Справа № 206/332/18
Провадження № 6/206/12/18
22.01.2018 Самарський районний суд м. Дніпропетровська
у складі:
суддя Маштак К.С.
за участю секретаря Мороза К.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро справу заподанням державного виконавця Самарського ВДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Корзун Д.Д. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , -
19.01.2018 року державний виконавець Самарського ВДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Корзун Д.Д. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , посилаючись на те, що на виконанні в Самарського ВДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Корзун Д.Д перебуває виконавче провадження № 51991299 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в інтересах філії «Центр будівельно-монтажник робіт та експлуатації будівель та споруд» виробничий підрозділ «Дніпровське територіальне управління» заборгованості у розмірі 7430,74 грн.
06.03.2017 року за вихідним № 2756 до Самарського районного суду м. Дніпропетровська було направлено подання про оголошення у розшук боржника.
11.05.2017 року відділом було отримано ухвалу про оголошення у розшук боржника.
19.06.2017 року відділом було отримано повідомлення від Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області в якому зазначено, що в ході виконання ухвали Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 31.03.2017 року щодо оголошення у розшук боржника встановити місцезнаходження боржник не надалось можливим.
З цих підстав просить тимчасово обмежити боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.
Представник Самарського ВДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області у судове засідання не з'явився. Про час і місце слухання справи повідомлялись належним чином.
ОСОБА_1 до судового засідання не викликався відповідно до вимог ст. 441 ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали подання, вважає, що подання виконавця Самарського ВДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Корзун Д.Д. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Частиною 1 статті 441 ЦПК України встановлено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 441 ЦПК України ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Відповідно до п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, у процесі здійснення виконавчого провадження державний виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Згідно з ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також, ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Відповідно до п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України», громадянинові який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань. При цьому паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті, або в разі використання паспорта для вчинення злочину, або виявлення у ньому підробки, а також у випадках припинення громадянства України. Тимчасове затримання або вилучення паспорта у таких випадках здійснюється судом, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Державної прикордонної служби України, військовими комісаріатами та консульською службою України.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Як вбачається із матеріалів справи, на виконанні в Самарському ВДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області перебуває виконавче провадження № 51991299 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в інтересах філії «Центр будівельно-монтажник робіт та експлуатації будівель та споруд» виробничий підрозділ «Дніпровське територіальне управління» заборгованості у розмірі 7430,74 грн.
Інструкцією з організації примусового виконання рішень (далі Інструкція), затвердженого наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2832/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 р. за № 1302/29432 визначений порядок здійснення обмеження у праві виїзду за межі України та заборони в'їзду в Україну при виконанні судових рішень.
Так, розділом ХІІІ вказаної Інструкції передбачено, що в поданні державного виконавця про обмеження виїзду боржника за межі України повинно зазначатись, зокрема, і підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань. Крім того, до подання повинно бути долучено доказ повідомлення боржника про направлення до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду.
Проте, вказані вимоги Інструкції державним виконавцем не виконано.
Аналіз перелічених норм законів дає підстави стверджувати, що необхідною умовою для застосування видів тимчасового обмеження у виїзді за кордон є встановлення факту умисного ухилення боржника - фізичної особи від виконання зобов'язань за рішенням суду.
Для прийняття рішення в порядку ст. 441 ЦПК України має бути наявна сукупність обставин та факторів, встановлених державним виконавцем під час виконавчого провадження та підтверджених належними, допустимими та достатніми доказами, які можуть свідчити про намір залишити територію України з метою ухилитися від виконання судового рішення, перешкоджанню його виконанню, тощо.
Будь-яких доказів, які б давали підстави вважати, що боржник може виїхати за кордон на постійне місце проживання, не виконавши зобов'язань, та доказів, які б свідчили про те, що боржник ОСОБА_1 ухиляється від виконання виконавчого напису, відсутні.
Зважаючи на вищ евикладене, суд прийшов висновку, що доводи, викладені в поданні є необґрунтованими, а тому відсутні підстави для його задоволення.
Факт ухилення боржника від виконання рішення має підтверджуватись доказами, на які державний виконавець ВДВС повинен посилатись в поданні, а належні та допустимі докази ухилення боржника слід безпосередньо надавати суду.
Так, під ухиленням від виконання зобов'язань слід розуміти як пряму відмову від виконання рішення, так і інші винні дії, які свідчать про те, що боржник ухиляється від виконання зобов'язань.
Державним виконавцем до суду не подано жодного виклику боржнику до відділу та жодного іншого документу із виконавчого провадження не надано, також не надано відомостей про те, що боржник отримав копію постанови про відкриття виконавчого провадження, та інших необхідних документів для вирішення судом питання про необхідність обмеження виїзду ОСОБА_1 за межі України.
Крім того в матеріалах справи не надано достатньо відомостей про те, що державним виконавцем здійснені всі можливі інші заходи необхідні для своєчасного і повного виконання рішень суду.
На підставі викладеного та керуючись ст. 33 Конституції України, ч. 1 ст. 11, п. 18 ч. 3 ст. 11, ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України», ст. 441 ЦПК України, суд -
У задоволенні подання державного виконавця Самарського ВДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Корзун Д.Д. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції, що відповідає приписам пункту 15, підпункту 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя К.С. Маштак