23 січня 2018 р. справа № 185/5167/17(2-а/185/313/17)
Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Іванов С.М., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2017 року у справі № 185/5167/17 (2-а/185/313/17) за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2017 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
З 15.12.2017 р. набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України у новій редакції згідно Закону від 03.10.17 р. № 2147-VIII.
Статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України визначені вимоги до апеляційної скарги.
Так, п. 1, 3 ч. 2 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в апеляційній скарзі зазначаються, зокрема найменування суду апеляційної інстанції, до якого подається скарга; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності.
Разом з тим, у поданій ОСОБА_1 апеляційній скарзі замість вірного найменування суду апеляційної інстанції, а саме «Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд» зазначено «Адміністративний апеляційний суд Дніпропетровської області».
Крім того, заявником апеляційної скарги не було зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України та адреси електронної пошти, за її наявності.
Також, позивачем було подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивоване тим, що відповідно до ст. 14 Закону України "Про вторинну правову допомогу" ОСОБА_1 віднесена до малозабезпечених осіб та є внутрішньо переміщеною особою, на підтвердження чого надано відповідні докази.
Розглянувши вказане клопотання, приходжу до висновку про наявність підстав для задоволення останнього з огляду на наступне.
Так, відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Наведена норма кореспондується зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір" згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
При цьому, вирішуючи такі клопотання суд повинен враховувати те, що якщо при сплаті необхідних судових витрат середньомісячний дохід особи буде меншим від рівня прожиткового мінімуму, встановленого законом для відповідної категорії осіб, тоді в суду є підстава для застосування заходів щодо зменшення, звільнення, розстрочення або відстрочення сплати судового збору.
Повне звільнення від оплати усіх судових витрат застосовується до тих осіб, рівень статків яких не дозволяє взагалі робити будь-які судові витрати, інакше вони не спроможні будуть забезпечити свої найнеобхідніші життєві потреби (житло, харчування, тощо).
З огляду на вказані обставини та подані ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції докази, вважаю за необхідне звільнити останню від сплати судового збору.
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час постановлення цієї ухвали) до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.
На підставі викладеного, вважаю необхідним апеляційну скаргу залишити без руху та надати особі, яка звернулась з апеляційною скаргою, десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись ст. 298 КАС України, суддя,-
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2017 року у справі № 185/5167/17 (2-а/185/313/17).
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2017 року у справі № 185/5167/17 (2-а/185/313/17) - залишити без руху.
Надати десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду:
- належним чином оформленої апеляційної скарги із вірним зазначенням найменування суду апеляційної інстанції та зазначенням реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номеру і серії паспорта для фізичних осіб - громадян України та адреси електронної пошти, за її наявності.
Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу.
В разі невиконання вимог цієї ухвали апеляційна скарга повертається апелянту протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з 23 січня 2018 року та оскарженню не підлягає.
Суддя С.М. Іванов