Справа № 641/7614/17 Суддя 1-ї інстанції: Фатєєва Н.І.
Провадження № 33/790/58/18 Головуючий апеляційної інстанції: Цілюрик В.П.
Категорія: ст.124 КУпАП
16.01.2018 року м. Харкова
Апеляційний суд Харківської області у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Цілюрика В.П., за участю осіб, у відношенні яких винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП ОСОБА_2, ОСОБА_3, її представника - ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою апелянта ОСОБА_3 на постанову судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23.11.2017 року у відношенні ОСОБА_3 та ОСОБА_2, -
Постановою судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23.11.2017 рокупровадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито у звязку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Суддею першої інстанції було зазначено, що у протоколах про адміністративне правопорушення, складених відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вказано, що 26 липня 2017 року о 12.00 ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Great Wall Haval H3», державний номер НОМЕР_1 біля буд. 4 по провулку Золотому в м. Харкові, при зміні напрямку руху, не впервнилася, що це буде безпечно та скоїла зіткнення зі скутером «Хонда» державний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, що спричинило пошкодження транспортного засобу та пасажир скутера ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження.
Але враховуючи, що на час розгляду справи минули передбачені ст. 38 КУпАП строки, суддя закрила провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу в якій просить поновити їй строк на апеляційне оскарження постанови судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23.11.2017 року, скасувати вказану постанову та винести рішення, згідно якого визнати відсутність ознаку порушення з боку водія ОСОБА_3 порушення саме п. 10.1 та 10.4 Правил дорожнього руху України (ПДР) в дорожньо-транспортній події (ДТП) від 26.07.2017 року в м. Харкові. Визнати винним в скоєнні ДТП від 26.07.2017 року водія ОСОБА_2
В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду було винисене без її участі у судовому засіданні, що на її думку є порушенням КУпАП і тому така постанова суду підлягає скасуванню. Вважає, що рішенні суду не встановлено вина водія ОСОБА_2, та вказує, що суд не встановив всіх обставин справи, не надано належної оцінки адміністративним матеріалам та поясненням учасників події ДТП. В даному ДТП конфігурація проїзної частини не дозволяє водію зайняти крайнє ліве положення, тому згідно ПДР цей обрвязок є винятком. Тобто, з боку апелянта відсутні ознаки порушення п. 10.4 ПДР України. Зазначає, що зробила все можливе для безпечного руху наліво і її діях відсутній склад порушення п. 10.1 ПДР України.
Заслухавши пояснення ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4, які підтримали вимоги апеляційної скарги, пояснення ОСОБА_2, який заперечував проти її задоволення, дослідивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції було розглянуто справу за її відсутності заслуговує на увагу, але ця обставина не є безумовною підставою для скасування судового рішення, так як ця неповнота може бути усунена при розгляді апеляційної скарги.
Як встановлено суддею суду першої інстанції, дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_3 та ОСОБА_2 сталася 26.07.2017 року.
Приймаючи рішення про закриття провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП, суддею суду першої інстанції у мотивувальній частині постанови було зазначено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 26.07.2017 року вчинили адміністративне правопорушення.
Аналізуючи такі твердження суду першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку, що таким чином суддею було встановлено вину ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення тоді, як на момент прийнятті цього рішення сплинули передбачені ст. 38 КУпАП строки.
Апеляційний суд вважає, що при наявності передбачених п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП підстав, які також були встановлені судом першої інстанції, рішення про доведеність вини у вчиненні адміністративного правопорушення не повинно прийнятись, оскільки у разі сплину передбачених ст. 38 КУпАП строків унеможливлюється будь-яке провадження у справі, у тому числі і щодо доведеності вини.
Така позиція узгоджується з науково-консультативним висновком Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді України, де зазначено, що при вирішенні питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з закінченням на момент розгляду такої справи строків накладання адміністративного стягнення, визначених ст. 38 КУпАП, необхідно враховувати положення ст. 6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Крім того, логічне тлумачення абзацу першого ст. 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у тому числі й вини особи у його вчиненні, і поєднання закриття справи з одночасним визначенням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, що свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав люди і основоположних свобод.
Тому під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, вина особи не встановлюється.
У зв'язку з чим, вважаю за необхідне частково задовольнити вимоги апелянта, змінити постанову від 23.11.2017 року, та виключити абзац 3 мотивувальної частини вказаної постанови викласти в такій редакції «З матеріалів справи вбачається, що дорожньо-транспортна пригода за участю водіїв ОСОБА_3 та ОСОБА_2 мала місце 26.07.2017 року.»
Вказане рішення не перешкоджає реалізації права учасникам вказаної ДТП, власникам транспортних засобів вирішувати питання щодо відшкодування завданої в результаті цієї події шкоди в порядку цивільного судочинства шляхом встановлення вини діях того чи іншого водія.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23.11.2017 року у відношенні ОСОБА_3 та ОСОБА_2 змінити.
Абзац 3 мотивувальної частини вказаної постанови викласти в такій редакції «З матеріалів справи вбачається, що дорожньо-транспортна пригода за участю водіїв ОСОБА_3 та ОСОБА_2 мала місце 26.07.2017 року.»
В решті вказану постанову залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Харківської області В.П. Цілюрик