22 січня 2018 року
м. Рівне
№817/1924/17
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Дубровицький держспецлісгосп» до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
В провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Дубровицький держспецлісгосп» (далі іменується - позивач) до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.11.2017 №0002071310, відповідно до якого позивачу визначено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, в тому числі за штрафними санкціями в розмірі 418978 грн. 28 коп., та нарахована пеня в розмірі 36782 грн. 48 коп.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення суперечить приписам статті 2 КАС України та нормам Податкового кодексу України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладає на платника податків додатковий обов'язок по сплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України. Так, позивач посилається на безпідставність висновків фіскального органу щодо застосування штрафу одночасно у розмірах 25%, 50% та 75%. Так, фіскальним органом виявлено порушення платником податків статті 176 ПК України щодо своєчасності та повноти нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів фізичних осіб. Позивач вказує, що виявлене контролюючим органом порушення є триваючим, та за вчинення якого може застосовуватися лише один вид штрафу у розмірі 25%.
Ухвалою судді від 07.12.2017 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Сторони, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не прибули, проте подали до суду заяви про розгляду справи за відсутності їх уповноважених представників.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що в ході перевірки виявлено порушення позивачем статті 176 ПК України щодо своєчасності та повноти нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів фізичних осіб. Як наслідок, до платника податків застосовано санкції у вигляді штрафу у розмірах 25%, 50% та 75%, оскільки таке порушення вчинялося позивачем повторно протягом 1095 днів. Відповідач зазначає, що розмір штрафних (фінансових) санкцій за вчинення відповідного правопорушення визначався виходячи з кількості вчинених порушень податковим агентом протягом певного періоду часу. Кваліфікуючою ознакою (повторюваністю) застосування збільшених розмірів штрафів, визначених статтею 127 Податкового кодексу України, є допущення податковим агентом декількох правопорушень протягом 1095 днів, а не факт їх виявлення (визначення) контролюючим органом. Відтак, відповідач просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Таким чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження, оскільки потреба заслухати свідка чи експерта відсутня.
За приписами частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд
На підставі направлень від 10.10.2017, фахівцями Головного управління ДФС у Рівненській області проведена перевірка Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Дубровицький держспецлісгосп», за результатами якої складено Акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ДП СЛАП «Дубровицький держспецлісгосп», код ЄДРПОУ 33166919, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 06.10.2017 та сплати єдиного внеску за загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 06.10.2017» від 24.10.2017 №114917-00-14-01/33166919 (далі іменується - Акт перевірки) (а.с. 12).
На підставі Акту перевірки фіскальним органом винесено податкове повідомлення-рішення від 17.11.2017 №0002071310, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, з податку на доходи фізичних осіб, у розмірі 455760 грн. 76 коп., у тому числі: за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 418978 грн. 28 коп., пеня - 36782 грн. 48 коп. (а.с. 9).
Так, перевіркою встановлено порушення платником податків пункту 15.1 статті 15, пункту 38.2 статті 38, пункту 51.1 статті 51, пункту 57.1 статті 57, підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 168.1.1, 168.1.2, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, підпункту 168.4.4 пункту 168.4 статті 168, підпункту 168.4.7 пункту 168.4 статті 168, пункту 171.1 статті 171, пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України (далі іменується - ПК України) - не сплачено (не перераховано) податок на доходи фізичних осіб під час виплати доходу (зарплати), несвоєчасно перераховано до бюджету податковим агентом узгоджених сум належного до сплати податку на доходи фізичних осіб в сумі 639721 грн. 73 коп., після настання граничних термінів сплати податку до бюджету.
Згідно розрахунку грошового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового законодавства, податковим повідомлення-рішення від 17.11.2017 №0002071310 визначено наступне:
у жовтні 2014 року несвоєчасно перераховано до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб під час виплати доходів на користь платників податків в розмірі 4679 грн. 17 коп., у зв'язку з чим накладено штраф в розмірі 25 відсотків (25%) суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету, який становить 1169 грн. 79 коп.;
у листопаді 2014 року - 5620 грн. 88 коп., у зв'язку з чим накладено штраф в розмірі 50 відсотків (50%) суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету - 2810 грн. 44 коп.;
за період з грудня 2014 року по травень 2017 року - 553330 грн. 73 коп., у зв'язку з чим накладено штраф в розмірі 75 відсотків (75%) суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету - 414998 грн. 05 коп. (а.с. 10).
Визначаючи суму штрафу, фіскальним органом враховано суму податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 563630 грн. 78 коп., а не суму, яка зазначена в Акті перевірки, у розмірі 639721 грн. 73 коп., у зв'язку із застосуванням терміну визначення суми зобов'язання 1095 днів.
Тобто, фіскальним органом застосовано різні санкції, визначені статтею 127 ПК України по не утриманому і не перерахованому до бюджету податку на доходи фізичних осіб одночасно у розмірах 25%, 50% та 75%.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 168.1 статті 168 ПК України, оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.
Підпунктом 168.1.1. пункту 168.1 статті 168 ПК України визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (підпункт 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК України).
Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду (підпункт 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК України).
