03110 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
Унікальний номер 754/7880/17 Головуючий у 1 інстанції - Журавська О.В
Апеляційне провадження № 22-ц/796/1448/2018 Суддя-доповідач - Шахова О.В.
17 січня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційногосуду м. Києва у складі:
головуючого - Шахової О.В.
суддів: Білич І.М., Головачова Я.В.
при секретарі - Пащенко О.П.
розглянула в відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2,в своїх та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" (далі ПАТ "ПУМБ"), філії комунального підприємства "Комунально-реєстраційні послуги" Великобугаївської сільської ради, третя особа Служба у справах дітей Деснянської районної у м. Києві районної державної адміністрації про визнання правочину недійсним та відновлення порушеного права
за апеляційною скаргою ОСОБА_2,
на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 10 листопада 2017 року,
В червні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним позовом та одночасно подав заяву про забезпечення позову, а саме: накладеннязаборони на вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо квартири АДРЕСА_1,яку зареєстровано на праві власності за ПАТ «ПУМБ»; заборони здійснювати входження працівниками та представникам ПАТ «ПУМБ» до квартири та виселення зареєстрованих і проживаючих осіб до вирішення спору по суті; заборонии органу реєстрації здійснювати реєстрацію місця проживання будь-яких осіб у квартирі;заборони ПАТ «ПУМБ» та його працівникам або представникам та іншим будь-яким особам вчиняти будь-які правочини щодо вказаної квартири до вирішення спору по суті. Також просив накласти заборону відчуження на квартиру, накласти арешт та заборону відчуження на нежитлове приміщення (в межах 100 000,00 грн.), а саме: на нежилий будинок - бізнес-центр з офісними приміщеннями, загальною площею 7198.2 (літ. А), що розташоване за адресою: АДРЕСА_4 та належить на праві власності ПАТ «ПУМБ».
Свої вимоги обґрунтовував тим, що квартира АДРЕСА_2 передана в іпотеку відповідачу за договором іпотеки від 24.06.2008 року, законність якого ним оспорюється. Посилався, що незабезпечення позову в такий спосіб призведе до порушень прав його та його неповнолітньої доньки та унеможливить чи призведе до утруднення виконання в майбутньому рішення суду.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 10 листопада 2017 року в задоволені заяви про забезпечення позову відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу та посилаючись на порушення норм процесуального права просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нову про задоволення його заяви.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач вказує, зокрема, що суд не врахував відсутність у банку права на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності, а державний реєстратор не мав права здійснювати перереєстрацію права власності на квартиру за банком, в той час як незабезпечення позову шляхом накладення заборон та права на відчуження може утруднити чи призвести до неможливості виконання рішення суду, в разі задоволення його позову. Враховуючи, що представники банку вриваються в квартиру та погрожують членам його сім'ї виселенням та їх вселенням, пошкодженням їх майна, одного арешту квартири, на думку позивача, є недостатньо.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 підтримала доводи апеляційної скарги, просила ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову про задоволення заяви про забезпечення позову.
Представник відповідача ПАТ «ПУМБ» - Васильчиков І.В. заперечував проти доводів апеляційної скарги, підтримав поданий відзив на апеляційну скаргу, просив ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову залишити без змін.
Інші учасники справи про розгляд справи повідомлені належно, проте про причини неявки суд не повідомили. Відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи .
Указом Президента України № 452/2017 від 29.12.2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» ліквідовано апеляційний суд міста Києва та утворено Київський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Київську область і місто Київ, з місцезнаходженням у місті Києві.
У відповідності до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Відповідно до п. 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
Пунктом 8 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
У зв'язку з цим, справа підлягає розгляду Апеляційним судом міста Києва.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, Апеляційний суд м. Києваприходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.151 ЦПК України, в редакції 2004 року, який діяв на час винесення ухвали, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно ч.3 ст. 152 цього Кодексу, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відмовляючи позивачу у задоволені заяви, суд першої інстанції з урахуванням інтересів не тільки позивача, але і інших осіб, співмірності заявлених вимог видам забезпечення позову виходив з того, що на підтвердження необхідності забезпечення позову в запропонований позивачем спосіб, останній не надав достатніх обґрунтувань та доказів. Окрім цього суд виходив з того, що ухвалою від 19.06 17 року по цій справі вже забезпечено позов шляхом накладення арешту на квартиру, яка є предметом іпотеки.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, Апеляційний суд м. Києва погоджується з зазначеними висновками суду та вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною і підстав для її скасування не вбачається.
Згідно роз'яснень, викладених в пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Як вбачається, ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 19 червня 2017 року по цій справі було частково задоволено заяву позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову та накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_3, яка належить іпотекодержателю ПАТ «Перший Український Міжнародний банк».
Заходи забезпечення позову, які просить застосувати позивач ОСОБА_6 є не співмірними заявленим позовним вимогам та такими, що порушують та обмежують права господарюючого суб'єкта, яким є ПАТ «ПУМБ».
Апеляційний суд м. Києва погоджується з доводами представника ПАТ "ПУМБ", що такі заходи забезпечення позову, як заборона здійснювати входження працівникам та представникам ПАТ «ПУМБ» до квартири № 164, що заходиться за адресою АДРЕСА_2 та виселення зареєстрованих і проживаючих осіб до вирішення спору; накладення арешту та заборони на відчуження на житлові приміщення (в межах 100 000,00 грн.) на нежитловий будинок-бізнес-центр з офісними приміщеннями, загальною площею 7198,2 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, 4 та належить на праві власності ПАТ «ПУМБ» обмежують ПАТ «ПУМБ» як господарюючого суб'єкта володіти та користуватись власним майном, обмежує право на захист права власності.
Заходи забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави та не повинні призводити до фактичного вирішення справи по суті.
Не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону доводи позивача про необхідність забезпечення його позовних вимог шляхом накладення заборони на вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо квартири, в тому числі заборони органу реєстрації здійснювати реєстрацію місця проживання будь-яких осіб у квартирі, заборони ПАТ "ПУМБ" вчиняти будь-які правочини щодо квартири та накладення заборони на відчуження.
Таким чином, позивач не довів належними доказами, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову та необхідності для вчинення додаткових заходів забезпечення позову, з огляду на що доводи апеляційної скарги про порушення судом процесуального права не знайшли свого підтвердження, на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують та є такими, що не тягнуть за собою безумовне скасування ухвали суду. Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,
Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 10 листопада 2017 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з моменту її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий
Судді: