28 листопада 2017 рокусправа № 319/730/17 (2-а/319/34/2017)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Сафронової С.В.
судді: Мельника В.В. Чепурнова Д.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Пологівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на постанову Куйбишевського районного суду Запорізької області від 12 липня 2017 року у справі № 319/730/17 (2-а/319/34/2017) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Пологівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про зобов"язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Пологівського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області, яким просить зобов'язати відповідача виплатити грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком.
Постановою Куйбишевського районного суду Запорізької області від 12 липня 2017 року адміністративний позов задоволено. Зобов'язано Пологівське об'єднане управління пенсійного фонду України в Запорізькій області виплатити ОСОБА_1, грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову позивача в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та судом апеляційної інстанції підтверджено, що згідно з копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1, позивач є працівником у галузі освіти. Відповідно до копії трудової книжки, 28 грудня 2010 року ОСОБА_1 було звільнено з посади вчителя молодших класів Комиш-зорянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Куйбишевської районної ради Запорізької області, у звязку з виходом на пенсію за вислугою років.
З 30 грудня 2010 року позивача призначено на посаду вчителя початкових класів у вказаній вище школі.
У зв'язку з цим 29 грудня 2010 року, позивачу призначена пенсія за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення». ЇЇ виплату було припинено у зв'язку з працевлаштуванням позивача 30 серпня 2010 року.
В подальшому позивач зверталась до суду з адміністративним позовом з приводу спору щодо призначення їй пенсії за віком.
Постановою Куйбишевського районного суду Запорізької області від 03 березня 2017 року у справі №319/179/17 позов задоволено. Визнано протиправними дії Куйбишевського об'єднаного Управління пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови позивачу в призначенні пенсії за віком. Зобов'язано Куйбишевське ОУПФУ призначити позивачу пенсію за віком з 19.09.2016 року на умовах і в порядку передбаченому ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески за три календарні роки (2013, 2014, 2015), що передують року звернення за призначенням пенсії за віком та провести відповідний розрахунок пенсії.
З 19 вересня 2016 року позивачу призначено пенсію за віком та здійснено відповідний перерахунок, що підтверджується Розпорядженням Пологівського ОУПФУ №125167 від 16.06.2017 року.
01 червня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Пологівського ОУПФУ із заявою про нарахування і виплату їй грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти її місячних пенсій з 03.05.2017 року.
Листом відповідача від 09 червня 2017 року №41/р-7 ОСОБА_1 було відмовлено в задоволенні вказаної заяви, оскільки з 29.12.2010 року позивачу вже призначалась пенсія за вислугу років.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч.4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України в разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Згідно з ч.1 ст.44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Виходячи з правових приписів ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Відповідно до п.7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
З аналізу наведеної норми можливо зробити висновок, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з досягненням нею пенсійного віку, наявністю у неї необхідного страхового стажу, вихід на пенсію саме з посад у закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж"статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.
Враховуючи те, що позивач до призначення пенсії за віком не отримувала будь-яку пенсію (пенсія за вислугу років була призначена, проте не отримувалась у зв'язку з тим, що позивач продовжувала працювати), колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для виплати їй грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій за віком.
Відповідно до ч.1 і 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність своїх дій відмови позивачу у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій за віком, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Пологівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Постанову Куйбишевського районного суду Запорізької області від 12 липня 2017 року у справі № 319/730/17 (2-а/319/34/2017) - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: С.В. Сафронова
Суддя: В.В. Мельник
Суддя: Д.В. Чепурнов