Справа № 214/4523/17
2/214/353/18
Іменем України
23 січня 2018 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Чернової Н.В.,
за участю секретаря судового засідання - Лєбєдєвої А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу № 214/4523/17 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
07 серпня 2017 року на адресу суду надійшли матеріали справи за позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1, в якому представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором б/н від 21.11.2008 року в розмірі 81666, 70 грн., з яких: 5310, 16 грн. - заборгованість за кредитом, 68329,55 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3900, 00 грн. - заборгованість за пенею та комісією, 250,00 грн. - штраф (фіксована частина), 3876,99 грн. - штраф (процентна складова), а також стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 1600, 00 грн.
В обґрунтування пред'явлених вимог вказав, що 21.11.2008 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та відповідачем укладено кредитний договір, за яким відповідач ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 500, 00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування ним в розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Свої зобов'язання банк виконав, натомість відповідач покладені на неї обов'язки належним чином не виконувала, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 30.06.2017 року склала 81666,70 грн., яку представник позивача просить суд стягнути з відповідача в примусовому порядку.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач не з'явилась в судове засідання, повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
За даних обставин, з урахуванням згоди представника позивача, суд вважає за можливе ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за таких підстав.
Судом встановлено, що 21.11.2008 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір б/н (а.с. 7).
Відповідно до умов кредитного договору, погашення кредиту здійснюється позичальником шляхом поповнення картки через внесення на неї коштів в готівковому чи безготівковому порядку та зарахування їх банком на картковий рахунок позичальника, а також шляхом договірного списання коштів з інших рахунків клієнта на підставі договору.
У випадку несвоєчасного виконання боргових зобов'язань, позичальник сплачує проценти за підвищеною відсотковою ставкою або додаткову комісію, а у випадку порушення ним строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 120 днів, клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 250 грн. + 5 % від суми заборгованості (п.2.1.1.7.6 Умов надання банківських послуг).
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти.
В силу ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від його виконання не допускається.
Банк свої зобов'язання за кредитним договором б/н від 21.11.2008 року перед ОСОБА_1 виконав належним чином, надавши відповідачу кредит в обумовленому сторонами розмірі. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав та обов'язків сторін, на боржників покладено цивільно-правовий обов'язок з повернення отриманих кредитних коштів, якому відповідає право вимоги кредитора (ч.1 ст.509 ЦК України) вимагати їх повернення.
В порушення умов договору ОСОБА_1 свої зобов'язання належним чином не виконує, в результаті чого станом на 30.06.2017 року утворилась заборгованість: за кредитом - 5310,16 грн., по відсоткам за користування кредитом - 68329,55 грн., яку суд вважає доведеною розрахунком заборгованості (а.с. 4-6), у зв'язку з чим вона підлягає стягненню з відповідача на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Імперативним приписом ст.625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним зобов'язання.
Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом (ч.1 ст.611 ЦК України).
Виходячи зі змісту ст.ст. 546, 548, 549 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися відповідно до вимог закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі порушення зобов'язання.
З огляду на істотність порушення відповідачем строків платежів по грошовим зобов'язанням більш ніж на 120 днів, з урахуванням визначеного умовами кредитування розміру штрафу як спеціального заходу захисту майнових інтересів кредитора, суд приходить до висновку про обґрунтованість та правомірність нарахування позивачем штрафу відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг в сумі 250,00 грн. - фіксована частина та 3876,99 грн. - процентна складова, позовні вимоги про стягнення якого також підлягають задоволенню.
Вирішуючи вимогу ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по пені та комісії, нарахованим сумарно в розмірі 3900,00 грн., суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.3 ст. 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно ч.1 ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).
Із системного аналізу наведених норм суд дійшов висновку, що при здійсненні кредитних нарахувань, включених до кредитної заборгованості, банк повинен суворо дотримуватися умов, встановлених договором, у тому числі в частині формулювання назв таких нарахувань, проведенні їх розрахунку, що забезпечує прозорість і однозначність вимог.
