Справа № 752/2112/17
Провадження №: 1-кп/752/203/18
Іменем України
23.01.2018 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження № 12016100010011591 відносно обвинуваченого за ч.2 ст.186 КК України
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Юнокумонарівськ, Донецької області, українця, громадянина України, який не одружений, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
з участю сторін кримінального провадження -
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
Обвинувачений ОСОБА_3 03.12.2016 року о 23.40 год., перебуваючи за адресою: м.Київ, вул.Набережно-Корчуватська,94, вступив у злочинну змову з невстановленими досудовим розслідуванням особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, про вчинення грабежу.
Реалізуючи злочинний умисел, обвинувачений разом з невстановленими особами, почали по черзі наносити удари в різні частини тіла потерпілому ОСОБА_6 , в ході чого зняли з останнього куртку, в якій знаходились грошові кошти в сумі 1100 грн. Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, обвинувачений з невстановленими особами повалили потерпілого ОСОБА_6 на землю та вибили у нього з рук мобільний телефон «Мейзу про-6», вартістю 10473 грн. В подальшому, обвинувачений ОСОБА_3 та невстановлена досудовим розслідуванням особа, повели потерпілого ОСОБА_6 до автомобіля та посадили його за кермо. Погрожуючи фізичною розправою останньому, обвинувачений ОСОБА_3 та невстановлена особа почали шукати в автомобілі цінні речі, в ході чого знайшли та відкрито заволоділи набором гайкових ключів, вартістю 500 грн. Далі з місця вчинення злочину, з викраденим майном, зникли, завдавши потерпілому матеріального збитку на суму 12073 грн.
Тобто, ОСОБА_3 визнається винним за ч. 2 ст. 186 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого.
На підтвердження встановлених судом обставин свідчать наступні докази, які суд враховує та бере до уваги.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 після роз”яснення суті обвинувачення, визнав себе винним частково. Пояснив, що на початку грудня він попросив ОСОБА_7 завезти його в травмпункт, де йому надали допомогу, видали довідку, після чого заїхали до аптеки, придбав бинт, перемотав руку. Потім гуляли на Либідській. Близько 24 год. ОСОБА_8 завіз його на Набережно-Корчуватську. Біля будинку була група людей, які, побачивши їх, розбіглися. Також там помітив побитого чоловіка, у якого запитав, що сталося. Останній відповів, що приїхав на побачення до дівчини, а його побили якісь люди. Допомагав йому шукати мобільний телефон, якого не знайшли. Сіли до потерпілого в автомобіль, розмовляли. Потім підсів до них ще один чоловік, а він взяв з дверцят набір ремонтних ключів, щоб убезпечити це майно потерпілого від викрадення та вийшов. В свою чергу потерпілий поїхав. Через 15 хв. його затримали працівники поліції. Він не бив потерпілого. Йому не відомо, чому потерпілий його оговорює, можливо він був у шоковому стані. Вважає, що ОСОБА_6 бачив його останнім, тому і впізнав. На даний час зрозумів, що вчинив грабіж, забравши ключі у потерпілого з автомобіля. Зробив належні висновки стосовно вчиненого злочину - відкритого викрадення гайкових ключів.
Не дивлячись на часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини, його провина доводиться наступними доказами:
-показаннями потерпілого ОСОБА_6 , який в судовому засіданні пояснив, що минулої зими він приїхав до Голосіївського району, познайомитися з дівчиною, з якою попередньо домовився про зустріч у мережі інтернет. Ввечері на своєму автомобілі «Фольксваген» під'їхав до будинку, який вона вказала. Коли зупинився, до нього підійшла дівчина, він вийшов з автомобіля, зробив декілька кроків і раптом йому нанесли удар по потилиці, від чого він впав. Спочатку намагався відбиватися, проте потім налетіло близько 15 чоловіків, почали бити його ногами. Обвинувачений ОСОБА_3 бив його руками. Поки били йому постійно погрожували, ображали, казали, що вб'ють, якщо буде тікати та рухатися. Коли штовхнули його з бетонної огорожі вниз біля гаражів, тоді забрали мобільний телефон «Мейзу про 6». В судовому засіданні впізнав ОСОБА_3 як особу, яка наносила йому удари. ОСОБА_3 взяв його за передню частину одягу та повів до його автомобіля «Фольксваген». Реагуючи на погрози злочинців, на їх вимогу, він відчинив автомобіль. ОСОБА_3 сів на переднє пасажирське сидіння, він на водійське, ще один хлопець сів позаду. ОСОБА_3 самовільно почав оглядати бардачок, при цьому шукав там цінні речі. Ображав його та бив, а потім забрав ключі ремонтного набору, які лежали у дверцятах. Хлопці, які його били, казали, що дівчина, до якої він приїхав, неповнолітня і ніби-то він приїхав для її розбещення. Від ОСОБА_3 відчувався запах алкоголю. Коли ОСОБА_3 забрав все, що хотів, хлопці вийшли з автомобіля. Він поїхав до найближчого ресторану, звідки викликав поліцію. Коли приїхав патруль, вони під'їхали до магазину "Фуршет", де стояли хлопці, розпивали алкоголь. Затримали 5 хлопців. Обвинуваченого ОСОБА_3 запам'ятав дуже добре, оскільки він бив його ногами, ліктями. У останнього була перемотана рука еластичним бинтом. У ОСОБА_3 співробітники поліції вилучили його ремонтні ключі, які той забрав з автомобіля. Вважає, що дії всіх нападників були злагоджені. На місці події чув від ОСОБА_3 фразу, що саме він здійснював переписку від імені дівчини для заманювання людей та вчинення відносно них злочинів. Йому завдано матеріального збитку на загальну суму 12 073 грн., заявив цивільний позов на вказану суму та просив його задовольнити.
-протоколом огляду місця події від 04.12.2016 року, в ході якого було оглянуто ділянку місцевості в м.Києві по вул.Набережно-Корчуватській,94 біля зупинки громадського транспорту, під час якого виявлено та вилучено пляму речовини бурого кольору та фото таблицею до нього ( Том 1 а.п. 1-8);
-протоколом огляду місця події від 04.12.2016 року, в ході якого було оглянуто службовий кабінет №513 в приміщенні Голосіївського УП ГУ Національної поліції в м.Києві по вул.Голосіївська,15, де знаходився ОСОБА_3 , під час якого виявлено та вилучено у останнього коробку з інструментами ( Том 1 а.п. 10-12);
-протоколом огляду предметів від 10.12.2016 року, в ході якого було оглянуто пластикову коробку з набором металевих ключів та фототаблицею до нього ( Том 1 а.п. 13-16);
-довідкою з Київської міської клінічної лікарні №17 від 04.12.2016 року, згідно якої у потерпілого ОСОБА_6 виявлені забої м'яких тканин голови, грудної клітини, попереково-крижового відділу хребта ( Том 1 а.п.24);
-висновком експерта №2993 від 20.01.2017 року, згідно якого при проведенні судово-медичної експертизи ОСОБА_6 виявлені ушкодження, які утворились від не менш 5-ти дій тупим предметом, за давністю можуть відповідати терміну вказаному у постанові, тобто 04.12.2016 року, не були небезпечними для життя та відносяться до легких тілесних ушкоджень ( Том 1 а.п.33-36);
-протоколом пред'явлення особи для впізнання від 04.12.2016 року, в ході якого потерпілий ОСОБА_6 впізнав ОСОБА_3 , як особу, яка вчинила відносно нього злочин, відкрито заволодів його речами, наносив йому удари, погрожував та фото таблицею до нього( Том.1 а.п.37-40).
На думку суду, обвинувачений, не визнаючи вину в повному обсязі, намагається уникнути кримінальної відповідальності за фактично вчинені дії. ОСОБА_3 усвідомлює, що цей злочин є тяжким і, відповідно, передбачає суворе покарання.
Показання обвинуваченого спростовуються проаналізованими та перевіреними доказами, які вказані у вироку вище.
Так, в судовому засіданні обвинувачений стверджував, що в той час, коли відбувався злочин, він перебував в іншому місці, а приїхав на місце вчинення злочину пізніше. Проте підтвердження цьому не надав.
Сторона захисту заявила клопотання про допит свідка ОСОБА_7 , який нібито міг підтвердити алібі обвинуваченого.
