Справа № 751/10961/16-ц Провадження № 22-ц/795/179/2018 Головуючий у I інстанції - Ченцова С. М. Доповідач - Тагієв С. Р.
Категорія - цивільна
23 січня 2018 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді: ТАГІЄВА С.Р.,
суддів: БЕЧКА Є.М., СТРАШНОГО М.М.,
секретар судового засідання: Поклад Д.В.,
за участю: представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 грудня 2017 року про залишення позовної заяви без розгляду у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Чернігівської міської ради про встановлення земельного сервітуту та зобов'язання вчинити дії,
Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 грудня 2017 року позовну заяву ОСОБА_3 залишено без розгляду на підставі ст. 207 ч. 1 п. 3 ЦПК України (в редакції на час ухвалення рішення), а саме через повторну неявку в судове засідання позивача або його представника, повідомлених належним чином. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги, у розмірі 1813 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування вказаної ухвали суду в частині стягнення з неї витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги у сумі 1813 грн. За її доводами, суд порушив норми матеріального та процесуального права, не врахувавши, що вона є інвалідом І групи, а тому звільнена від сплати судового збору. Також апелянт заявила клопотання про звільнення її від сплати судових витрат, понесених відповідачем, у зв'язку з її важким майновим станом.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши обґрунтованість вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про їх неправомірність.
Відповідно до ст.133 ЦПК України є два види судових витрат: судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Розмір та порядок сплати такого виду судових витрат як судовий збір регламентується Законом України «Про судовий збір». Відповідно до ст.5 ч. 1 п. 9 цього Закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються інваліди І та ІІ груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
При розподілі судових витрат згідно ч. 2, 3 ст. 141 ЦПК України суд враховує, зокрема, поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позовних вимог тощо.
Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Аналогічні положення містять статті 79, 84, 88 ЦПК України у редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 є інвалідом І групи, тому відповідно до ст.5 ч. 1 п. 9 ЗУ «Про судовий збір» вона звільняється від сплати такого виду судових витрат як судовий збір. Разом з тим аналіз правових норм свідчить, що звільнення її від інших видів судових витрат на підставі інвалідності, зокрема від витрат на правничу допомогу, законом не передбачено. Компенсація судових витрат за рахунок держави у відповідності до ч. 7 ст. 141 ЦПК України (ч. 4 ст. 88 ЦПК України у редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції), також стосується лише тих судових витрат, від яких позивач звільнений, тобто судового збору.
Відповідач ОСОБА_4 поніс витрати, пов'язані з розглядом справи, які документально підтверджені (а.с. 85-89) та в судовому засіданні заявив клопотання про їх стягнення з позивача на його користь. Згідно матеріалів справи, позивач ОСОБА_3 мала представника за довіреністю ОСОБА_6, однак, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи в суді першої інстанції, позивач не з'явилась у судове засідання тричі, а її представник - двічі. При цьому вони не повідомили суд про причини неявки та не подали до суду жодних клопотань. Такі дії сторони позивача колегія суду визнає необґрунтованими, такими, що призвели до затягування розгляду справи, втрати інтересу сторони позивача до розгляду даної справи по суті, що на підставі п.3 ч. 3 ст. 141, ч. 5 ст. 142 ЦПК України є законною підставою для вимог ОСОБА_4 про стягнення на його користь понесених ним витрат на правову допомогу.
На підставі правомірності вимог відповідача, відсутності передбаченої законом підстави стягнення витрат ОСОБА_4 з держави, клопотання ОСОБА_3 щодо звільнення її від сплати судових витрат задоволенню не підлягає.
Зважаючи на викладене, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, дослідив докази, надав їм належну оцінку та дійшов обґрунтованого висновку. Також судом правильно визначена сума витрат, які підлягають стягненню, враховуючи положення ЗУ „Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», який був чинний на час ухвалення рішення. Ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її скасування.
За змістом ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 грудня 2017 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її складання в повному обсязі.
Повна постанова складена 24.01.2018 року.
Головуючий:Судді: