісток на його ім»я. Крім того, ним була надіслана до суду телеграма з проханням відкласти розгляд справи та призначити розгляд після 15 листопада 2009р. в зв»язку з перебуванням його на лікуванні, однак судом дана телеграма проігнорована і розгляд справи завершено 02 листопада 2009 р. у його відсутність. Крім цього, потерпілий також стверджує, що справу розглянуто з порушенням порядку ч.3 ст.299 КПК України, оскільки не з»ясовувалась його думка з даного приводу, як потерпілого по справі. Крім того, судом не досліджено обставини, які вказують на ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, які він отримав в наслідок наїзду на нього, оскільки під час лікування лікарями, вже пізніше, були виявлені нові хвороби, які не були предметом дослідження судово-медичної експертизи по справі. А це на думку потерпілого, безпосередньо вплинуло б на розмір цивільного позову. Крім того, потерпілий також в своїй апеляції вказує, що посилання суду стосовного того, що автомобіль є єдиним джерелом заробітку засудженого є необґрунтованими і спростовуються показаннями самого ж засудженого, який в судовому засіданні показав, що він ніде не працює. А тому на думку потерпілого, до засудженого ОСОБА_6 незаконно незастосуване додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.
В апеляції та доповненнях до неї прокурор, не оспорюючи фактичних обставин справи, правильність кваліфікації дій засудженого та розмір призначеного основного покарання, в зв'язку з незастосуванням судом додаткової міри покарання та істотного порушення судом прав потерпілого, передбачених ст. 49 КПК України, просить вирок Святошинського районного суду м.Києва від 02.11.2009р. − скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду. При цьому прокурор просить врахувати те, що ОСОБА_6 вчинив злочин, який за своїм характером безпосередньо пов»язаний з правом на керування транспортними засобами, а це свідчить про низький рівень знань ОСОБА_6 правил дорожнього руху України та експлуатації транспорту, в зв»язку з чим, керування транспортними засобами ОСОБА_6 в подальшому, може знову привести до вчинення ним дорожньо-транспортної пригоди чи створить загрозу для життя та здоров»я інших учасників дорожнього руху.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на обґрунтування своєї апеляції, пояснення потерпілого та його представника, які підтримали свою апеляцію, пояснення захисника та засудженого, які заперечували про задоволення апеляцій, провівши судові дебати, надавши засудженому останнє слово, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора та потерпілого підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів кримінальної справи вбачається, що в них відсутні будь - які дані про вручення потерпілому повідомлень про час і місце розгляду справи, як на попереднє судове засідання, яке відбулося 25 вересня 2009 року, так і в судові засідання, зокрема останнє, яке відбулося 02.11.2009 року.
Разом з цим, потерпілий за власної ініціативи, 15.10.2009 р. направив суду телеграму, в якій просив справу призначити після 15 листопада 2009 року, у зв'язку з його хворобою та неможливістю з'явитись в судове засідання.
Проте, не дивлячись на вказану телеграму, суд призначив розгляд справи на 02.11.2009 року, і саме в цей день постановив вирок по справі.
Таким чином, судом були порушені права потерпілого, передбачені ст. 49 КПК України, що є істотним порушенням вимог КПК України, в зв'язку з чим доводи апеляцій потерпілого та прокурора в цій частині є обґрунтованими.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається ще й порушення судом вимог ч. 3 ст. 299 КПК України, оскільки питання про встановлення скороченого порядку дослідження доказів по справі судом вирішено без врахування думки потерпілого щодо недоцільності дослідження доказів, стосовно фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються. Адже, як вбачається з апеляції потерпілого, він не погоджується з ступенем тяжкості спричинених йому внаслідок ДТП тілесних ушкоджень, та мав намір заявити клопотання про призначення по справі повторної комісійної судово - медичної експертизи, тобто вказував на неповноту досудового слідства. А в залежності від результату проведення такої експертизи могла змінитися кваліфікація дій ОСОБА_6, та потерпілий міг збільшити заявлений по справі цивільний позов. До того ж, цивільний позов по справі, взагалі, безпідставно залишений без розгляду в зв'язку неодноразовою неявкою в судове засідання потерпілого, оскільки як вказано вище, потерпілий не повідомлявся жодного разу про час та місце розгляду справи.
Крім того, на думку колегії суддів, не призначення засудженому ОСОБА_8 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, враховуючи те, що він вчинив злочин внаслідок порушення правил дорожнього руху України, суперечить загальним засадам призначення покарання, відповідно до яких, покарання має бути необхідним й достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин та попередження вчинення нею нових злочинів.
Такі порушення судом вимог КПК України тягнуть за собою скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд в іншому складі суду, в ході якого суду першої інстанції належить повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі докази по справі, перевірити доводи, викладені потерпілим у його апеляції стосовно порушень, допущених в ході досудового слідства та прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалила:
Апеляції прокурора, який брав участь при розгляді справи судом першої та потерпілого ОСОБА_3 - задовольнити.
Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 02 листопада 2009 року щодо ОСОБА_6 − скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд, в іншому складі суду.
Судді:
ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11