Відповідно до пункту 176.2. статті 176 ПК України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.
Судом встановлено та зафіксовано в Акті перевірки, що позивачем допущено порушення вказаних вище норм законодавства щодо своєчасного перерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб під час виплати доходів на користь платників податків, проте одночасне застосування фіскальним органом штрафних санкцій у розмірах 25%, 50% та 75%, на переконання суду є протиправним, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 127.1 статті 127 ПК України, ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (підпункт 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України).
Водночас, відповідно до вимог пункту 86.1 статті 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень податкового чи іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, складається акт.
З наведених вище положень ПК України вбачається, що факт порушення податкового законодавства може бути встановлений не інакше, як за результатами перевірки платника податків, які оформлюються актом.
Враховуючи те, що факт повторного протягом 1095 днів не утримання та не перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб відповідачем жодним актом встановлено та зафіксовано не було, суд дійшов висновку, що податковий орган неправомірно застосував штрафну (фінансову) санкцію по не утриманому і не перерахованому до бюджету податку на доходи фізичних осіб одночасно у розмірах 25%, 50% та 75% за періоди: жовтень 2014 року, листопад 2014 року, та з грудня 2017 року по травень 2017 року.
Тобто, у даному випадку фіскальний орган мав застосувати до платника податків лише штрафну санкцію у розмірі 25%.
Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення рішення від 17.11.2017 №0002071310 підлягає скасуванню в частині: 4679 грн. 17 коп. + 5620 грн. 88 коп. + 553330 грн. 73 коп. = 563630 грн. 78 коп. - загальний податок на доходи фізичних осіб за періоди: жовтень 2014 року, листопад 2014 року, та з грудня 2017 року по травень 2017 року.
563630 грн. 78 коп. (загальний податок на доходи фізичних осіб) х 25% (штрафна санкція) = 140907 грн. 70 коп. (сума штрафу).
418978 грн. 28 коп. (сума штрафу згідно ППР) - 140907 грн. 70 коп. (сума штрафу у розмірі 25%) = 278070 грн. 58 коп. (сума штрафу, яка підлягає скасуванню).
Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 17.11.2017 №0002071310 підлягає скасуванню в частині визначення суми штрафу у розмірі 278070 грн. 58 коп.
Також, оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням до платника податків застосовано пеню у розмірі 36782 грн. 48 коп., яка не підлягає скасуванню, з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що платнику податків нарахована пеня по ПДФО за Актом перевірки за періоди: жовтень 2014 року, листопад 2014 року, та з грудня 2017 року по травень 2017 року.
Відповідно до пункту 129.1 статті 129 ПК України (в редакції закону від 07.10.2014), пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені розпочинається: у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.
Відповідно до пункту 129.4 статті 129 ПК України (в редакції закону від 07.10.2014), пеня, визначена підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб.
Відповідно до підпункту 129.1.3. пункту 129.1. статті 129 ПК України (в редакції закону, що діяв на момент проведення перевірки), нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
Абзацом другим пункту 129.4. статті 129 ПК України встановлено, на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Зі змісту даних норм вбачається, що строки нарахування пені та відсотки річних облікової ставки Національного банку України протягом спірного періоду змінювалися.
Суд зазначає, що при здійсненні розрахунку пені по ПДФО за Актом перевірки, фіскальним органом дотримано вказаних вище норм щодо визначення строків та відсотків річних облікової ставки Національного банку України. При чому, зі змісту Розрахунку вбачається, що пеня нараховувалася лише на суми податку на доходи фізичних осіб без врахування суми штрафу.
Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість нарахування фіскальним органом пені за спірний період у розмірі 36782 грн. 48 коп.
Враховуючи ту обставину, що платником податків допущено порушення статті 127 ПК України, та беручи до уваги попередній висновок суду про безпідставність нарахування фіскальним органом штрафу одночасно у розмірах 25%, 50% та 75%, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню в частині. Тобто, нарахування позивачу штрафу на суму податку на доходи фізичних осіб у розмірі 25% є правомірним.
За правилами частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При зверненні до суду з позовною заявою, позивачем сплачена сума судового збору у розмірі 6836 грн. 41 коп.; позовні вимоги майнового характеру задоволено судом на 61%; відтак, сума судового збору у розмірі 4170 грн. 21 коп., сплачена відповідно до платіжного доручення від 27.11.2017 №2455, підлягає присудженню на користь позивача.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Дубровицький держспецлісгосп» (місцезнаходження: 34100, Рівненська область, Дубровицький район, місто Дубровиця, вулиця Комунальна, будинок №9; код ЄДРПОУ 33166919) до Головного управління ДФС у Рівненській області (місцезнаходження: 33023, місто Рівне, вулиця Відінська, будинок №12; код ЄДРПОУ 39394217) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області від 17 листопада 2017 року №0002071310 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 278070 грн. 58 коп.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Присудити на користь Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Дубровицький держспецлісгосп» суму судового збору у розмірі 4170 (чотири тисячі сто сімдесят) грн. 21 (двадцять одна) коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Рівненській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 22 січня 2018 року.
Суддя Недашківська К.М.