Вказаний свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_3 знає зі школи, бачив востаннє на початку грудня 2016 року; зустрілися з ним близько 20 год. в Голосіївському районі на пр.Науки,86, поїхали в травмпункт в 10 поліклініку, оскільки у ОСОБА_3 щось сталося з рукою. В травмпункті були до 22.00 год., потім до 12 год. ночі гуляли по району. Близько півночі привіз ОСОБА_3 на вул. Набережно-Корчуватську. Потім поїхав додому. Не пам'ятає, в що саме був одягнений ОСОБА_3 , не пам'ятає, чи був сніг на вулиці, було холодно, зима. Точну дату, коли зустрілися з Кротом, не пам'ятає. Він та ОСОБА_3 о 23 год. були разом, на місці злочину їх не було. З ними ще були люди, хто саме не пам'ятає. Про затримання ОСОБА_3 йому повідомив хтось зі знайомих, причини не відомі, здається казали, що він у когось щось забрав.
Суд не приймає вказані показання до уваги, з огляду на дружні стосунки ОСОБА_7 з обвинуваченим. Крім того, свідок ОСОБА_7 точно не пам'ятає дату, коли він зустрічався з ОСОБА_3 та возив його в травмпункт. В судовому засіданні й сам обвинувачений не надав довідку про те, що був у травмпункті в період часу, коли вчинявся злочин. Отже, на думку суду, алібі обвинуваченого не підтверджене.
На противагу позиції обвинуваченого потерпілий в судовому засіданні чітко впізнав ОСОБА_3 як особу, яка 03.12.2016 року після 23.00 год. вчинила відносно нього злочин, відкрито заволодів його речами, наносив удари, погрожував. Впізнав потерпілий ОСОБА_6 обвинуваченого ОСОБА_3 і під час досудового розслідування, що підтверджується протоколом пред'явлення особи для впізнання від 04.12.2016 року ( Том.1 а.п.37-40).
Враховуючи все вищевикладене, суд вважає доказаною вину обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки його вина підтверджується зібраними доказами в сукупності, які достатні, взаємопов'язані, належні та допустимі.
При призначенні покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину- злочин, передбачений ч.2 ст.186 КК України відноситься до категорії тяжких, обставини, які пом”якшують та обтяжують покарання, особу винного, який характеризується задовільно, раніше не судимий, не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставин, що пом”якшують та обтяжують покарання, не встановлено.
На підставі викладеного, враховуючи обставини справи та особу обвинуваченого, обставини, що пом”якшують та обтяжують покарання, суд вважає, що перевиховання та виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 не можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання в межах санкції ч.2 ст. 186 КК України, у виді позбавлення волі.
Запобіжний захід, до вступу вироку в законну силу, необхідно залишити без змін, у виді тримання під вартою.
Відповідно до вимог ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_3 у строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі за період з 04.12.2016 року до 20.06.2017 року та з розрахунку день за день - після 20.06.2017 року, у зв'язку зі вступом в законну силу Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення».
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 на загальну суму 12073 гривні, завданого злочином матеріального збитку, до обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно задовольнити частково, а саме на суму 11573 грн., оскільки набір гайкових ключів, вартістю 500 гривень, був вилучений у обвинуваченого, переданий на зберігання до камери схову речових доказів ІНФОРМАЦІЯ_2 та буде повернутий потерпілому.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 та КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 , до вступу вироку в законну силу, залишити без змін - тримання під вартою в ДУ Київському СІЗО.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з 23.01.2018 року.
Відповідно до вимог ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_3 у строк відбуття покарання період з 04.12.2016 року по 20.06.2017 року, включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Відповідно до вимог ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_3 у строк відбуття покарання період з 21.06.2017 року по 22.01.2018 року, включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 про стягнення 12073 (дванадцяти тисяч семидесяти трьох) гривень завданих злочином матеріальних збитків - задовольнити частково.
Стягнути із засудженого ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_6 гроші в сумі 11 573 ( одинадцять тисяч п'ятсот сімдесят три) гривні.
Речові докази - пластикову коробку з набором металевих ключів, що знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Голосіївського УП ГУ Національної поліції у м.Києві - повернути потерпілому ОСОБА_6 ..
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 діб з дня проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, в той самий строк з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя ОСОБА_1