Згідно п.3.1 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного Банку України від 10.05.2007 року №168, банки зобов'язані в кредитному договору або додатку до нього надавати детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача, у тому числі із зазначенням переліку, розміру і бази розрахунку всіх комісій (тарифів) банку, що пов'язані з наданням, обслуговуванням і погашенням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, здійснення валютно-обмінних операцій, юридичне оформлення тощо.
Так, судом встановлено, що окремим платежем, щомісячний обов'язок по сплаті якого покладений на відповідача за договором є комісія за кредитне обслуговування в розмірі 1 % на залишок заборгованості, непогашеної протягом пільгового періоду (у випадку її наявності). Інші види комісії, передбачені Умовами кредитування (за зняття готівки, за отримання балансу на чек в банкоматах, за безготівковий розрахунок) в аспекті положень п.3 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту суд розцінює як додаткову плату за розрахунково-касове обслуговування при користуванні кредитними коштами, зняття яких автоматично здійснюється банком безпосередньо в момент видачі готівки шляхом списання з карткового рахунку.
В той же час, ні Умовами кредитування та Правилами надання банківських послуг, ні в пред'явлених позивачем вимогах про стягнення комісії не конкретизовано сплату відповідачем комісії як супутньої послуги банку, що входить до сукупної вартості кредиту, не визначено її розмір, базу розрахунку, натомість будь-яких доказів стосовно тотожності даного платежу з «комісією», яку позивач пред'являє в позові сумарно з пенею, суду не надано, а суд з власної ініціативи позбавлений можливості вирішувати незаявлену позивачем вимогу, зважаючи на положення ч.1 ст.11 ЦПК України та п.3 постанови Верховного суду України "Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року №14.
Також суд критично ставиться до заявлення заборгованості по пені сумарно з комісією, оскільки виходячи з природи комісії як складової частини основного зобов'язання, що входить до сукупної вартості кредиту, а пені - як штрафної санкції за порушення виконання зобов'язань, вони не можуть нараховуватись разом, що суперечить їх правовій сутності та меті застосування в рамках кредитно-зобов'язальних правовідносин, тому суд приходить до переконання, що включення позивачем до розрахунку заборгованості сумарно «комісії та пені» не ґрунтується на умовах кредитного договору та вимогах Закону і свідчить про існування неузгодженості між їх умовами та пред'явленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч.ч.1,4 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи викладене та те, що в розрахунку заборгованості в графі "Сума комісії та пені (накопичувальним підсумком)" розмір заборгованості визначено 3900,00 грн., натомість в частині розрахунку у визначенні загальних сум вона вказана виключно як заборгованість по комісії, що не узгоджується між собою та викликає у суду сумнів в достовірності та належності наданого позивачем розрахунку в цій частині як доказу в обґрунтування цих вимог, тому суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для їх задоволення.
Аналізуючи перелічені вище докази в їх сукупності, встановлення обставин неналежного виконання ОСОБА_1 кредитно-договірних зобов'язань, обґрунтованість розміру заявлених позивачем вимог в частині стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 21.11.2008 року станом на 30.06.2017 року за кредитом - 5310,16 грн., по процентам за користування кредитом - 68329,55 грн., а також штрафу, який включає 250,00 грн. - фіксована частина та 3876,99 грн. - процентна складова, суд вважає за необхідне позовні вимоги в цій частині задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в загальному розмірі 77766,70 грн.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, в силу ч.1 ст.141 ЦПК України, суд присуджує з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в розмірі 1523,59 грн.
Керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 554, 610, 623, 634, 638, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 19, 23, 77, 78, 141, 263-265, 268, 273, 280-284, 354-355 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, адреса місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50) заборгованість за кредитним договором б/н від 14.08.2007 року станом на 31.07.2017 року в розмірі 77766 (сімдесят сім тисяч сімсот шістдесят шість) грн. 70 коп., яка складається із заборгованості: за кредитом - 5310,16 грн., по процентам за користування кредитом - 68329,55 грн., а також штрафу, який включає 250,00 грн. - фіксована частина та 3876,99 грн. - процентна складова.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, адреса місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50) 1523 (одну тисячу п'ятсот двадцять три) грн. 59 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його проголошення, не подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно ст.285 ЦПК України та поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя Чернова Н.В.