Справа № 186/1544/17
Провадження № 1-кп/0186/17/18
23 січня 2018 року Першотравенський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
секретар - ОСОБА_2
за участю
прокурора - ОСОБА_3
обвинувачених - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Першотравенську кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017040380000292 від 26 травня 2017 року, №12017040380000361 від 03 липня 2017 року та №12017040380000377 від 16 липня 2017 року, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Керч, АР Крим, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.296, ч.3 ст.185, ч.2 ст.185 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Павлоград, Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.296, ч.3 ст.185 КК України,
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження застосованого відносно ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Суд вислухавши прокурора, який прохав задовольнити його клопотання, а саме продовжити відносно ОСОБА_4 , міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ще на 60 днів, обвинуваченого ОСОБА_4 , та його захисника які заперечували проти продовження строку тримання під вартою, та просили змінити запобіжний захід на домашній арешт, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для справи; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , застосовано запобіжний захід - тримання під вартою, який згідно до ухвали Першотравенського міського суду від 26 грудня 2017 року закінчується 24 січня 2018 року, однак судове провадження по даному кримінальному провадженню потребує значного часу для розгляду.
При вирішенні питання щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 суд бере до уваги вимоги Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини.
Зважаючи на практику Європейського суду, суд враховує, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення ЄСПЛ від 06.04.2000 р. у справі «Лабіта проти Італії»). Крім цього, судом взято до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 р. у справі «Москаленко проти України», в якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
При вирішенні даного питання, судом враховано, що ОСОБА_4 обвинувачується в кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.2 ст.296 КК України, ч.3 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, які відносяться до категорії середньої тяжкості та тяжких злочинів.
Вирішуючи клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м'який запобіжний захід, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, зазначені висновки суду засновані перед усім на тому, що у обвинуваченого ОСОБА_4 , відсутні будь-які сталі соціальні зв'язки, він ніде не працює і не має самостійного та постійного джерела доходів, тобто в нього відсутні засоби для існування, не зайнятий суспільно - корисною діяльністю, не має на утриманні малолітніх осіб не одружений, і, перебуваючи на свободі, може вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки раніше неодноразово судимий, обвинувачується у вчиненні двох тяжких злочинів та злочину середньої тяжкості і маючи не зняті та не погашені судимості, обвинувачується у вчиненні нових злочинів, тобто обвинувачений перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду і вчинити нові злочини, що вказує на те, що наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, вказані підстави виключають об'єктивну можливість щодо застосування до обвинуваченого інших запобіжних заходів, а тому суд приходить до висновку про доцільність збереження застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистою свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема правовим позиціям, викладеним в рішенні ЄСПЛ у справі «Харченко проти України».
На підставі викладеного запобіжний захід - тримання під вартою відносно ОСОБА_4 підлягає продовженню строком на 60 днів, так як більш м'який запобіжний захід не забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та завдань кримінального провадження.
Керуючись ч.3 ст.331 КПК України - суд
Клопотання прокурора задовольнити та продовжити строк тримання ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.296 КК України, ч.3 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, під вартою на строк 60 днів, тобто до 23 березня 2018 року.
В задоволені клопотання про зміну запобіжного заходу відмовити.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1